Природний історичний музей
Карта південної частини історичного Дубліна
© Фото автора
Цифрами на карті позначено: 1 – Собор святого Патріка, 2 – Сен-Стівенс-Грін, 3 – Маріон Сквер, 4 – Ірландський Національний музей природної історії, 5 – Ірландська національна галерея, 6 – Резіденція Лорд-Мера Дубліна, 7 – Будинок Оскара Уайлда, 8 – Арка Стрільців, 9 – Торговий центр Сен-Стівенс-Грін, 10 – Театр Гайетэ, 11 – Моллі Меллоун.
Продовжуємо екскурсію по південній частині історичного Дубліна, яку частіше називають South Georgian Area, тобто Південний Георгіанський район. Якщо переміститися від Собору святого Патріка на схід – побачите великий зелений парк посеред історичного центру. Це парк Сен-Стівенс-Грін, святого Стефана, каплиця на честь якого там раніше була. Сент-Стівенс-Грін (ирл. Faiche Stiabhna) був відкритий в 1664 році, а численні сади і ставки закладені в 1880-х роках. Загальна площа — близько 9 га.
Парк Сен-Стівенс-Грін
© Фото автора
Зараз центральним входом в парк є Арка стрільців, або Арка Фузильеров (ще й так переводять), яка подібна за зовнішнім виглядом на тріумфальну арку Тіта в Римі.
Будинок в георгіанському стилі завжди відрізняють такі ось двері, найчастіше вони РІЗНИХ кольорів, скільки дверей – стільки й номерів
© Фото автора
З усіх боків Сен-Стівенс-Грін оточений будівлями в георгіанському стилі, тому і район називають Георгианским. На заході знаходиться Унітарна церква і Королівський медичний коледж, який в 1916 році, під час знаменитого Великоднього повстання, був узятий в бою повстанцями під командуванням графині Констанції Маркевич.
Пам’ятник Констанс Маркевич в парку Сен-Стівенс-Грін
© Фото автора
Ця героїчна жінка була майором Народної армії, родом ірландка, носила прізвище чоловіка, польського графа.
Фонтанчик Три Норни в парку Сен-Стівенс-Грін
© Фото автора
Взагалі, в парку серед різноманітних дерев, квітучих чагарників і барвистих запашних клумб облаштовано багато фонтанів і встановлено багато пам’ятників. Ну, по-перше, це пам’ятники революціонерам (як вищезгаданий) і діячам національно-визвольного руху Ірландії (знайомо, так?). А по-друге, це пам’ятники знаменитим дублинцам, такі як бюст Джеймса Джойса і пам’ятник У. Б. Йейтсу роботи Генрі Мура 1967 року. До речі, весільні церемонії туди постійно приїжджають, щоб погуляти, зробити фотосесію і покласти квіти. Знову нічого не нагадує?
Ставок
© Фото автора
У самому парку Сент-Стівенс-Грін розбитий міні-садок для сліпих, де вирощуються фітонцидні та ароматичні рослини з покажчиками на шрифті Брайля. А в північній частині є досить великий ставок з декоративними альтанками та водоплавними птахами. Лебеді, качки та чайки – всі разом!
Ось так вони і відпочивають… Кожен раз думаю – як не застуджуються-то?
© Фото автора
Південна частина Сент-Стівенс-Грін являє собою кілька відкритих зелених галявин з естрадою, де відпочивають дублінці — студенти, відвідувачі навколишніх супермаркетів, службовці і величезне число туристів.
Облаштування цього місця відбувалося на грант, отриманий лордом Ардилоном, членом сім’ї Гіннес, напевно тому, пам’ятник йому теж у парку присутній..
Тоунхендж, він же Лабіринт, він же вихід з парку
© Фото автора
З південно-східного боку парку, з виходом на вулицю Меррионроу варто виконаний Едвардом Делані пам’ятник лідеру націоналістів XVIII століття Вольфові Тоуну 1967 року. Місцеві гумористи називають цю скульптуру Тоунхендж, за аналогією зі Стоунхенджем, мегалітичних доисторичесим спорудою в Англії. Ну, теж вертикально встановлені камені… Одночасно це такий лабіринт, через який можна увійти і вийти.
Вольф Тоун
© Фото автора
Зсередини, з боку парку, стоїть сам Вольф Тоун.
І от якщо ми вийдемо через цей лабіринт, зовсім поруч буде ще один парк на площі (як прийнято у них – сквер – square), Мэррион Сквер.
Mansion House
© Фото автора
Але спочатку ми побачимо красива будівля – Мэншн Хаус, в якому довгий час була резиденція Лорда-Мера Дубліна. Будівлю було побудовано в 1710 році в стилі королеви Анни, Ірландією тоді керувала Британська адміністрація. Але в 1919 році перший в історії країни Парламент (нижня палата) засідав тут, і прийняв Декларацію про незалежність. А зараз там дорогий готель, банкетний зал і ресторан.
Lenster House
© Фото автора
Потім ми проходимо мимо величезної будівлі в палладіанському стилі – це Ленстер Хаус. Він був збудований в 1748 році графом Килдером в якості резиденції, але з 1922 року в ньому засідає Парламент незалежної Ірландської республіки.
Природний історичний музей
© Фото автора
І ось ми вже бачимо перед собою Ірландський Національний музей, будівля, яке присвячене природної історії. Природний історичний музей – це складова частина Ірландського Національного музею. АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНО ДЛЯ ВСІХ, ВКЛЮЧАЮЧИ ІНОЗЕМЦІВ!
Зліва вовк, а праворуч – знаменитий ірландський вовкодав, порода собак, пастухів і захисників, виведена на острові, національне надбання.
© Фото автора
Перший поверх присвячений Ірландії, так званий Ірландський зал. Тут зібрані всі тварини, що живуть або раніше мешкали на острові.
Я б назвала цей знімок КОЗЕЛ, а що?
© Фото автора
На другому поверсі розміщена колекція тварин з усіх куточків світу.
Йдемо вздовж Меріон Сквер…
© Фото автора
Обходимо музей, виходимо на Меріон Сквер і йдемо в Національну картинну галерею, яка теж є частиною Ірландського Національного музею. ЗНОВУ БЕЗКОШТОВНО! Але знімати в ній не можна. Будівля будувалося спеціально для галереї, і відкрилося в 1864 році. Колекція невелика за розміром, що дивно – столиця, все-ж. Але дуже пристойна, особливо виділяються ірландське пейзажне мистецтво і портрети. З знаменитих ірландців є роботи Джека Б. Єйтса, Вільяма Орпена, Френсіса Дэнби. Джордж Бернард Шоу (а він був дублинцем!) пожертвував в галерею свою колекцію світової класики. Взагалі з всесвітнього надбання в галереї є Тіціан, Караваджо, Брейгель-старший, є Гойї і Ель Греко, а також Моне і Пікассо, навіть бачили пару московських ікон XIII століття. Весь перший поверх – це кафе та магазинчики сувенірів, де я купила відмінні пальцеві лялечки дублінців Оскара Уайлда і, звичайно ж, Бернарда Шоу. З дивовижним портретною схожістю!
Виставка художників на Меріон Сквер…
© Фото автора
І ось ми на Меріон Сквер. Тут парк менше, ніж Сен-Стівенс-Грін, скоріше, все ж таки, сквер, а не парк. Там завжди збираються художники, як у нас на Арбаті.
Праворуч – Маріон Сквер, а ліворуч – будинок Оскара Уайлда.
© Фото автора
А якщо трохи пройти до Клер Стріт, то на куті можна побачити старий георгіанський будинок з червоної цегли з білим оштукатурених кутом. Це будинок, де провів своє дитинство письменник Оскар Уайлд, автор Зоряного Хлопчика і Портрета Доріана Грея. Зараз там розташована престижна і дорога школа American College of Dublin. Книгу Портрет Доріана Грея я, до речі, купила тут же, в картинній галереї, тому що в музеях завжди дешевше, ніж в магазинах.
Але якщо б ми вийшли з парку Сен-Стівенс-Грін через Арку Стрільців, то прямо навпроти через дорогу побачили б великий торговий центр з однойменною назвою.
Вид на торговий центр Сен-Стівенс-Грін
© Фото автора
Зліва – парк, прямо – купол торгового центру, а на передньому плані – абсолютно чудовий, навіть не тандем, а супервелик, на якому їздять вшістьох. Дані шестеро хлопців ще й голосно співали бітлівську пісню Hey, Jude!
Всередині торгового центру
© Фото автора
Ось так торговий центр виглядає всередині.
Якщо від торгового центру повернути ліворуч – потрапиш на маленьку пішохідну вуличку Кінг-Стріт (King street), одна сторона її зайнята магазинами відомих брендів, а іншу займає популярний театр Гайетэ (Веселість-Theatre), що означає Веселий театр. Це музичний театр, і в ньому, крім усього іншого, постійно виступає знаменитий на весь світ колектив ірландського танцю Riverdance.
King Street і вхід в Веселість-Theatre
© Фото автора
Танцювальне шоу Riverdance уперше виступив перед широкою європейською публікою в якості запрошеного гостя на Конкурсі Євробачення в 1994 році, який проходив саме в Дубліні. У цьому виступі брали участь чемпіони з ірландським танцям Джин Батлер і Майкл Флетлі і кельтський хор Anuna. Riverdance був організований сімейною парою, Джоном МакКолганом і Мойєю Доерті, які досі продовжують продюсувати програми цього чудового колективу, який виступає по всьому світу. І це саме з того виступу на Євробаченні по всьому світу пішло захоплення людей ірландськими танцями як стилем.
Відео поставила саме з Євробачення 1994 року, щоб всі могли помилуватися на молодого Майкла Флетлі.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
