Сучасній людині складно уявити життя без подушки. Начебто і не такий значний атрибут, а спробуйте-но без неї заснути! До речі, історія цієї спальним приналежності налічує кілька тисячоліть.
Єгипет або Індія?
Найстаріші на світі подушки були знайдені в давньоєгипетських похованнях. Правда, подушки в гробницях були виготовлені з дерева або каменю. Їх підкладали під голову небіжчика.
Живі єгиптяни користувалися подушками аж ніяк не для зручності, а з іншими цілями. Зображення богів на підголівниках повинні були захистити сплячого від темних сил. Крім того, дугоподібно вигнуті дощечки на підставці застосовувалися для того, щоб під час сну не растрепалась складна зачіска. Подушки були досить дороги, і дозволити собі мати їх міг не кожен. Чим більше подушок було у людини, тим вищим був його соціальний статус.
Але взагалі-то винахідниками подушки вважають себе індійці. За переказами великий Будда, истощав і ослабнувши від голоду і самокатування, лежав на сирій землі і несподівано відчув підбадьорливий аромат листя ріс поруч дерева. За підказкою понад він встав і наповнив цими листками мішок – вийшла подушка. Будда поклав її під голову, заснув, а коли прокинувся, то відчув поповнення сил і продовжив свої мандри. Між іншим, якщо вивчити знаменитий трактат про плотське кохання «Камасутра», то там є дві-три сексуальні пози, які просто неможливо відтворити без подушки.
З часом подушки перетворилися на предмет мистецтва. Багато розшиті подушки коштували великих грошей. Вони поширилися спочатку в Китаї, а потім і по Європі. Пізніше з’явилися цілі виробництва, виготовляють декоративні тканини для подушок.
Традиційні китайські подушки представляли собою не м’які чохли, набиті наповнювачем, а тверді прямокутні підставки з каменю, дерева, металу або фарфору.
Прийнято вважати, що слово «подушка» походить від сполучення «під вушко». Але це не так. В основі назви лежить слово «дух». Ще стародавні вірили, що уві сні наша душа десь блукає. Подушка – це як би підставка для нашої душі, духу…
М’які подушки спочатку набивали сіном або соломою. Пізніше їх стали набивати пухом і пером або їх сумішшю. Використовували подушки не тільки для сну. Були валики для облокачивания, подушки для сидіння, декоративні, пізніше з’явилися ортопедичні.
Подушка в літературі і фольклорі
Такий важливий предмет побуту, звичайно, не могли обійти увагою історики, фольклористи, письменники. Так, в гоголівських «Мертвих душах» Чичиков прикладає подушечку, наповнену ромашкою і камфорою, до щоки; таким чином він лікував хвороба горла.
Присутній подушка також і в народних загадках і приказках: «У кого подушка під головою не крутиться – у того совість чиста», «Жінка-душка любить м’яку подушку», «Сльозу п’є, сама мовчить?» Якщо завила собака у дворі, то потрібно було, примовляючи: «На свою голову!», перевернути під голову подушку, тоді, мовляв, замовкне.
Спливала часом подушка і в історичних анекдотів. Так, римський імператор Октавіан Август, страждаючи, мабуть, безсонням, як-то забажав отримати подушку одного зі своїх підданих. Цей патрицій жахливо загруз у боргах, кредиторів у нього налічувалося близько двох сотень. Як водиться в таких випадках, його майно пішло з молотка. Серпень, дізнавшись про це, наказав придбати подушку боржника. А здивованим придворним пояснював: «Дуже цікаво володіти подушкою, на якій людина могла спокійно спати, маючи стільки боргів».
У середньовічній Європі побутував цікавий звичай. Чоловіки, лягаючи спати поруч з дружиною, ховали під подушку сокиру. І зовсім не для оборони від грабіжників і розбійників. Просто існувало повір’я: якщо під час виконання подружнього обов’язку у вирішальний момент дістати з-під подушки сокиру і сказати навчально: «Щоб ти мала хлопчика!», то обов’язково народиться хлопчик. Звичайно, якщо дружина зі страху не випустить дух.
Подушкові «ноу-хау»
Вже в нашому столітті вчені відкрили мешкають в подушках пухоїдів, пилових кліщів і інші мікроорганізми, що викликають алергічну астму. Курячий пух намагалися замінювати на гусячий, потім відкрили поролон, який теж виявився не дуже корисним. З’ясувалося також, що подушки, набиті овечою вовною, надають позитивну дію при ревматизмі, болях у м’язах і суглобах. Правда, у них є істотний недолік – овеча шерсть швидко звалюється, при поганій обробці може видавати неприємний запах, а також викликати алергію.
Оптимальним варіантом наповнювача визнали синтезоване хіміками штучне волокно, на дотик неотличимое від пуху. А далі хитромудрые японці придумали подушки, мерехтливі тихими світлом в залежності від дихання сплячого. Це, на думку винахідників, повинно впливати на біоритми і позбавляти від безсоння.
А ось романтики рекомендують за методом Гете не користуватися подушками зовсім, а замість цього засипати на грудях коханої жінки…
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
