Згадуємо про відкриття рентгенівських променів, про вченого, який подарував свою Нобелівську премію в інтересах миру і про руці його дружини.
У цей день у 1895 році німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив ікс-випромінювання, яке згодом було названо на його честь. До речі, прізвище вченого насправді не Рентген, а Рентген. Саме так: через «е». Як би те ні було, цікава історія життя великого фізика заслуговує того, щоб її розповіли з самого початку.
Батьки майбутнього фізика ніякого відношення до науки не мали. Батько Рентгена був фабрикантом, а мати – домогосподаркою. Однак у самого Вільгельма відповідні здібності проявилися ще в дитинстві. Так він опинився в технічній школі. Але невдовзі юнака звідти відрахували. Справа в тому, що як-то раз один з учнів намалював карикатуру на викладача. Рентген знав ім’я жартівника, але відмовився видати його. З тих пір дорога в університет була для Вільгельма закрита. Все, на що він міг розраховувати, це на статус вільного слухача.
Однак Рентген все-таки поступив у вищий навчальний заклад. Правда, не в рідній Голландії, а в Швейцарії. Там він познайомився з дочкою власниці університетського пансіону Ганною Бертою Людвіг. Незабаром вони одружилися. Подружжя дуже хотіли дітей, але Ганні так і не вдалося завагітніти. Проте одне нещастя допомогло молодятам знайти бажану радість. Шестирічна племінниця Анни осиротіла, і Рентгени взяли її в свій будинок.
Учений же продовжував свою роботу, якою зайнявся відразу після закінчення університету. Він досліджував властивості кристалів, електрика і магнетизм. Незважаючи на те, що Рентген вже перебував у досить поважному віці і нічим особливим не прославився, він був абсолютно щасливий. Він присвятив своє життя улюбленій справі. Це все, про що він міг мріяти. Дні і ночі він проводив у своїй лабораторії.
Одного разу, а саме пізно ввечері 8 листопада 1895 року, Рентген почав збиратися додому. До того часу він вже працював в університеті в німецькому місті Вюрцбурзі. Він загасив світло і раптом помітив, що лежить неподалік від катодної трубки аркуш паперу, покритий кристалами, що світиться. Вчений повернувся, вимкнув трубку, і світло зникло. Рентген зацікавився цим явищем і знову залишився в лабораторії на ніч.
Протягом наступних кількох місяців він вивчав таємничий світ, названий їм скромно ікс-променями. Він зауважив, що предмети, поміщені між трубкою і папером, відкидають різні тіні. Так папір і дерево пропускали промені крізь себе, а метал відкидає тінь. Зрештою в якості піддослідного матеріалу Рентген використовував і власну руку. Так був відкритий один з найбільш поширених нині способів діагностики. Незабаром про своє відкриття фізик повідомив в газетах. Наочною ілюстрацією головного властивості ікс-випромінювання послужив знімок руки дружини вченого. Особливо яскраво на знімку виглядала тінь від кільця.
Незважаючи на успіх, фізик не квапився запатентувати свій винахід. Можливо, він не бачив в ікс-випромінювання ніякої практичної користі, а, може бути, просто не відрізнявся марнославством. Як би те ні було, відкриття Рентгена справило справжній фурор. У Європі з’явилися шахраї, які пропонували всім охочим придбати біноклі з вбудованим рентген-апаратом, або одяг, що не пропускає ікс-промені.
Однак справжні вчені відразу знайшли практичне застосування відкритого Рентгеном випромінювання. В основному ікс-промені зіграли величезну роль у розвитку медицини. Тепер з їх допомогою лікарі могли вивчати будову скелета, а також діагностувати різні захворювання і травми. Найцікавіше, що рентгенівські промені стали застосовувати і для лікування деяких хвороб.
Таким чином сам того не бажаючи Вільгельм Рентген здобув всесвітню славу і, скільки міг, опирався їй. Він відмовився від пожалованного йому дворянського титулу. А в 1901 році, коли Рентген став першим в історії володарем Нобелівської премії, він був так захоплений своїми дослідженнями, що не поїхав на нагородження. Премію йому вислали поштою. Але і цю кругленьку суму вчений не залишив собі, він подарував її уряду під час Першої Світової війни.
Улюблена дружина фізика пішла з життя раніше за нього. До того часу їх прийомна дочка виросла, вийшла заміж і поїхала з батьківського дому. Рентген залишився один з досить скромним доходом. Він помер на самоті у віці 77 років від онкологічного захворювання, яке, можливо, стало наслідком його роботи.
Сьогодні, через багато десятків років рентген залишається одним з найшвидших, а тому і найбільш поширених методів діагностики в світі. Однак і понині професія рентгенолога є досить шкідливою. Адже ризик отримати онкологічне захворювання у зв’язку з постійним впливом іонізуючого випромінювання у радіологів на 40 % вище порівняно з представниками інших спеціальностей. Особливо це стосується тих, хто присвятив цій роботі більше 10 років. За даними статистики, найчастіше у рентген-лаборантів зустрічається мієлолейкоз – захворювання, що вражає систему кровотворення. Тому не забудьте привітати своїх знайомих співробітників рентген-кабінетів і подякувати їм за самовіддану працю!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
