Люди часто дуже поспішають досягти висот. Їм хочеться домогтися успіху, слави, поки вони молоді і повні сил. Це закономірне бажання, звичайно, так як в юності у нас набагато більше можливостей. Але є справжні мудреці, яких не лякає вік. Успішність свого життя вони оцінюють не в цифрах, а стан душі. Ці люди не бояться розпочинати все спочатку навіть в похилому віці. І домагаються успіху, цінність якого виявляється набагато вище, ніж у молодості.
Вік не перешкода для того, хто шукає. Тим більше що людина просто приречений все життя це робити. Найважливіше – не втратити віру в себе і вміти мріяти до глибокої старості.
Поки ми мріємо, ми бачимо мету і прагнемо її досягти. «Дорогу осилит идущий». І ні слова про віці. Ця відома приказка ілюструє думку про те, що в досягненні успіху важлива не молодість, а прагнення.
За великим рахунком, вік – вигадка нашої свідомості. Паркан, який перекриває доступ до нашим бажанням.
Але багато хто піддається його впливу. Мовляв, навіщо шукати відносин і чекати любові, адже я вже стара, яка витрата пішла. Ніхто на мене в 50 уже і не подивиться. А 50, до речі, за світовою віковій шкалі – середній вік.
Щоб ви знали…
• Чарльз Дарвін у 50 років опублікував головну працю свого життя: «Походження видів».
• А Леонардо да Вінчі написав свою «Мону Лізу» 51.
• Рей Крок, засновник mcdonald’s, до 52 років продавав паперові стаканчики, страждав від артриту і діабету і, здавалося б, нічого не чекав від життя. А потім познайомився з братами Макдональдами. Заклав свій будинок. І за наступні 30 років заробив понад 600 мільйонів доларів і всесвітню популярність.
• Американський професор Джон Сперлінг в 53 роки вирішив радикально змінити життя. Він пішов з викладацької посади і заснував корпорацію The Apollo Group, що займається комерційним утворенням. У першому його університеті було всього 8 студентів. А через 30 років у 2008 році кількість учнів досягла 345 000. Сьогодні Джону 91 рік і він мільярдер.
• Щось зробити в перший раз можна і після 60. Наприклад, у 61 рік можна стати першим в історії володарем «азіатського Букера» — нагороди The Man Asian Literary Prize. Що і зробив китайський письменник-дебютант Цзян Ронг (Jiang Rong), що отримав премію за роман «Вовчий тотем» (Wolf Totem).
• Коли Дж. Р. Р. Толкину виповнилося 62 роки, він опублікував свою знамениту книгу «Володар кілець».
• Нікому не відома Лора Уайдлер стала улюбленою дитячою письменницею, коли їй виповнилося 65 років. Тоді вона опублікувала свою першу повість «Маленький будиночок у Великих Лісах», книгу, перекладену на 20 мов світу.
• Відомий всім Нельсон Мандела у віці 75 років став південноафриканським президентом.
• Одна оригінальна бабуся на ім’я Кей д’арсі була лондонській медсестрою, але все життя мріяла про Голлівуді. У 69 вона вирушила його завойовувати, а в 79 років зіграла роль самого небезпечного вбивці в світі в серіалі «Агент 88».
• А слабо вам в 100 років перший раз стрибнути з парашутом? Аїда Мендес з Бразилії це зробила! І їй так сподобалося потрапляти в книгу рекордів Гіннесса, що вона навряд чи зупиниться на досягнутому.
Ці приклади допомагають зрозуміти, що і хто дійсно перетворює нас на людей похилого віку. Ми самі!
Є ще один розхожий стереотип, від якого страждають ті, кому за 35, 45 і 50… Це запити роботодавців на ринку праці. Погортайте списки вакансій, навряд чи ви знайдете оголошення про роботу, де написано, що вік не має значення. Як правило, сучасні ейчари під одну гребінку зачісують суспільство шукачів. До 35 приймають на найпоширеніші робочі місця, до 45 – на керівні посади. А ті, хто старший і сповнений сил? Що ж їм, по світу йти?
Ось так формується в суспільстві віковий стандарт, якому слід більшість.
Але ви адже не більшість, правда? Ви унікальна індивідуальність, зі своїм безцінним досвідом, професійними знаннями і величезною кількістю напрацювань, які можуть стати в нагоді тому, кому ви запропонуйте свою кандидатуру. Тому не дивіться на ці вікові обмеження, найчастіше, менеджери з персоналу просто слідують загальної заданою схемою складання резюме.
Іноді успіх і навіть слава приходить абсолютно несподівано, ніби наздоганяють вас, біжать до свого призначення. Так сталося з дивовижною бабусею Ганною Марією Моузес. Це відома художниця Америки, що прославилася в жанрі «примітивного мистецтва». А колись вона була простою фермершей і займалася сільським господарством. У вільний від роботи час вишивала і робила різні вироби. Артрит змусила її перейти від вишивки до малювання. Вона малювала все, що бачила навколо, а малюнки дарувала друзям.
© Ганна Марія Робертсон Мозес
Коли Анні Марії виповнилося 78 (!) років, її малюнки побачив відомий колекціонер з Нью-Йорка. Він скупив всі роботи. А через рік вони стали виставлятися в нью-йоркських галереях. Потім бабуся отримала премію штату, а через вісім років премію Національного жіночого клубу. Журнал «Лайф» помістив її фотографію на свою обкладинку, коли художниці виповнилося 100 років. Одна з її картин 1962 року була продана на аукціоні в 2004 році за 60 000 доларів.
Взагалі, мені здається, кращий спосіб досягти успіху, не дбати про нього. Тобто просто жити в своє задоволення. Займатися улюбленою справою. Приносити користь людям. Любити людей і світ навколо. Це і є успіх! А ви думаєте інакше?
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
