День Тетян… або День студентів?

16


Сьогоднішній день називають по-різному: хто вдень Тетян, хто днем студентів… І ті, і інші праві: 25 січня носить дві назви, і причому пов’язаних між собою. Давайте дізнаємося, ким була свята Тетяна, як вона пов’язана зі студентами, а також як святкували цей день на Русі в старі часи.

Хто така свята Тетяна?

Тетяна, або Татіана (таке написання і вимова її імені прийнято в православ’ї), народилася в знатній сім’ї у Римі. Її життя припала на першу половину III століття нашої ери. Батько дівчини, багатий сановник, був прихованим християнином і таємно виховав у вірі і свою дочку. Це було героїчним по тим часам вчинком: тоді християн за відкрите сповідання віри спалювали на вогнищах і кидали на поживу левам. Ставши молодою дівчиною, Тетяна відмовилася виходити заміж і вирішила присвятити своє життя служінню Богу і Церкві. Вона була диакониссой (сьогодні такого звання в Церкві вже немає, залишилися лише диякони-чоловіки) – тобто допомагала священика: одягала жінок до хрещення, доглядала за хворими і бідняками та ін.

За свою віру Тетяна постраждала при імператорі Олександрі Севері, який правив у 222-235 роках. Тоді багатьох християн примушували відмовлятися від своєї віри, закликаючи поклонятися язичницьким ідолам. В один із днів 226 року схопили і її. Дівчину привели в храм з тим, щоб вона принесла жертву язичницькому богу Аполлону, і, коли та відмовилася, піддали мукам. Переказ свідчить, що її страждання були жахливі: Тетяну жорстоко били, різали тіло і навіть викололи очі. Але мучениця була непохитна: від Христа вона не відмовилася.

На цьому муки не скінчилися. Дівчину кинули на арену до лева – але той, згідно з записами, не те, що не накинувся на неї, але навіть почав лащитися подібно домашньому коту. Бачачи мужність дівчата, вісім осіб з його катів увірували в Ісуса Христа, самі ставши християнами і згодом постраждали за свою віру.

Зрештою Тетяна була засуджена до страти мечем. Ту ж врахувати розділив і її батько.

Сьогодні мученицю Тетяну Римську шанує не лише православна, а й католицька Церква. Для росіян же ця свята навіть стала небесною заступницею і покровителькою студентів і педагогів. У цей день моляться про успіхи в навчанні, просять допомоги, якщо навчання ніяк не дається.

Чому свята Тетяна – покровителька студентства?

Справа в тому, що саме у Тетянин день у 1755 року імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про створення Московського університету. І якщо перший час 25 січня святкували лише установа нового навчального закладу, то пізніше свято поширилося і на все російське студентство, а також педагогів. У 2005 році це було навіть закріплено офіційно: в Російській Федерації з’явилася нова дата – «День російського студентства».

День Тетян... або День студентів?
© Luca Bertolli/Rusmediabank.ru

Традиції східних слов’ян

Знали Тетянин день на Русі задовго до 1755 року: і не тільки знали, але й, спостерігаючи за природою, записували прикмети, ворожили, пекли сімейні короваї, а також намагалися залучити женихів. Це, до речі, відображено і в народних назвах Тетяниного дня, що прижилися в східнослов’янській традиції: Солныш, Бабин кут, Тетяна, Тетяна Водохресна.

Почнемо, мабуть, з прикмет. Наші пращури, спостерігаючи за природою, виробили цілий звід «правил», які втілились у приказки. Наприклад, вважалося, що якщо в Тетянин день рано з’явиться сонце – то і птахи прилетять на цей рік рано, тобто і весна буде ранньою. Якщо на Тетяну був мороз – очікується гарний врожай, а якщо навпаки було тепло або крейди заметіль – то врожай у цьому році не чекай.

Про те, що Тетянин день в народі широко святкувалося, можна дізнатися і з таких приказок як: «Тетяна та коровай пече, і килимки на річці б’є, і хоровод веде» (цю приказку відносили й до всім Тетянам взагалі, вважаючи їх ім’я знаком того, що дівчина гарна господиня) або «Наша Тетяна і з води п’яна».

А ще святкували день Тетян так: пекли велику хлібину хліба у вигляді сонця (можливо, звідси і назва свята «Солныш»), тим самим запрошуючи його і тепло скоріше повернутися до людей. Хлібини дружно їли всією сім’єю, строго стежачи, щоб шматочок сонця «дістався кожному.

Збереглося і опис безлічі традицій молоді, відомостей про ворожіння (адже все ще триває святковий час після Хрещення) і пошуках наречених. Так, в день Тетян дівчата вибивали і мили домашні половинки, а потім розвішували на парканах біля будинку: щоб потенційні суджені бачили, наскільки хороша господиня тут живе. А ще в ці дні дівчата майстрували маленькі волоті з пір’їнок і ганчірок – для того, щоб непомітно підкладати в будинок вподобаного хлопця (обов’язково потрібно було сховати таку мітелку біля печі – так званий бабин кут), вважалося, що якщо підкласти такий віник, то хлопець обов’язково одружиться з тією, хто пов’язав мітелку. Так до речі, оцінювали спритність майбутніх невісток матері хлопців – вони знали про ці хитрощі і, якщо вже дівчині вдавалося непомітно заховати мітелку, то її вважали вмілої та кмітливою дівчинкою.