Прекрасний яскравий камінь сердолік точно випромінює сонячне світло, що таїться у нього всередині. Цей мінерал є уособленням самого сонячного і жаркого місяця – липня.
Нерідко цей камінь символізує вогонь і кров, можна сказати – вогонь в крові, життя, любов.
Давньоруська назва слова сердолік «лик серця» або «радісне серце.
На Русі сердолік вважався любовним талісманом.
У Стародавньому Єгипті сердолік вважався родичем сонця, «застиглим в камені заходом сонця». Стародавні єгиптяни вірили, що сердолік приносить багатство і славу
А от наукова назва сердоліку «sardolith» в перекладі з грецького означає «камінь з Сарди». І відбулося воно від назви столиці Лідійського царства – Сарди. Було це царство на території сучасної Туреччини поблизу Чорноморського, тоді Егейського узбережжя.
Взагалі ж це назва відноситься до всіх халцедонам. Сердолік самий популярний з халцедонов. Він є різновидом оранжево-червоного агата.
Сердолік з’явився в процесі виверження стародавніх вулканів, в міхурах лавових потоків, де його і знаходять разом з агатом та іншими кольоровими різновидами халцедонов.
Однак, як припускають вчені, свій яскравий насичений колір він набуває на поверхні, після руйнування вулканічних гірських порід, у яких він знаходиться і швидше за все під впливом сонячних променів.
Є у сердоліку і менш романтичну назву, як його називають на Заході – «карнеол» від латинського слово «карнис» перекладається – «м’ясо». Дано воно каменю за його колір.
Взагалі ж сердолік – виробний камінь, який обробляли і полірували з глибокої давнини.
В наш час сердолік користується не меншою популярністю.
Сердолік – напівпрозорий камінь, його волокнисту будову складається з тонких кварцових кристалів.
Сердолік може мати різні відтінки від червоно-оранжевий, жовто-рожевого, буро-червоного до коричневого, коричнево-червоного, коричневого.
Сердолік має кілька різновидів. Наприклад, карнеол – яскраво-червоний, як кров. Сардер – буро-коричневий з каштановим відтінком.
У Середньовіччі рожево-помаранчеві сердоліки вважалися жіночими камінням, а червоно-коричневі чоловічими.
Але першими виявили сердолік первісні люди, які, звичайно, виготовляли з нього не прикраси, а знаряддя праці, які тепер і знаходять під час археологічних розкопок.
Робити з сердоліку культові предмети і прикраси стали набагато пізніше.
Виявлена підвіска і посудина для тіней, які, як вважають вчені, належали відомої цариці Клеопатри.
Так само підвіски з сердоліку у вигляді серця належали фараонові Тутанхамону.
І знахідки, що відносяться до більш пізнього періоду історії – пряжка для пояси, інкрустована сердоліком, що належала Тамерлану (ХІІІ-ХІV століття).
У Стародавньому Єгипті сердолік був символом матері всіх богів богині Ізіди. У Єгипті з сердоліку виготовляли амулети у вигляді жуків-скарабеїв, птаха Фенікса, на Сході з нього виготовляли чотки.
Під час закладки залізничного кар’єру біля міста Моздока в 1929 році був виявлений скіфський некрополь, що відноситься до VII-VI століття до нашої ери, в якому були знайдені намиста і кільце з сердоліку.
Прикраси з сердоліку були знайдені і у скіфському кургані Карагодеуашх в басейні річки Кубань.
Перстень-талісман зі вставкою з сердоліку, був у поета лорда Байрона. Циганка Хатадже, що подарувала йому цей перстень була впевнена, що колись він належав пророку Мухаммеду.
Друк з сердоліку була у гетьмана України Кирила Розумовського.
В ті часи сердолік цінувався вище рубінів, сапфірів, срібла і золота.
Високо цінувався сердолік в Стародавній Греції, Єгипті і на Русі в давнину.
У мусульман. Священною реліквією були персні з сердоліку з гравіюванням висловів з Корану.
Араби крім коротких молитов і віршів з Корану вирізали на сердолике астрологічні знаки.
Сердоліки з вигравіруваними на них молитвами носили християни для захисту від пристріту і чуми.
Крім того, сердолік з давніх-давен вважався цілющим каменем. У Стародавньому Єгипті використовували для лікування нервових хвороб, вважалося, що сердолік допомагає швидше зміцніти після важкої хвороби.
Давньокитайські, грецькі, римські та індійські трактати зберегли до наших днів безліч рецептів зцілення від хвороб за допомогою сердоліку.
Ще більш стародавні рецепти містяться на ассиро-вавилонських клинописах.
В Індії амулети з сердоліку носили вагітні жінки, щоб народити щасливих дітей.
Згідно «Аюрведі» сердолік оранжевого кольору відновлює нервову тканину, покращує роботу ендокринної і кровотворної системи, лікує хвороби сечостатевої системи і верхніх дихальних шляхів.
Про лікування сердоліком писали Авіценна, Парацельс, Боецій де Боот, Альберт Великий.
У середні століття в Європі сердолік перетворювали в порошок, змішували з вином і лікували головний біль, погіршення слуху, внутрішні кровотечі, хвороби нирок та аритмію.
На Стародавньому Сході сердолік застосовували при лихоманці, лікували ним зубний біль і чоловіче безпліддя.
Згадується сердолік і в «Ізборнику Святослава» 1073 року, який є перекладом з давньогрецької і містить відомості про властивості дорогоцінних каменів.
У Вірменії в XV столітті сердолік застосовували для зміцнення зору.
У наш час його носять для нормалізації обміну речовин, поліпшення травлення та для позбавлення від головного болю. Сердолік так само благотворно впливає на серцево-судинну систему, існує навіть гілка народної медицини – сердоликотерапия.
У довоєнний час були клініки, в яких заліковували неглибокі рани додатком до них нагрітого до теплого стану сердоліку на 3-5 хвилин. Цей метод досить швидко знімає набряки, лікує нариви.
В одному з омських госпіталів сердолікова терапія проводилася під час Великої Вітчизняної війни.
Сучасні цілителі рекомендують носити сердоліки при виношуванні дитини, щоб виключити загрозу викидня.
Червоні сердоліки покращують кровообіг і позбавляють від головного болю, а жовті покращують роботу шлунково-кишкового тракту. Намисто з сердоліку носять при захворюваннях щитовидної залози.
Наука не заперечує користь від носіння сердоліку і пояснює цілющі властивості каменю його малої радіоактивністю, яка здатна благотворно впливати на весь організм.
Якщо сердолік покласти в склянку з водою, то він перетворить її на ліки для шлунку і допоможе позбутися від гастритів та інших шлункових хвороб.
Сердолік не дає оселитися в душі депресії, гніву, заздрості.
Найбільша кількість сердоліків добувають на морських і океанських пляжах Бразилії та Уругваї. Родовища сердоліку є в Індії, США, на Мадагаскарі, Німеччині та в Монголії. Розсипи сердоліку є під Маріуполем, у Волинській області та приазовському краї.
У Росії розсипи сердоліків знаходяться в Якутії, Бурятії, Забайкаллі, Сибіру, в Читинській області, на Чукотці і на Колимі.
У Криму біля Коктебеля є Сердолікова бухта. Сердоліки червоного кольору знаходять у Кримському Кара-Дазі.
В наші дні сердоліки найчастіше використовуються при виготовленні ювелірних виробів і декоративних речей. Але іноді за сердолік видають підробку з пластмаси. Фахівці радять подряпати камінь. На підробці залишаться подряпини, а справжній сердолік пошкодити неможливо, так як це дуже міцний камінь.
Зберігати коштовності з сердоліку найкраще в окремих коробочках або футлярах, призначених для зберігання коштовностей.
Час від часу після носіння сердоліки слід мити неагресивним миючим засобом, наприклад, для посуду і добре промивати під струменем проточної води.
Маги радять тримати будь-яку дрібницю з насичено червоного сердоліку в спальні. Вона допоможе зберегти любов, вірність і сімейне щастя, не дарма древні греки вирізали з сердоліків геми на весілля.
Сердоліки з відтінками помаранчевого допомагають творчим людям і вченим.
Допоможе він і підприємцям притягнути удачу і збільшити достаток, за умови, що вони ведуть свої справи чесно.
Існує повір’я, що «Якщо хто носить срібний перстень з сердоліком, того не торкнеться бідність».
Дівчатам сердолік допомагає вдало вийти заміж, а заміжнім жінкам, бути щасливими у шлюбі.
А для того, щоб сердолік виправдовував очікування і справді допомагав, очищати його потрібно 1 раз в місяць і залишати на добу лежати на світлі, в тому місці, де на нього буде падати яскраве сонячне світло.
Від сонця сердолік заряджається енергією і потім роздає свої щедроти добрим людям.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
