Прийшов місяць травень. Сонячні зайчики застрибали в траві… А придивишся і не зайчики це зовсім, а квіти кольору сонця – кульбаби. На Русі любили ці яскраві квіти і навіть придумали про них дивовижну загадку: «З молоком, а не коровушка, літає, а не соловушка».
«Якщо вживати в їжу кульбабу, то хвороба проходить повз дверей будинку». (італійське прислів’я).
Хоч і недовгий їх вік, але, скільки радості вони приносять тим, хто вміє насолоджуватися подарованої нам природою красою. Дивлюся на них і мимоволі згадую свою маму молодою і красивою. Батьки любили у вихідні виїжджати на природу. І ось сидимо ми з мамою на лузі, десь недалеко бродять корови. І тато теж бродить у пошуках кульбаб з довгими стеблами. А мама плете вінок, який вона по завершенні називає короною і надягає на мою голову.
Потім сторінки пам’яті швидко перегортаються одна за одною. І на лузі ми блукаємо вже з моїм чоловіком. Вінки плести ми не збираємося, нас цікавлять тільки квітки кульбаб. Ми набрали їх більше 1000, і я зварила з них варення. Варила його чомусь все єдиний раз.
Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Wigg – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових, що виростає майже на всій території нашої країни. З грецької мови назва кульбаби перекладається, як «лікувати і заспокоювати».
Кульбабою на Русі рослину назвали за його летючість опушених насіння. Ледь повіє вітерець і ось вони вже піднялися в повітря і летять! А в Європі в Середні століття рослину називали – Caput monachi – чернеча голова З-за того, що залишився голим квітколоже нагадує голомозу голову.
Давньогрецький філософ Теофраст називав кульбаба «еліксиром життя».
Придворні лікарі Стародавнього Китаю готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу імператорів до глибокої старості.
Великий Гете, не тільки прожив 82 роки, але і зберігав працездатність, був упевнений, що своєю «молодістю» і працездатністю він зобов’язаний салату з кульбаб, який готувала його мати. На Русі знахарі різними частинами кульбаби лікували велика кількість всіляких хвороб. І досі народні цілителі вважають, що не дарма наші предки навесні вживали кульбабки в їжу, так як якщо з’їдати в сезон по 5-10 стеблинок в день, то за 2-3 тижні багато проблем зі здоров’ям можуть зникнути самі собою. Кульбаби потрібно промити, відірвати листя і квітки і з’їдати тільки стебла.
У народній медицині кульбаби використовують як жовчогінний і сечогінний засіб, для поліпшення травлення, при діабеті, захворюваннях печінки, жовчного міхура, гіпертонії, геморої, ниркових кольках, подагрі, безсонні, при лікуванні шкірних захворювань… Кульбаба поліпшує загальний стан організму, нормалізують обмін речовин, знижують рівень холестерину в крові, покращують склад крові.
Відвар з коренів при порушенні обміну речовин:
1 ст. ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою гарячої води, довести до кипіння в емальованому посуді і кип’ятити на тихому вогні 15 хвилин, процідити. Приймати по 1/4 склянки 3 рази на день за 20 хвилин до їжі в теплому вигляді.
Кульбаба є прекрасним косметичним засобом і дадуть фору багатьом дорогим магазинним лосьйонів і кремів.
Лосьйон для освітлення шкіри, позбавлення від веснянок і пігментних плям
Промити і подрібнити свіжі квітки кульбаби, взяти 2 ст. ложки, залити 2 склянками води і варити півгодини на повільному вогні, процідити, перелити в пляшку, зберігати в холодильнику.
Протирати обличчя вранці і ввечері.
Для сухої і нормальної шкіри
Квітки кульбаби, промити, обсушити, залити рослинним маслом і прокип’ятити кілька хвилин на водяній бані. Перелити в банку, закупорити і на 2 тижні поставити в темне місце.
Змащувати обличчя вранці, за 5 хвилин до вмивання.
Для шовковистою шкіри
Взяти тільки стебла кульбаби без листя і квіток, добре промити, подрібнити, покласти в емальований посуд, залити гарячою водою так, щоб вона покривала стебла на 2 пальці, накрити кришкою і наполягати, поки не охолоне. Процідити.
Перелити в пляшку або банку темного кольору з кришкою або пробкою. Зберігати в холодильнику.
Протирати ватним тампоном, змоченим в настої обличчя, шию, декольте.
Зволожуюча Маска
4 ст. ложки подрібненого свіжого листя кульбаби добре розтерти дерев’яним товкачем, додати 1 ст. ложку м’якого сиру, 1 чайну ложку рідкого меду, добре перемішати і нанести на обличчя на 20 хвилин, зняти тампоном, змоченим в теплій воді. Після чого обполоснути обличчя прохолодною.
У маску для жирної шкіри можна додавати яєчний білок, а для сухої і нормальної – жовток.
Цю маску можна накладати на шию і декольте.
Після таких масок шкіра стане більш пружною і молодий.
Кульбаби містять величезну кількість вітамінів, мікро і макроелементів, клітковину, слизисті і дубильні речовини, смоли, органічні кислоти, каучук, ефірне масло, жир, гіркий глікозид – тараксацин та інших корисні речовин.
У багатьох країнах світу кульбаба вважається салатним рослиною і вирощується на овочевих грядках. Їстівним вважається вся рослина – квіткові бруньки, квіти, листя, прикореневі розетки і коріння.
У Франції та Італії, де страви з кульбаб вважаються делікатесом, виведені сорти з м’якими, великими листками.
Варення з кульбаб теж варять не дарма – квітковий пилок містить всю гаму вітамінів і мінеральних речовин.
У висушених коренях виявлено: вітамін А, білок, клітковина, інулін.
З кульбаби готують салати, варять супи, повидло і кавові напої, маринади і пюре. Смажені корені подають як самостійну страву і як приправу до м’ясних і овочевих страв.
Для позбавлення від гіркоти, листя кульбаби вимочують 40 хвилин в підсоленій воді або відварюють 2-3 хвилини в киплячій воді. Коріння кульбаби для позбавлення від гіркоти так само відварюють у підсоленій воді, але більш тривалий час.
Салат з листя кульбаби при порушенні обміну речовин, зайвій вазі і діабеті
Вам знадобиться:
– 100 г молодого листя кульбаби;
– 20 г зеленої цибулі;
– 10 г зелені петрушки;
– 10 г зелені кропу;
– рослинна олія;
– сіль, лимонний сік або 3% оцет за смаком.
Спосіб приготування:
Листя кульбаби витримати в солоній воді, дрібно нарізати, подрібнити всю зелень, додати лимонний сік, посолити, заправити рослинним маслом.
Салат з кульбабою делікатесний
Вам знадобиться:
– 2 жмені молодого листя кульбаби;
– 1-2 зубчики часнику;
– 1/3 лимона з цедрою;
– 1 морква;
– 1/4 склянки подрібнених волоських горіхів;
– майонез;
– сіль за смаком.
Спосіб приготування:
Листя кульбаби промити, дрібно нарізати і на 10 хвилин залити підсоленою водою кімнатної температури. Віджати, додати натерту на тертці сиру моркву, дрібно нарізаний лимон разом з цедрою, стовчений часник, перетерти з сіллю, подрібнені волоські горіхи, все добре перемішати і заправити майонезом.
«Вино з кульбаб»
У американського фантаста Рея Бредбері є книга «Вино з кульбаб». Однак вино з кульбаб існує насправді. Для жителів Британії це чи не традиційний напій.
На відміну від фруктових вин воно не вимагає при приготуванні багато цукру, так як нектар квіток кульбаби солодкий сам по собі. Кажуть, що вино з кульбаб має красивий жовтий колір, квітковий аромат і оригінальний смак.
Вино з кульбаб
Вам знадобиться:
– 3 кг квіток, без зелених чашолистків;
– 1, 300 г цукру;
– 100 г родзинок без кісточок;
– 1 лимон;
– 5 г винних дріжджів (дріжджі можуть бути і звичайні, тільки не сухі);
– 3 літра кип’яченої води.
Спосіб приготування:
Квітки відокремити від квітколожа і залити 1 літром окропу, настоювати 2-3 доби, не даючи настою закиснути.
Злити настій, який придбає темно-коричневий колір, віджати квітки.
Підігріти 2 літри води, розчинити цукор і долити в настій. Додати сік лимона, родзинки і дріжджі. Накрити марлею і залишити бродити дві доби.
Потім за допомогою сифона, так, щоб не потрапив осад, перелити вино в велику сулію, стежачи за тим, щоб рідина не доходила до краю приблизно на 1/4 об’єму. Натягнути на банку гумову рукавичку.
Після закінчення бродіння розлити вино по пляшках, закупорити і витримувати 3-6 місяців. Кажуть, що чим воно довше дозріває, тим смачніше стає.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
