Англійська для найменших. Організація занять на дому

14


Отже, ми дісталися до останньої статті з циклу, присвяченого навчання дітей-дошкільників англійської мови. Раніше ми вже обговорили такі питання, як оптимальний вік дитини для початку занять, а також розглянули переваги і недоліки навчання дитини англійської мови із залученням репетитора або в рамках дошкільного навчального закладу.

Ще одним цілком прийнятним способом навчання дитини, який на сьогоднішній день отримав широке поширення, є заняття, організовані батьками вдома. Якщо ви непогано володієте англійською хоча б у межах шкільної програми, то це буде вам цілком під силу.

Аналізуючи викладене в попередніх статтях, ви в цілому вже повинні мати уявлення про плюси і мінуси даного підходу. Брак педагогічного досвіду та групи дітей, в якій можна вибудувати якісний пізнавальний ігровий або рольової процес, безумовно, є недоліки, але незаперечними перевагами занять з батьками є відсутність необхідності заново встановлювати контакт з малюком і бути прив’язаним до суворого розкладу занять. Ви завжди можете налаштувати його таким чином, щоб було зручніше і вам, і малюкові. Я лише дозволю собі деякі рекомендацій, які допоможуть батькам, які прийняли рішення самостійно організувати заняття, не упустити ряд важливих моментів.

1. Дочекайтеся, поки дитина заговорить рідною мовою.

Не змушую нікого розділяти зі мною таке переконання, але це моя принципова позиція. Все-таки ми говоримо про заняттях з дітьми у російськомовних сім’ях. Є сім’ї, в яких діти з народження чують і засвоюють мову на двох (а іноді і більше) мовах, але в даному випадку мова йде про багатомовних сім’ях, де діти з самого народження занурені в специфічну мовну середу і сприймають всі мови як рідні, а не іноземні. Якщо це не ваш випадок, то краще не експериментувати в надії на краще, і переконатися, що дитина прекрасно сприймає, реагує і відтворює рідну мову. Поняття «затримка мовленнєвого розвитку» останнім часом лунає все частіше, а першим принципом будь-розвиваючої діяльності з малюком (як і в медицині) говорить – не нашкодь. Нагадаю, заняття іноземною мовою на тлі ЗРР можуть погіршити ситуацію.

2. Повне розуміння теми.

Приступаючи до занять з дитиною, переконайтеся, що не перебуваєте в омані щодо рівня власної підготовки. Якщо ви добре володієте англійською мовою в обсязі шкільної програми, цього цілком достатньо, щоб займатися з малюком 3-4-5 років. На жаль, час не працює на користь пам’яті, і одне з її властивостей – забувати, тому перш ніж почати заняття, перегляньте матеріал, який збираєтеся піднести малюкові, і переконайтеся, що ви його дійсно пам’ятаєте. Якщо не впевнені в правильності вимови слова або цілої конструкції, подивіться транскрипцію в словнику або прослухайте аудіоверсію через інтернет-словник. Наприклад, зверніть увагу, що питальне речення в англійській має строго встановлений порядок слів: «What is your name?», в початку пропозиції завжди питальне слово (What), за ним слідує допоміжний дієслово (is), далі іменник і/або займенник (your name). Переставляти слова в питанні (як ми це робимо в російській мові) не можна, така пропозиція буде незрозуміло англоговорящему людині.

Інший важливий аспект – звуки. Пам’ятайте про те, що деяких звуків англійської мови, в російській просто немає (наприклад: ?, ?, ? та ін). Важливо, щоб з вашої артикуляцією було все в порядку, інакше, не варто навіть братися за заняття з дитиною. Перші мовні навички закріплюються в голові дуже міцно, тому важливо, щоб матеріал був піднесений у коректній формі. Уважно стежте за тим, щоб дитина правильно вимовляв слова і звуки, не заковтував їх, а чітко і впевненого артикулював. Перевчити дитину, у якого спочатку сформувався невірний навички вимови, згодом досить складно, тому ні в якому разі не варто применшувати значення фонетики, розраховуючи на те, що в школі можна буде це виправити.

Ще одним важливим і складним для розуміння питанням є використання артикля. Іноді він не потрібен, наприклад, перед словом «мама» або «тато», тут ми частіше використовуємо присвійний займенник (my, his, her), яка його замінює. Але якщо ми говоримо: «будинок» і вживаємо це слово вперше, необхідно використовувати невизначений артикль «а», що позначає, що мова йде про якомусь невизначеному будинку (a house). Однак якщо ми говоримо про якийсь конкретний предмет і співрозмовник точно розуміє, про що ми говоримо, то використовується певний артикль the. Наприклад: It is a house. The house is big. (У другому реченні, на відміну від першого, і ми співрозмовник розуміємо, про яке конкретно будинку йде мова). Артикль «а» також не використовується з іменниками у формі множини (наприклад, shoes – туфлі). Незважаючи на те, що в російській мові немає артиклів, краще за все з самого початку вчити дитину правильно вживати іменники з артиклями, щоб формувати правильну англійську мову. В цьому відношенні, перевіреним часом і цікавим заняттям є робота за картками з картинками. Ви показуєте дитині картку, він називає зображений на ній предмет англійською, Ви уважно стежите і, в разі необхідності, поправляєте його, звертаючи увагу малюка на те, що потрібно використовувати артикль: an apple, a kitten, a mug, a bag і т. д.

Не можна передавати дитині знання, не будучи до кінця впевненим у їх правильності. В такому випадку, краще відкласти або взагалі відмовитися від ідеї самостійно організованих занять.

3. Облік індивідуальних особливостей і способу мислення маленької дитини.

Пам’ятайте, що кожна людина – це окремий Всесвіт, і маленька людина в цьому сенсі не виняток. Не потрібно, займаючись з дитиною, порівнювати його показники з іншим малюком. Хтось швидше засвоює одну тему, комусь легше дається інша, у деяких в принципі довше проходить процес розуміння, але засвоєний матеріал міцно і надовго закріплюється в голові, формуючи фундамент для наступного етапу. Якщо ви налаштовані на результат, то варто запастися терпінням.

Не намагайтеся пояснювати маленькій дитині уніфікованих правил, наприклад, порядок слів в питальному англійському реченні. Малюк просто вас не зрозуміє і втратить інтерес до вивчення. Справа в тому, що дитячий спосіб мислення, на відміну від дорослого, не здатний на такі операції як абстракція, синтез, узагальнення. Простіше кажучи, коли доросла дитина щось вивчає, він йде від загального до приватного, тобто починає з теоретичної частини, поступово переходячи до конкретних прикладів. У випадку з маленькими учнями всі навпаки. Підношення матеріалу для малюків повинно мати індуктивний характер, тобто йти від окремого до загального. Маленькі діти засвоюють матеріал, шляхом багаторазових повторень конкретних прикладів. Таким чином, у дитини формується мовний навик і вміння, і лише з віком (не раніше ніж через 5-6 і більше років), його мозок буде здатний до аналізу і узагальнення своїх умінь в уніфіковане правило, до того моменту ці навички стануть динамічним стереотипом, що дозволяє дитині здійснювати процес комунікації англійською мовою.

Наступного разу ми з вами більш детально розберемо вимоги і правила проведення занять, а також поговоримо про підбір методичних матеріалів.
————————————————————————
Література, яка використовується для написання статті: «Англійська мова: 3-4 роки», автор С. В. Литвиненко. – Москва: АСТ: Астрель, 2015.