Герпес: звідки що береться і як його лікувати?

0
336


Промерзли до кісток» під крижаним вітром на зупинці в очікуванні маршрутки, промочили ноги і підхопили нежить або навпаки, перегрілися та «згоріли»на пляжі? У вас стрес після виклику «на килим» до начальника або ви тільки що тяжко перехворіли грипом? На перший погляд, між описаними ситуаціями нічого спільного. І тим не менш, у всіх цих випадках дуже скоро ви можете відчути набряк і місцеве підвищення температури, помітити почервоніння і відчути сильний свербіж на губах і крилах носа, на слизових носоглотки і очей. На початку захворювання можливі також загальна слабкість, незначне підвищення температури тіла, а завершиться процес появою в ураженій області дрібних бульбашок з прозоро-водянистим вмістом. Все вірно, це той самий мерзенний герпес, званий в народі також «застудою» або «лихоманкою».

Захворювання це відомо людям дуже і дуже давно. Опис герпесу є в працях Геродота (I століття до н. е..), він дав хвороби сучасну назву (від грецького herpein – повзати) завдяки властивості висипань «розповзатися» по шкірі і слизових в різні боки від початкового бульбашки. Однак тільки можливості сучасної науки дозволили вченим впритул зайнятися дослідженнями сімейства так званих герпесвірусів та захворювань, які вони можуть викликати.

В даний час виділені і описані 8 типів вірусу герпесу:
– I тип – простий герпес, викликає висипання на губах, крилах носа, слизових носоглотки, ротової порожнини, очей; в останні роки ведуться активні дослідження по встановленню ролі цього типу герпесу в розвитку хвороби Альцгеймера, оскільки цей вірус виявляється в мозку 70-90% хворих;
– II тип – теж простий герпес, однак для нього характерні висипання на слизових статевих органів;
– III тип – вірус вітряної віспи (Варіцелла-Зостер), тієї самої відомої всім «вітрянки», цей же вірус викликає таке важке захворювання, як оперізувальний лишай;
– IV тип – вірус Епштейна-Барра, збудник інфекційного мононуклеозу;
– V тип – грізний цитомегаловірус, що представляє особливу небезпеку для вагітних жінок: цей вірус не тільки може провокувати «хронічні» викидні, він легко долає плацентарний бар’єр і здатний викликати як тяжкі вади розвитку плода, так і призвести до його загибелі;
– VI, VII і VIII типи герпесу відкриті порівняно недавно і ще мало вивчені; є припущення, що вірус VI типу викликає розвиток синдрому хронічної втоми.

Медики серйозно стурбовані тріумфальною ходою сімейства герпесвірусів: якщо в кінці минулого століття вважалося, що вірусом простого герпесу I типу інфіковано близько 80% дорослого населення планети, то за деякими сучасними даними цей показник наблизився до 99%!

Зараження цим типом герпесу відбувається ще в дитячому віці, струмом лімфи і крові вірус розноситься по всьому організму і надійно «окопується» у периферичних нервових вузлах, він здатний проникати в геном клітин нервової системи. Саме тому якщо первинне інфікування «мало місце бути», позбутися назавжди від потрапив в організм вірусу неможливо – він може не проявляти себе роками і перебувати в «дрімаючому» стані. Однак під впливом низки несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів (переохолодження або перегрів організму, інфекційні захворювання, стрес, зниження імунітету, вагітність, вживання наркотиків та алкоголю) вірус здатний легко прокинутися і почати свою руйнівну роботу.

Передається вірус герпесу I типу повітряно-крапельним або контагіозний шляхом, можливо також зараження через спільний посуд, рушник та інші предмети побуту. Видовище хворого з розпухлою губою або ранками на носі не тільки вкрай не естетично, така людина небезпечна для оточуючих з-за високої ймовірності зараження, наприклад, при поцілунку або рукостисканні.

Розрізняють 4 стадії розвитку захворювання і рецидиву герпесу I типу:

– перша стадія характеризується загальним нездужанням, відчуттям болю, печіння та свербежу шкіри і слизових в місцях майбутніх висипань; на цій стадії ще можна загальмувати розвиток хвороби і мінімізувати її прояви, якщо використовувати противірусні препарати і засоби народної медицини;

– у ході другої стадії на шкірі і слизових проявляються досить хворобливі висипання у вигляді пухирців з водянистим вмістом, які можуть рости і зливатися один з одним;

– при переході до третьої стадії бульбашки лопаються, на їх місці виникають виразки; у цій стадії хворий особливо заразний;

– на четвертій стадії виразки покриваються кірками, які не можна видалити і розчісувати з-за небезпеки приєднання бактеріальної інфекції; через деякий час кірки відпадуть самі і настане часткова ремісія (одужання).

У більшості випадків рецидив захворювання герпесом I типу проходить безслідно. Однак при попаданні вірусу на слизову очей в 60% випадків можливий розвиток сліпоти. Цей тип герпесу здатний спровокувати у хворого вірусний менінгоенцефаліт, що може привести до летального результату. Надзвичайно небезпечно також розвиток генералізованого герпесу: в цьому випадку герпетическими висипаннями, крім шкіри і слизових оболонок, вражаються різні внутрішні органи, смертність хворих такою формою захворювання може досягати 90%.

Зараження простим герпесом II типу відбувається переважно статевим шляхом. Іноді віруси герпесу I і II типу можуть «переїжджати»: так, вірус I типу здатний викликати висипання на слизовій статевих органів, а вірус II типу – наприклад, на губах. Така «рокіровка» характерна для орального сексу.

«Благо» вірусу III типу в тому, що перехворівши в дитинстві вітрянкою, ви практично втрачаєте шанс заробити оперізувальний лишай, виникає перехресний імунітет.

Більшість противірусних препаратів для лікування герпесу I типу містять у своєму складі одне і те ж речовина, ацикловір, і розрізняються лише лікарською формою (мазі, креми, таблетки, супозиторії, ін’єкційні розчини) і дозою активної речовини. Зовіракс, Ацик, Герпевір, Ацикловір – всі ці мазі і креми, по суті, одне і теж. Вибиваються з ряду більш сучасні ліки: таблетки Валацикловір (в основі похідне ацикловіру, однак набагато ефективніше), крем Фенистил-Пенцивир (діюча речовина пенцикловир). Мазі і креми на уражені ділянки наносять згідно інструкції, іноді кожні 2 години.

Слід розуміти, що «лікування» в даному випадку щодо: ліки, якими на даний момент має в своєму розпорядженні медицина, не здатні повністю знешкодити вірус і вивести його з організму. Мова йде про скорочення гострого періоду рецидиву захворювання і ослаблення його проявів. Лікарські засоби на основі ацикловіру і його аналогів ефективні проти вірусів простого герпесу I і II типів, а також у разі оперізувального лишаю і генералізованого герпесу.

При великих висипаннях, важких проявах хвороби, крім противірусних засобів доводиться вдаватися до використання імуномодуляторів (Циклоферон, Віферон, Аміксин та інші).

Немає ніякого сенсу в «припіканні» герпесу спиртом або одеколоном – на вірус вони не мають ні найменшого дії, зате додатково травмують слизові оболонки і шкіру. А от скористатися Корвалолом або Валокордином цілком доцільно: ефірні олії і ментолу в їх складі знизять біль і свербіж. Масло шипшини або обліпихи не тільки знімає запалення, але і не дає ранок розтріскуватися, полегшує свербіж і сприяє швидкому загоєнню. Хороший ефект дає також ялицеве масло.

В народній медицині часто радять прикладати до губ до появи висипань шматочки льоду, загорнуті чистою серветкою – це заспокоює свербіж і біль. Для загального зміцнення імунітету широко застосовується чай з лимоном, імбиром і медом, настій плодів шипшини.

Зустрічаються також рекомендації до виникнення бульбашок змастити уражену ділянку з гарним захопленням навколо цибульним «молочком» (вона виступить, якщо обрізати цибулину у корінців) – це якщо і не запобіжить поява висипки повністю, зате не дасть їй сильно «розповзатися».

Всім доброго здоров’я!