Два «Оскара», три «Золотих глобуси», шість нагород премії BAFTA, і це не рахуючи безлічі інших регалій… Про такому переліку заслуг може мріяти будь-який артист, але мова зовсім не про акторської братії. Всі нагороди належать італійському композитору, аранжувальнику і диригентові Енніо Морріконе. Дивовижний чоловік, він присвятив життя музиці, і вона відповіла йому взаємністю. Сьогодні він один з именитейших композиторів сучасності, і у свої 88 років не збирається здавати позицій. Що ми ще знаємо про Морріконе?
Великий Енніо народився в столиці Італії в 1928 році. Професія батька багато в чому визначила майбутнє хлопчика: Маріо Морріконе мав славу професійного джазового трубача. Не дивно, що змалку Енніо поринув у вивчення музичної премудрості. Спочатку в консерваторії святої Цецилії йому підкорилася гармонія і композиція, він навчився грати на трубі. Тобто за роки навчання в музичному закладі юнак отримав цілих 3 дипломи. До речі, його педагогом став Гоффредо Петрасси – один із значних італійських композиторів ХХ ст.
Отже, дипломи на руках. Куди далі звернути свій погляд 16-річному юнакові? Його музичні успіхи були помічені, і Енніо був запрошений ансамбль Альберто Фламіні на роль другої труби. Разом з музичним колективом він занурився в нічне життя Риму, де виступав у нічних клубах і готелях. Через рік вирішив, що пора в житті щось міняти, і змінив сцени розважальних закладів на театральні підмостки. Правда, поки що теж в якості музиканта.
Коли ж почався музичний «роман» Морріконе з кіно? Приблизно з середини 50-х рр. минулого століття: в цей час він починає складати мелодії і робити музичні аранжування для фільмів. Тільки на перший погляд здається, що скласти музику набагато складніше, ніж працювати над аранжуванням. Але це омана. Крім володіння основними музичними інструментами (у тому числі народними), фахівець повинен вміти писати партії для кожного інструмента окремо. Одним словом, поєднувати в одній особі посади музиканта і композитора. Причому настільки майстерно, щоб музичний твір звучало переконливо, несло в собі сенс і яскравіше розкривало картинку на екрані. Легко? Зовсім ні. Саме тому грамотні аранжувальники цінуються на вагу золота.
Саме таким «золотим» людиною і став Енніо Морріконе для кінематографа. Правда, на перших порах його ім’я навіть не вказували в титрах. Злетом кар’єри Морріконе прийнято вважати початок співпраці з режисером і за сумісництвом однокласником Серджо Леоне. Їх спільна робота «За жменю доларів» мала великий успіх, і не в останню чергу завдяки музичному оформленню. До речі, саме в цій стрічці Морріконе вперше застосував небанальні прийоми: електрогітару, дзвіночки, флейту.
На момент першої «місцевої» слави Енніо виповнилося 33 роки. Не дивно, що інші маститі італійські режисери теж вишикувалися в чергу за першокласним музичним оформленням своїх фільмів. Серед них – П’єр Паоло Пазоліні, Сальваторе Сампери, Бернардо Бертолуччі. Паралельно з роботою над фільмами Енніо займається аранжуванням пісень у великої звукозаписної компанії. На цей раз його клієнтами стають знаменитості – Маріо Ланца, Джанні Моранді та ін.
Незабаром про Морріконе знає вся Європа. Наступний крок – підкорення Заходу. Правда, йому зовсім не довелося лізти зі шкіри геть. У Голлівуді Енніо вже чекають з розпростертими обіймами. Тепер його колегами по цеху стають Олівер Стоун, Майк Ніколс, Баррі Левінсон, Роман Поланскі, Брайан Де Пальма і багато інших.
«Невтомний Морріконе» – так часто за очі його називають в професійних колах. І правда: більш ніж чотири сотні фільмів і телесеріалів наповнені його прекрасним музичним супроводом. Причому географія не обмежується лише рідний Італією і США: тут і Іспанія, і Німеччина, і Франція, і Росія… Сам маестро якось зізнався, що не пам’ятає точну кількість створених саундтреків.
Та й чи потрібно? Адже фільми, над якими він працював, говорять самі за себе: «Одного разу на Дикому Заході», «Професіонал», «Одного разу в Америці», «Спрут», «Недоторканні», «Місія», «Птахи великі і маленькі», «Мерзенна вісімка» і мн.ін.
Чи можна одним словом охарактеризувати музичний стиль Морріконе? Не існує такого певного терміна, адже аранжування кожного твору самобутня. Де-то ви почуєте національний фольклор, де-то класику, джаз, десь авангардне настрій або рок-н-рол. Неоднозначний композитор і у виборі інструментів. Він любить використовувати всі: від губної гармошки до електрогітари.
Нещодавно Енніо виповнилося 88 років, він сповнений життєвих сил і творчих планів. Крім музики він займається спортом, грає у шахи, пише книги й багато часу проводить у колі сім’ї. До речі, його син Андреа вирішив піти по стопах батька, причому робить це досить успішно.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
