«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай

0
523


Як показала практика останніх десятиліть, з герпесними інфекціями все не так-то просто, а точніше, навіть дуже непросто. Залишимо осторонь віруси простого герпесу I і II типу, з ними, як раз, ситуація більш-менш зрозуміла. Що об’єднує такі різні, на перший погляд, захворювання, як вітрянка, звична дитяча інфекція, оперізувальний лишай у дорослих? Правильно, наявність загального збудника, герпевируса III типу з гарною назвою Varicella zoster.

Світила медичної науки розклали все «по поличках» і вибудували чітку логічний ланцюжок: вірус, вперше потрапив в організм людини в дитячому віці, однозначно викликає вітрянку, вітряну віспу.

«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай
© pediator4d.ru

Після зникнення симптомів захворювання вірус з організму нікуди не зникає, а перекочовує в нервові вузли і клітини, де може жити в неактивному, пасивному стані довгі роки чи навіть десятиліття.

Дуже схематично і спрощено це можна уявити собі наступним чином: що буде, якщо з силою кинути на підлогу складну модель, складену з деталей конструктора «Лего»? Так, вона розсиплеться на окремі складові-«цеглинки». Приблизно те ж відбувається і з герпевирусами в інактивованих стані, вони розпадаються на окремі фрагменти» і організм людини навіть використовує ці «цеглинки» для «будівництва»/синтезу власних клітин і тканин.

Але! При певному збігу несприятливих для організму зовнішніх і внутрішніх обставин, розрізнені до цього «фрагменти» вірусу отримують «команду» об’єднатись (як при прокручуванні кіноплівки тому, коли з руїн будинку «збирається» цілий), запускається процес реплікації (подвоєння) ДНК «воскреслого» вірусу і він з феноменальною швидкістю починає розмножуватися.

У нервових вузлах-гангліях віруси вже стає тісно. Все нові і нові віруси мігрують по ходу нервових волокон, попутно руйнуючи їх, в підшкірні тканини і провокують у них запальний процес, що, в кінцевому рахунку, призводить до появи характерних висипань на шкірі та розвитку оперізувального лишаю.

«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай
© dermline.ru

Здавалося б, все закономірно і зрозуміло, на цьому можна було б поставити жирну крапку. Проте все частіше і частіше ланцюжок «вітрянка – нервові вузли/клітини – нерви – шкіра – оперізувальний лишай» дає збій в самому початку, бо «вторинний» за визначенням оперізувальний лишай діагностується у людей, вітрянку в дитинстві не перехворіли! Мало того, якщо раніше категорично стверджувалося, що перехворіти оперізувальним лишаєм можна тільки один раз, на сьогодні лікарі діагностують неодноразові рецидиви даного захворювання…

Що це, масове безсимптомний перебіг «первинного» захворювання, вітрянки чи щось інше? Чому, перехворівши оперізувальним лишаєм один раз, людина стикається з ним знову і знову? Залишимо ці питання на совісті вчених мужів, нехай ламають собі голови, може, коли-небудь і докопаються до істини. А ми поки що поговоримо про те, що представляє з себе оперізувальний лишай, які основні симптоми цього захворювання, на чому базується його діагностика і лікування, і чи можна убезпечити себе від його проявів в майбутньому.

Слово «герпес» у назві вірусу походить від грецького «herpete», «повзти», що відповідає повільного розвитку і зворотного характеру захворювань, що викликаються даною групою вірусів. «Зостер» утворений від грецького «zoster» (пояс, ремінь), що відображає чітко обмежену форму висипань, по ходу нервів.

Основний шлях передачі вірусу варіцелла зостер від хворої людини до здорової – повітряно-краплинний, як при грипі, вірус проникає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Значно рідше зустрічаються контактний шлях зараження і трансплацентарний шлях (від матері до дитини).

Початкова стадія оперізувального герпесу/позбавляючи нічим не відрізняється від звичайних ГРВІ. Хворі скаржаться на слабкість, озноб, підвищення температури, суглобові і м’язові болі, головний біль. Однак на тлі настільки знайомої симптоматики починають проявлятися ознаки, не характерні для ГРВІ або грипу. По ходу нервів під шкірою (наприклад, по реберних дуг), в місцях майбутньої локалізації висипу, починає відчуватися поколювання, печіння, іноді оніміння або свербіж. Шкіра в цих місцях стає дуже чутливою, навіть легкий дотик може викликати біль.

Приблизно через 1-4 дні на шкірі вздовж нервів проявляються рожеві плями, які дуже швидко покриваються дрібними бульбашками з прозорим вмістом.

«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай
© dermline.ru

Висипання, найчастіше, розташовуються на одній стороні тіла, ніби охоплюючи/оперізуючи його. Типове розташування оперізувального лишаю – у міжреберних проміжках,

«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай
© dermline.ru

рідше по ходу великих нервів на руках і ногах, можлива і локалізація висипки на обличчі, в області проходження гілок трійчастого нерва.

«Принесені вітром»: вітрянка і оперізувальний лишай
© dermline.ru

Температура на даному етапі може піднятися до 39 С і вище. Місця локалізації висипу дуже болючі, причому інтенсивність больових відчуттів може бути різною, аж до нестерпного, не дає виконувати найпростішу щоденну роботу по дому і заважає спати.

Протягом наступного тижня кількість бульбашок стрімко збільшується. Потім рідину всередині них стає каламутною, пухирці поступово всихають, втягуються всередину і покриваються кірочками. Остаточно підсохнувши, вони утворюють бляшки, що виступають над шкірою. Після того, як скоринки відваляться, на шкірі залишаються більш світлі ділянки або незначні рубці.

При нормальному імунітеті весь процес триває від 2 до 4 тижнів і не вимагає спеціального противірусного лікування, однак при ослабленому імунітеті або у людей похилого віку він може затягнутися. Однак і при звичайному перебігу захворювання больові відчуття по ходу частково зруйнованих нервів можуть зберігатися ще довго, протягом декількох місяців, а іноді й років – це називається «постгерпетична невралгія».

Для діагностики оперізувального герпесу зазвичай достатньо скарг пацієнта і візуального огляду. Додаткова діагностика (серологічні дослідження, мікроскопія тощо) проводиться, як правило, при атипових випадках перебігу захворювання.

Лікування оперізувального лишаю носить, в основному, симптоматичний характер і спрямоване на усунення чи пом’якшення його проявів. Противірусні препарати типу Ацикловіру, Фамцикловира, Валацикловіру і т. д. ефективні, якщо почати їх прийом в перші 3 дні хвороби, вони скорочують період захворювання і можуть запобігти розвитку ускладнень. В обов’язковому порядку приймання даних лікарських засобів показаний людям з ослабленим імунітетом та похилого віку. Можливо також місцеве використання мазей з цими діючими речовинами.

Для зменшення больових відчуттів зазвичай призначаються ненаркотичні анальгетики або НПЗЗ типу Німесил, Напроксену, Мелоксикаму та інших. Щоб зняти свербіж, хворим виписують антигістамінні (протиалергічні) препарати – Супрастин, Тавегіл і подібні, вони ліквідують наслідки інтоксикації. В разі проблем зі сном, призначаються заспокійливі та снодійні засоби. Часи зеленки і фукорцина поступово відходять у минуле, але для підсушування та антисептичної обробки висипань можна використовувати розчин хлоргексидину. Антибіотики хворим призначають тільки у разі вторинної бактеріальної інфекції і нагноєння висипу.

В основному, лікування оперізувального герпесу не вимагає госпіталізації хворого. Лікування в стаціонарі проводиться при ураженні очей, менінгоенцефаліт, парезах і паралічах кінцівок із-за руйнування нервів.

Оперізувальний лишай заразний до моменту утворення кірочок на струпах. При контакті з хворим осіб, які не перехворіли вітрянкою, можливе зараження і розвиток захворювання. Купатися при оперізувальному лишаї категорично заборонено, щоб уникнути поширення інфекції по тілу.

Які чинники провокують розвиток оперізувального лишаю? Перш за все, це всілякі «пере»: переохолодження, перегрів, «перенервував» і т. д. Сприяють цьому також зниження імунітету (особливо при прийомі ліків, що пригнічують імунітет, кортикостероїдів у хворих на Снід, онкохворих), променева терапія, хронічний стрес.

Лікарі стверджують (і навіть сам доктор Комаровський, так!), що проведена своєчасно вакцинація проти вітрянки (і у дітей, і у дорослих) зробить неможливим розвиток оперізувального герпесу в майбутньому. Так це чи ні – час покаже.

А поки що – всім доброго здоров’я!