Княгиня Ольга – термінатор або реформатор?

15


Велика російська княгиня, перша християнка на Русі, перша російська свята. Багато хто вважав її однією з найбільш жорстоких і владних правительок російської держави, інші – справжньою жінкою, вірною дружиною і матір’ю, праведницею. Історичні відомості про російській княгині повні протиріч, але можуть бути свідченням того, як сильні й шановані на Русі були жінки, якою силою влади і розуму вони володіли, як могли конкурувати з сильними чоловіками і навіть їх перемагати.

Княгиня Ольга, у хрещенні Олена (11 липня 969) правила Київською Руссю після загибелі чоловіка, князя Ігоря Рюриковича, як регент при синові Святославові з 945 до приблизно 960 року. За цей час значно зміцнила Русь, удосконалила систему оподаткування, поповнила Київську скарбницю, під її керівництвом країна процвітала і здобувала перемоги та вагу на міжнародній арені.

Існує кілька версій походження Ольги. Одні вважають, що вона була дочкою віщого князя Олега і успадкувала від батька дар передбачення. Місцем народження Ольги була Псковська земля. Там з нею і познайомився молодий князь Ігор. Інші вважають, що Ольга походить зі скандинавів і справжнє її ім’я Хельга. А Псковские землі – просто її володіння.

Так чи інакше, вона привернула увагу київського князя своєю красою і розумом. Не по роках кмітлива чотирнадцятирічна дівчина, гостра на язичок, смілива і незалежна в спілкуванні з людиною княжого роду, вразила його уяву. Сталося це під час князівського полювання, коли стріла князя потрапила в дерево, за яким ховалася переодягнена в чоловічий одяг дівиця. Або в той момент, коли князь переправлявся через річку, а юнак-перевізник, не оголив голову перед князем, за наказом зняв головний убір і по його плечах розсипалися прекрасні волосся. Як точно це сталося, ми, напевно, вже ніколи не дізнаємося. І можемо задовольнятися лише легендами більш пізнього походження.

Але факт залишається фактом, князь закохався і узяв Ольгу за дружину. Подружжя жило щасливо, але Ольга з року в рік народжувала мертвих дітей. Нарешті, народила йому сина Святослава. В майбутньому одного із самих славних київських князів, які увійшли в історію під ім’ям Святослав Хоробрый.

Ольга була вірною і відданою дружиною. Вона кохала князя, так само, як і князь Ігор – свою дружину. Князь Ігор володів особливою силою, нащадок варягів сприймався завойовником, весь час проводив у поході. Чоловік часто відлучався з дому, щоб брати участь в битвах з кочівниками. Особливо непокірними, які доставляли багато проблем російським людям, були племена древлян, які не давали спокою, порушуючи кордону київських володінь і плюндруючи Русь постійними набігами.

Княгиня Ольга чекала чоловіка Ігоря з походу. Її мучили страшні ознаки. Княгиня бачила зловісні сни, що віщували недобре, вона вміла їх розгадувати і передчувала смерть чоловіка. І все-таки чекала, сподівалася, що сни обманюють, і біда обійде стороною. Виходила на ганок, вдивлялася в далечінь і намагалася помітити клуби пилу, що піднімаються над полем, які проголошували б про повернення чоловіка. Нарешті побачила. Кинулася назустріч. Але княжі піддані вручили Ользі тільки меч свого ватажка. Древляни стратили князя жорстоко – розірвали тіло князя надвоє. Остання надія рухнула. Він не поранений, а убитий.

Горе прийшло в будинок княгині. Але в душі її, крім страждання, піднялася гаряча жага помсти. Ользі передали меч Ігоря і він ніби надав їй войовничості. Тепер вона стала правителькою Русі і могла розправитися з ворогами, отнявшими у неї найдорожче. Вона не могла думати більше ні про що, крім помсти. І жорстоко покарала кривдників. Навіть літописцю Нестору, який розповів про це у славнозвісній «Повісті временних літ», ймовірно, було страшно писати про таку жорстокість. Ніхто не міг і подумати, що ласкава та лагідна княжна, любила чоловіка і сина, відрізнялася мирним вдачею і рівним характером, здатна на таке підступність.

Розправа над древлянами

Древлянський князь Мал, який вбив Ігоря, ні багато ні мало, хотів стати князем київським. Він мріяв завоювати Русь, вбити сина Ольги і стати її чоловіком. І вже потирав руки, думаючи, що молода вдова з радістю віддасться йому. Немає у неї ніякого виходу. Він розщедрився на багаті дари, щоб купити її увагу, спорядив послів, які повинні були передати княгині пропозицію про шлюб. Перших послів від древлян княгиня закопала живцем разом з човном, в якій вони припливли.

Друге – спалила в лазні. Попередньо напоївши і пообіцявши обов’язково вийти заміж за древлянського князя.

В третій раз милостиво запросила знатних древлян на тризну по Ігорю. Посадила «дорогих» гостей за столи дубові, пригощала наливками медовими, а коли вони дійшли до «кондиції», наказала своїм слугам їх знищити. П’ять тисяч хмільних древлян були перебиті. Здавалося, ці смерті вгамують мстивого серце княжни. Але не тут-то було.

Княгин-вовчиця – так називали Ольгу в народі. Вдова не могла собі дозволити відпочивати в спокої. Це була величезна відповідальність – стати головною сильного молодої держави. Вона повинна була стати персоною сильною і владною, яка могла б керувати чоловіками. І ті б їй покірно підкорялися.

Для цього їй потрібна була значна перемога. І тоді, через рік, Ольга пішла на древлян війною. В цей похід взяла і свого малолітнього сина. Воєвода Свенельд вручив юному князю меч, і той почав бій з древлянами, встромивши його в землю. З тих пір Святослав з мечем і не розлучався, а втратив його в тому легендарному бою в 972 році, коли напоровся на засідку і разом зі своїми воїнами хоробро поліг біля берегів острова Хортиця, якраз в тому місці, де стоїть тепер йому пам’ятник. До речі, в двохстах метрах від цього місця сучасний рибак Сергій П’янков в 2011 році закинув спінінг і витягнув унікальну знахідку – меч з дорогоцінною інкрустацією. Вчені вважають, що це і є той самий легендарний меч Святослава, який князь втратив в бою. Той меч, який передали колись княгині Ользі від загиблого чоловіка, той, який юний Святослав Хоробрый увіткнув в землю на знак початку бою? Точно невідомо… В будь-якому випадку, цей меч – символ князівської влади. Але для Ольги він був ще й символом помсти. Вона не могла заспокоїтися і все шукала смертей для своїх кривдників.

Підійшла військом до міста древлян Іскоростеню. Обклала його багатомісячної облогою. Але місто не здавався. І тоді Ольга пішла на хитрість. Вона пообіцяла древлянам, що залишить їх у спокої, тільки візьме з них останню данину. Данина символічна: по три горобці і трьох голубів з кожного двору. Дурні древляни не розгадали підступу. Спіймали птахів і відправили княгині. А та… До лапці кожній птиці наказала прив’язати гарячі ганчірочки з сіркою (так званий грецький вогонь). Птахи полетіли додому і підпалили голубники та сараї. І не було двора, де не палав би вогонь. Миттєво загорівся весь місто. Іскоростень згорів дотла. Тікаючі вмирали від рук дружинників. Так Ольга безжально знищила цілий народ.

Помста Ольги вразила навіть її військо. Цей вчинок змусив їх благоговіти і боятися власної княгині. Але тільки силою і мечем утримати владу неможливо. І Ольга це розуміла. Вона була дуже розумною жінкою.

Ольга – перша християнка на Русі

Народ повинні об’єднати ідея. Такою ідеєю став для Ольги християнство. Зробивши ставку на нову віру, Ольга відправилася у Константинополь. Їй потрібні були нові зв’язки, зміцнення влади, підтримка. Розум, сила і краса Ольги привели в захват самого імператора до Константинополя, він вирішив домогтися її прихильності і згоди на шлюб. Йому потрібна була княгиня, а їй – підтримка Візантії. Костянтин готовий був одразу одружитися на княгиню. Але вона була язичницею. Який вихід? Ользі доведеться прийняти християнство. Сам візантійський імператор Костянтин Багрянородний охрестив Ольгу задовго до прийняття Християнства на Русі. Це був хитрий дипломатичний хід правительки. У соборі святої Софії (аналог такого собору пізніше буде збудований Ярославом мудрим в Києві), в місті Константинополь, імператор особисто охрестив Ольгу, їй дали ім’я Олена.

Княгиня Ольга – термінатор або реформатор?
Прийом Ольги Костянтином Багрянородним (мініатюра Радзівіллівського літопису)
© pravoslavie.ru

Здавалося, тепер не було ніяких перешкод до заміжжя. Але після хрещення хитра Ольга, яка й не сбиралась заміж за Костянтина, заявила, що вийти заміж за хрещеного батька не може. Так Ольга обвела навколо пальця самого візантійського імператора і в той же час домоглася свого: про Київській Русі дізналися у Візантії і з цього часу стали її підтримувати. Гарантією такої підтримки було прийняте нею християнство, яке незабаром стане пануючою релігією на Русі.

Ольга була першою християнкою на княжому престолі. Вона будувала храми, монастирі, проповідувала християнство. Її зарахували до лику святих. Нестор літописець називав її передвісницею християнській землі, передранковій зорею перед сонцем. Вона сама хотіла охрестити свій народ, але їй це не вдалося. Хрестив Русь тільки її онук. Але роль Ольги переоцінити неможливо. Залишаючись жінкою, вона не тільки втримала владу Київської держави, але й зміцнила його.