Дачний урожай: як зберегти подовше?

11


Дачний сезон закінчується. Майже весь урожай в саду і на грядках вже зібраний. Звичайно, і влітку, і восени ми працювали, не покладаючи рук: соління, варення, салати, компоти, маринади і соуси – фантазія наших хазяєчок просто захоплює! Велика частина вирощеного своїми руками вже пішла в справу і радує око різнобарв’ям баночок запасів в комори. Але тим не менше, частина врожаю хочеться зберегти як можна довше в свіжому вигляді. Картопля, морква, буряк, петрушка і селера, капуста, гарбузи, яблука, груші… Багато дачні дари ще дуже знадобляться нам довгою зимою. Як же все це краще зберегти, щоб наші овочі-фрукти не зіпсувалися, не підгнили і не зів’яли?

Звичайно, справжньою паличкою-виручалочкою стане в цьому випадку прохолодний льох. Підвальні приміщення в розпорядженні мешканців є й у деяких міських будинках-багатоповерхівках, але що гріха таїти, зберігати в них продукти харчування давно вже небезпечно! Погодьтеся, надто прикро, навідавшись у черговий раз за картоплею в підвал, виявити збитий замок, розкриті навстіж двері і порожні полиці…

Почнемо, мабуть, з картоплі. Чому саме з неї, думаю, зрозуміло — не дарма картоплю називають «другим хлібом». Якщо запаслися з осені картоплею в достатній кількості, голодна зима вам вже точно не загрожує. А ось як її краще зберігати, щоб було і що їсти взимку, і навесні що посадити?

На жаль, вплинути на погоду і характер грунту на ділянці ми не в змозі, хоч від цих факторів також залежить, як буде зберігатися наша картопля. А ось вибрати і посадити на дачі середньо — і пізньостиглі сорти картоплі, які менше псуються при зберіганні, цілком реально. З добре відомих сортів непогано зберігаються до весни, наприклад, «Слов’янка», «Темп», «Невська» і «синьоока», які володіють і відмінними смаковими якостями.

Безумовно, насамперед викопану картоплю потрібно очистити від надлишку землі, ретельно висушити, перебрати, видаливши зіпсовані, надсеченные, пригнічені, уражені фітофторозом бульби (все це піде для приготування страв «вотпрямщас»), і розсортувати. Спочатку відбирають невеликі бульби для весняної посадки і залишають їх на світлі, щоб картопля добре позеленів. Робиться це для того, щоб посадковий матеріал краще зберігався і менше поедался гризуни (миші, щури).

Залишився картоплю сортують за розмірами в залежності від передбачуваного терміну зберігання. Більш великі бульби бажано вживати в їжу першими, ще до Нового Року, так як в процесі зберігання в них нерідко виникають порожнечі в серединці і істотно страждають смакові якості. А ось бульби середнього розміру, без видимих пошкоджень, можуть зберігатися і довше, аж до першого врожаю молодої картоплі.

Існують певні правила підготовки картоплі до зимового зберігання, при їх дотриманні «лежкість» бульб істотно підвищується. Це зовсім нехитрі поради, виконати які під силу кожному. Отже, викопана картопля краще залишити просто на грядці на один-два години – така «сонячна ванна» не призведе до його позеленіння, але дозволить добре підсохнути. Далі картопля прибирають під навіс, розсипають і залишають, залежно від температури повітря, на два-три тижні, щоб зажили всі ранки та інші механічні пошкодження з утворенням на їх місці сухої шкірки. Після цього температуру повітря потрібно поступово, протягом 10-15 днів, знизити до +13+18 З до +2+4 С – при цьому всі життєві процеси в бульбах завмирають і картопля готовий до закладки на зберігання. На руку нам тут можуть зіграти погодні умови осені, коли необхідне зниження температури відбувається природним шляхом. Важливо: відібраний на зберігання картоплю не миють, його потрібно захистити від дощу і роси!

В погребі, підвалі або неопалюваній комори на дачі картоплю можна зберігати просто навалом (при невеликих обсягах), у контейнерах, ящиках, мішках або сітках. Контейнери і ящики переважно дерев’яні, з хвойних порід дерева (перешкоджає розвитку бактерій і гнилі), з хорошою вентиляцією. Мішки краще використовувати також з натуральних пухких тканин. Картопля в таких ємностях часто пересипають стружкою, перекладають соломою або сухим мохом-сфагнумом (фінська спосіб).

Приміщення, де зберігається картопля, мусить бути темним, з вологістю в межах 85-90% і температурою +2+4 С. У ньому також повинна бути хороша вентиляція повітря і матися віддушини для провітрювання і регулювання температурного режиму. Для льохи і підвалу важливо наявність гідро — та теплоізоляції (запобігає промерзанню в сильні морози і поява паростків на бульбах при теплій погоді).

Давно відомий і спосіб зберігання картоплі в землі, в траншеях і буртах. Приміром, в траншею метрової глибини картопля закладається шарами, кожен з яких засипається землею, і так до висоти 20 см над рівнем землі. Зверху траншея вкривається соломою і землею пошарово, при сильних морозах висота надземного укриття може бути до 1 метра. По боках траншеї обов’язково викопують канавки для відведення води.

В умовах міської квартири картопля успішно можна зберігати на засклених неопалюваних лоджіях або балконах, загалом на кілька квартир тамбурі під’їзду. У відсутність сильних морозів картоплю можна тримати навіть на відкритих балконах/лоджіях в спеціальних ящиках, утеплених зовні пінопластом і оббитих зсередини вагонкою. В такому ящику повинна бути витяжна труба для вентиляції, на його кришці також можна прикріпити «синю» лампу на 40 Ватт в якості обігрівача.

Такі коренеплоди, як морква, петрушка, селера, буряк, добре зберігаються пересипаними піском або сумішшю піску і золи) в дерев’яних ящиках, в прохолодному темному приміщенні. Моркву можна зберігати в герметично закритих скляних банках – при такому способі кожну морквину попередньо опускають у рожевий розчин марганцівки і дають добре висохнути. Коренеплоди, опущені у відвар цибулиння і потім висушені, можна просто зберігати в дерев’яних ящиках-контейнерах, при температурі +2+4 С. При зберіганні в ящику з піском на заскленому неопалюваному балконі/лоджії можна попередньо занурити коренеплоди в рідку глину і дати їм добре просохнути. Важливо: коренеплоди перед закладкою на зберігання не можна мити!

Добре просушені цибулю і часник досить довго зберігаються в прохолодному приміщенні або в плетінках-«косичках», або в мішечках з х/б тканин і навіть в старих панчохах-колготках. В теплій квартирі, на жаль, особливо при високій вологості, вони можуть почати проростати і викинути зелені «стрілки».

Оптимальна температура для зберігання гарбуза і кабачків +5+10 С, при такій же температурі можна зберігати й капусту. Капусту для тривалого зберігання потрібно загорнути в старі газети або гігроскопічність папір, яку періодично доведеться міняти. Качани капусти на полиці не повинні торкатися один одного, а ще краще зберігати їх у підвішеному вигляді, зачепивши за качан. Короткочасно білокачанна капуста може зберігатися при кімнатній температурі, перед використанням з неї потрібно видалити висохлі верхні листки.

Груші пізніх сортів типу бере довго не лежать: їх, як правило, знімають з дерева злегка недозрілим і залишають на деякий час в прохолодному приміщенні, поки м’якоть плодів не стане соковитою і м’якою.

Для зберігання придатні тільки яблука , зірвані руками. Важливо: їх ні в якому разі не можна мити або обтирати, щоб не порушити захисний шар воскової кутикули! Яблука можна зберігати в сухому прохолодному приміщенні, в дерев’яних або картонних ящиках з наявністю вентиляції, пересипавши соломою або обернувши кожне яблуко туалетним папером або паперовими рушниками. При зберіганні в квартирі також підійде засклений балкон або лоджія (до настання сильних морозів), при значному похолоданні ящики доведеться занести в кімнату і поставити у балконних дверях. Раз чи два в місяць яблука потрібно перебирати, замінювати «обгортку» і видаляти плоди, які починають псуватися.

Зібрану зелень петрушки, селери, кропу можна висушити. Краще, однак, її вимити, висушити, дрібно нарізати і заморозити в морозильній камері. Так само в замороженому вигляді добре зберігається і щавель – з порційній «заготовки» вам буде забезпечена каструля «зеленого» борщу серед зими. Заморозити можна солодкий перець, спаржеву квасолю, зелений горошок, брокколі і цвітну капусту: взимку все це дуже виручить при приготуванні овочевих супів і багатьох інших страв.

Бажаю всім, щоб власноруч вирощений урожай зберігався якомога довше, забезпечував вітамінами і урізноманітнив меню довгої холодної зими!