Рідкісний батько піде з магазину іграшок або парку атракціонів, не залишивши в касі пристойну суму грошей. Люблячі мати і батько швидше відмовлять в чомусь собі, ніж улюбленому чаду. Недарма ціни на дитячі задоволення сильно завищені. Але тепер зонами ризику для батьківського гаманця стають не тільки бейбі-маркети. Над тим, щоб перетворити дітей своїх клієнтів, активно працюють банки.
Фінансисти постійно пропонують нові послуги для неповнолітньої молоді. Діти і підлітки, звичайно, не сама грошова цільова аудиторія. Однак наші чада, особливо найменші, дуже сприйнятливі до реклами. Школяр отримує невеликі гроші на кишенькові витрати від батьків, і банки прагнуть керувати вже цим самим першим доходом дитини.
Деякі фінансові послуги полегшують життя всієї сім’ї. Однак використання банківських продуктів передбачає відповідальність. Наприклад, пластикова карта – це не іграшка, а платіжний інструмент, звертатися з яким слід акуратно. Вклад у банку має цінність, якщо вигодонабувач не розтрачує кошти з рахунку раніше часу, а терпляче чекає закінчення терміну договору. Чи готовий ваш дитина до такої відповідальності? Буде адекватно сприймати ті права, якими володіє?
Поговоримо про найбільш популярних банківських послуг, в яких діти виступають клієнтами або вигодонабувачами.
Дитячі вклади
Одна з найпопулярніших банківських послуг, що надаються дітям – це вклади. Сам дитина має право відкривати особові рахунки в банку тільки з 14-річного віку. До цих пір його інтереси представляють батьки або опікуни. Дорослий відкриває вклад на ім’я сина і поступово поповнює його. Знімати гроші з рахунку може тільки сама дитина і не відразу, а по досягненні 18-ти років.
Банки рекламують цю послугу як спосіб поступово накопичити велику суму до повноліття сина або дочки. Давайте поміркуємо, а так зручні умови дитячих вкладів?
Як ви вже розумієте, про гроші, зарезервованих на рахунку, доведеться забути до тих пір, поки дитині не виповниться 18 років. Якщо виникне нагальна необхідність витратити кошти раніше терміну, зробити це буде нелегко. Знімати гроші з вкладу можна тільки попередньо отримавши згоду органів опіки.
Відсотки за договором нараховуються низькі. За ті кілька років, поки гроші будуть зарезервовані на рахунку, їх вартість, швидше за все, впаде з-за загального зростання цін. Звичайно, підсумкова сума буде більше, ніж, якщо ви будете просто накопичувати кошти у сейфі або на рахунку до запитання. Однак все одно прикро віддавати рублі в користування банку на тривалий термін так дешево.
Депозит на ім’я дитини – це не спосіб отримання доходу. Швидше його функція полягає в тому, щоб захистити гроші, призначені дочки чи сина, від непередбачених витрат і від інших членів сім’ї. Якщо ви не довіряєте дружину або навіть самій собі, що зумієте зберегти гроші, ця послуга для сім’ї актуальна.
Є й інша сторона питання: чи готовий дитина до 18 років розпоряджатися великою сумою грошей? Щоб використовувати отримані кошти з ладу, потрібно спочатку навчитися їх заробляти. Припустимо, нащадок звик узгоджувати свої дії з дорослими. У цьому випадку чадо все одно витратить вміст вкладу так, як буде вирішено на сімейній раді: наприклад, використовує гроші для оплати навчання у вузі. Якщо ж підліток впертий і грає в самостійність, він, швидше за все, даремно розтратить фінансову «подушку безпеки», які батьки дбайливо і довго для нього збирали.
Звичайно, більшість молодих людей веде себе цілком розумно. Підлітки часто заробляють гроші на кишенькові витрати самостійно. Однак батьківський контроль в питаннях витрат великих сум на перших порах необхідний. Виходить, що логічніше «притримати» внесок на потреби дитини в руках дорослого. Мудрий батько, який зумів зберегти значну суму для дочки чи сина, розпорядиться нею краще, ніж його нащадок, ледь справивший 18-річчя.
Підрослому дитині потрібно дати час на те, щоб самому навчитися заробляти гроші. До тих пір краще щомісяця видавати йому невелику суму на кишенькові витрати. До речі банки готові допомогти і в цій процедурі. Вони активно пропонують вести розрахунки з чадом через пластикові картки.
Пластикові карти для дітей
Якщо ви вже даєте дитині кишенькові гроші, можна завести для нього пластикову карту. Правда, до 14-річного віку сина або дочки вона може бути тільки додатковою до особового рахунка батька. Дорослому держателю картки приходить звіт мобільного банку про кожній операції, виробленої чадом. Дитина не може витратити гроші зверх ліміту, який встановлений для нього на певний період часу.
Коли у школяра є банківська карта – це досить зручно. Дитині немає необхідності носити з собою готівку, тому ризик, що його обкрадуть, знижується. Термінали для безготівкових розрахунків є практично в кожній торговельній точці. Вони з’являються навіть на ринках. Розраховуватися в безготівковій формі простіше: немає проблем з отриманням здачі і не треба зайвий раз копатися в портфелі в пошуках гаманця. У багатьох школах без пластикових карт дітям зовсім не обійтися, так як тільки за ним відбуваються розрахунки в їдальні.
Банки постійно вдосконалюють сервіс для наймолодших клієнтів. По картах категорії «0+» і «14+» часто нараховуються бонуси, пропонуються знижки в кафе, магазинах, на платних інтернет-ресурсах.
Однак якщо дитина або підліток користується електронним платіжним засобом, він повинен бути досить відповідальним. Йому потрібно розуміти, що банкомат – це не комп’ютерна гра і не апарат з виробництва купюр: на купівлі витрачаються не віртуальні, а реальні гроші, зароблені мамою і татом.
Звернемо увагу і на те, що навіть у дорослої людини змінюється сприйняття грошей, коли він перераховує їх у безготівковій формі. Покупки в електронному вигляді відбуваються набагато простіше. Важливо попередити про це дитини і навчити його дбайливо ставитися до грошей, навіть якщо він бачить їх просто у вигляді набору цифр на екрані мобільного телефону.
І звичайно, вручаючи синові або дочці пластикову карту, необхідно попередити його про заходи безпеки:
1. Пін-код потрібно завчити напам’ять і на всяк випадок записати в «секретному» блокноті. Якщо дитина забуде його, карту доведеться оформляти заново.
2. Якщо карта загубилася, її терміново потрібно заблокувати, подзвонивши на гарячу лінію банку.
3. Нікому не повідомляти пін-код, навіть співробітникам банку. Не можна також вводити секретний набір цифр на інтернет-сайтах. Необхідно прикривати рукою клавіатуру банкомату при отриманні готівкових коштів у банкоматах та при оплаті покупок через термінали.
Кредити
Банки не дають позик дітям безпосередньо. Отримати кредит може лише громадянин, який вже досяг 21 року, рідше – 18 років.
На потреби дітей зазвичай беруть кредити їхні батьки. Дуже популярні, наприклад, позички на освіту школярів або студентів. Часто дорослі звертаються в банки за позиками на придбання житла, в числі власників якого виступають діти. За такими кредитами банки пропонують пільгові відсотки. В даний час такі позики можуть бути повністю або частково погашені материнським капіталом. Це – одна з причин, по якій батьки їх беруть, адже в готівковій формі «державну допомогу» отримати неможливо.
Дитина поступово дорослішає і взятий матір’ю або батьком кредит починає тяжіти над ним. Він, звичайно, не зобов’язаний її виплачувати. Однак ситуація для чада все одно непроста. Якщо батьки впораються з погашенням, то юний нащадок стане щасливим власником квартири, якщо ні – залишиться ні з чим. Якщо в родині при цьому важка фінансова ситуація, вона постійно обговорюється її членами. Дитина при цьому поступово звикає до стану «боржника». Він розуміє, що якщо дуже хочеться щось купити, для цього достатньо взяти кредит. Добре привчати дітей до цього?
Вирішувати питання з житлом та освітою дитини, звичайно, необхідно. Для цього ми, як правило, використовуємо будь-які доступні ресурси. Але при цьому буде зовсім не зайвим буде пояснити сину чи доньці, що таке кредит і в яких випадках за ним варто звертатися. Важливо застерегти дитину від бездумного використання позикових коштів, пояснивши, які санкції можуть бути за непогашення позики в строк.
До речі, в «роз’яснювальної роботи» готові допомогти і банки, які час від часу проводять навчальні заняття для дітей і підлітків.
Уроки та семінари
Деякі банки проводять уроки та семінари з фінансової грамотності для підростаючого покоління. Заняття цікаві і платити за них, як правило, не потрібно.
Однак важливо розуміти, що запрошуючи дітей і підлітків на відкриті уроки, співробітники поволі рекламують послуги банку.
Молодим слухачам пояснять, що важливо збирати гроші, і не забудуть при цьому розповісти, наприклад, про вклади або знеособлених металевих рахунках. PR-фахівці банку «смачно» розкажуть про пластикових картах, які пропонує їх організація, про кредити, страховках. Заглядаючи в завтрашній день, керівництво банків намагається «виростити» майбутніх клієнтів, а можливо, і грамотних співробітників для себе.
Варто відзначити, що діти і підлітки – дуже сприйнятливі до реклами. Їх «хочу» розвинений набагато сильніше, ніж у дорослих, а перешкоди до бажаної мети сприймаються як щось несуттєве. У цьому немає нічого жахливого. Важливо лише вчасно навчити дитину ставитися до реклами з обережністю – не варто погоджуватися на кожну пропозицію про покупку.
Навчіть дочки або сина науку, як відрізняти свої справжні бажання і потреби від тих, які штучно нав’язаних стороннім людьми. Поясніть, що перш ніж купувати будь-який продукт, потрібно добре подумати про те, чи він справді потрібен. Важливо також навчити дитину порівнювати пропозиції – намагатися знаходити такі ж речі, але за більш низькою ціною і без шкоди для якості. Нехай саме ви (а не банк) проведете для чада перший урок фінансової грамотності.
Відмінним тренуванням для дітей є практика виділення фіксованої суми на кишенькові витрати. Замість того, щоб просити у батьків кожен раз купити що-небудь, нехай школяр приймає рішення самостійно. Дитині корисно знати, що в тиждень він може витратити не більше певної суми. Багато дітей в результаті починають вже в малому віці розумно розпоряджатися грошима. Обдурити їх рекламою стає набагато важче.
Як би ми не «бурчали», а все-таки приємно, коли в банку дитину сприймають як цінного і гідного поваги відвідувача. І це дуже здорово, що все частіше в офісах фінансових установ з’являються «дитячі куточки». Маленьким відвідувачам не доводиться нудьгувати, поки батьки займаються «дорослими справами». Що б ми ні робили, а наші діти все-таки поступово стають клієнтами банків. Нехай буде так. Однак давайте ділитися з дітьми нашим багатим дорослим досвідом. Нехай сини і дочки будуть грамотними, фінансово підкованими і готовими до будь-яких ситуацій.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
