Остеопороз: вирок чи?..

0
310


«Жіноча болячка», «а що ж ви, дорогенька, хочете – у вашому віці!»- напевно подібні висловлювання доводилося чути багатьом. Остеопороз дійсно частіше розвивається у жінок, але це зовсім не означає, що чоловіки не схильні до цього захворювання. Подивимося, що думає на цей рахунок сучасна медицина і які фактори ризику розвитку остеопорозу – цю хворобу, як і безліч інших, легше попередити, ніж лікувати.

Відноситься остеопороз до системним захворюванням, схильним до прогресу, характеризується ураженням кісткових тканин з яскраво вираженими змінами їх структури і щільності. На зрізі кістки видно велику кількість порожнин, кістки втрачають міцність і стають пухкими, як наслідок, часті переломи буквально «на рівному місці».

Розрізняють наступні види остеопорозу:
– постклімактеричний остеопороз, безпосередньо пов’язаний із зменшенням вироблення статевих гормонів в організмі жінок;
– старечий остеопороз – розвивається на тлі загального зношування організму з віком після 65 років загальна маса кісткової тканини зменшується, міцність кісток істотно знижується;
– кортикостероїдний остеопороз – прямий результат терапії гормонами протягом тривалого часу;
– вторинний остеопороз – ускладнення інших захворювань (діабет, онкологія, хвороби щитовидної залози, ниркова недостатність, гепатит, ревматоїдний артрит та інші), а також при зловживанні препаратами алюмінію, які призначаються при гастритах, виразковій хворобі шлунка і тривалим дефіциті кальцію в їжі.

Два останніх види остеопорозу не мають ніякого відношення до гендерної приналежності хворого, їх розвиток рівноймовірно і у жінок, і у чоловіків. Окремо хочеться відзначити, що відбуваються усі ці процеси на тлі постійного «вимивання» кальцію з організму, при недостатньому надходженні його ззовні.

Кісткова тканина, як і інші органи і тканини в організмі людини, що постійно оновлюється, «завідують» цим процесом спеціальні клітини, остеокласти та остеобласти. Відомо, що один остеокласт може зруйнувати таку кількість кісткової маси, для відновлення якого знадобиться сто остеобластів. Для мінералізації (заповнення) «дірок»-порожнин в кістки, які утворені остеокластами за 10 днів, остеобластам буде необхідно 80 днів. У нормі ці процеси збалансовані. Однак якщо внаслідок будь-яких причин діяльність остеокластів активізується, то процес руйнування тканини кісток буде переважати над її регенерацією, в результаті крихкість і ламкість кісток буде наростати.

Якщо у віці 16 років йде активне нарощування кісткової маси, процеси утворення кісткової тканини йдуть швидше, ніж її руйнування, то в проміжку 30-50 років вони перебувають у стані зразкового рівноваги, проте з кожним роком процеси руйнування посилюються. Статистика невблаганна: якщо до 50 років втрата кісткової маси становить 0,5-1% у рік, то в перший же рік менопаузи у жінок її значення досягає 10%. Надалі процес дещо сповільнюється і тримається на рівні щорічних 2-5%.

Основними факторами ризику розвитку остеопорозу прийнято вважати:
– приналежність до жіночої статі;
– відомі випадки остеопорозу у родичів;
– похилий вік,
– різні порушення менструального циклу у доклимактерическом періоді;
– відсутність фізичних навантажень, сидячий спосіб життя;
– терапія гормональними препаратами групи кортикостероїдів, тривале лікування протисудомними засобами, гепарином та його аналогами, гормонами щитовидної залози, постійне застосування обволікаючих засобів при підвищеній кислотності на основі алюмінію
– низький зріст і мала вага, яскраво виражений астенічний тип складання;
– тонкий кістяк.

В якості додаткових факторів ризику, які піддаються корекції, лікарі називають куріння, зловживання алкоголем і кавою, нестача в раціоні молочних продуктів, дефіцит кальцію і вітаміну Д, вживання м’ясопродуктів у великих кількостях.

Підступність і небезпека остеопорозу в тому, що на ранніх стадіях захворювання він або взагалі ніяк не проявляється клінічно, або хворим ставлять діагнози начебто артрозу і остеохондрозу, лікування при цьому призначають відповідне. Триває це, в багатьох випадках, до першого перелому і супутнього рентгена.

Скарги хворих про те, що «крутить ноги на погоду», на болі в області попереку і між лопатками при тривалої сидячої роботи (за комп’ютером, при в’язанні), нічні судоми литкових м’язів, пародонтоз, крихкість нігтів і волосся, руйнування зубів, явища сутулості також не є специфічними на 100%, проте в комплексі дозволяють запідозрити остеопороз у пацієнта.

Для діагностики остеопорозу в першу чергу, як і багато років тому, застосовують рентгенографію хребта і кісток. Однак, на жаль, зменшення кісткової маси на 25-30% рентген не покаже. Тут на допомогу лікарям приходить комп’ютерна томографія з кількісними показниками, такі специфічні методи обстеження, як рентгенівська та УЗД-остеоденситометрія. Використовуються в діагностиці остеопорозу та біохімічні маркери (різні гормони, вітаміни, кальцій, магній, фосфор, ферменти).

Лікування остеопорозу завжди комплексне, в ньому беруть участь лікарі багатьох спеціальностей: ревматологи, неврологи, ендокринологи, імунологи. Головне завдання тут – збалансувати і нормалізувати процеси руйнування і відновлення кісткової тканини, зменшити втрату кісткової маси для профілактики переломів, частково купірувати больовий синдром і збільшити рухову активність у хворих. Якщо остеопороз не є постклимактерическим або старечим, в першу чергу потрібно лікувати основне захворювання, ускладненням якого він є. Схему лікування, необхідні препарати, тривалість і кратність їх прийому може призначити тільки лікар за сукупністю всіх даних діагностики.

Хворим остеопорозом рекомендовано переглянути свій раціон, підвищити в ньому частку молочних продуктів (в тому числі і за рахунок козячого або соєвого молока для алергіків), риби, капусти (особливо брокколі і цвітної капусти), зелені, різних горіхів. Велике значення має і заняття лікувальною фізкультурою, помірні фізичні навантаження. Хворі на остеопороз мають тверезо оцінювати ризики, пов’язані з захворюванням: іноді варто подумати, чи потрібно вам «вотпрямщаз» виходити на вулицю сильна ожеледь, чи все ж таки краще попросити когось із домашніх, в крайньому випадку, сусідку купити хліб і молоко. Окупиться стократ, якщо прикинути лікування можливих наслідків (перелом шийки стегна, типові переломи ліктьової та променевої кісток рук та інші).

Звичайно, мова не йде про повне вилікування хворого. Проте стабілізувати його стан, уповільнити розвиток хвороби і істотно поліпшити якість життя пацієнта сучасній медицині цілком по силам!

Профілактика остеопорозу полягає в наступному:
– вживання в їжу продуктів, багатих кальцієм;
– зменшення споживання продуктів, багатих фосфором (червоне м’ясо, солодкі газованої води);
– обмеження споживання кофеїну та алкоголю, відмова від куріння;
– у разі схильності до остеопорозу курсовий прийом комбінованих препаратів кальцію і вітаміну Д3;
– прийом естрогенів і фитоестрагенів в період менопаузи (за погодженням з гінекологом);
– фізична активність, що відповідає віку і загальним станом здоров’я;
– регулярний контроль за роботою щитовидної залози у жінок після 40 років.

Всім доброго здоров’я!