Рецепти до Великодня

15


Весняний вітерець гойдає березові сережки, сонячні промені, що пронизують повітря і наповнюють його особливим торжеством. І не дивно, адже настає Великдень – найбільше і найсвітліше свято року. Цей День, як правило, буває сонячним. А ще сонце вранці грає, переливаючись різними кольорами.

Наука це явище досі не пояснила. Зате для віруючих все ясно.

Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає – «позбавлення, «прехожденіє».
Хоча є версії, що «Пасха» походить від єврейського дієслова «пасах», який перекладається, як – переходити. За іншою від ассірійського «пасаху» — умиротворювати.

У цьому році Великдень досить пізня. Випадає вона на 1 травня за новим стилем.

Світле Христове воскресіння – Свято Пасхи – одне з 12 двунадесятих свят особливо шанованих християнською церквою.

День Пасхи рухливий, перехідний, святкується в перший недільний день, наступний за повним весняного рівнодення, ні в якому разі не раніше нього. Від дня святкування Пасхи залежать ще кілька свят, які відзначаються у дні, зазначені у Пасхалії. Великдень завжди святкується в неділю.

Вона є символом торжества Спасителя над силами зла. Життя перемагає смерть.

Перед Великоднем сім тижнів Великого посту.

У ці тижні віруючі готуються до зустрічі Світлого Христового Воскресіння, очищаються духовно, зосереджуючись на милосердя і благодійності.

Страсний четвер також називають «чистим четвергом», тому що в цей день наводять чистоту в будинку і у дворі. У давнину В страсний четвер хати і двори обкурювали ялівцем і ставили «четверговий сіль» від будь-якої хвороби. В цей же день фарбували яйця.

Опівночі ходили вмиватися на річку чи озеро, так як вважалося, що обмивання холодною водою в цю ніч давало здоров’я і красу на весь рік.

У Велику Суботу готували страви до свята – пекли пироги, варили борщ, кашу і брагу.

Ближче до дванадцяти наступала полуночниця. Опівночі починали дзвонити дзвони, і віруючі здійснювали хресний хід навколо храму. Потім починалася світла утреня.

Після неї «розговіння» – це коли вся родина збиралася разом, щоб переломити освячений хліб.

На «розговіння» їдять паску, великдень, великодніх зайців, «баб», фарбовані яйця, мазурки, окосту, валий з риби…

Проте лікарі попереджають, що тим, хто дотримувався посту, перший час їсти потрібно потроху.

На Великдень люди радо вітають один одного: «Христос воскрес!», «Воістину воскрес!»

Існував Стародавній Великодній звичай приносити в жертву ягня, Ісус Христос приніс у жертву самого себе і ставши Божественним Агнцем, наповнив свято іншим змістом.

Великдень відзначають і нерелігійні люди, і навіть атеїсти. Адже багато хто з нас звикли з дитинства до бабусиних куличам, солодко пахне ваніллю сирним паскам і фарбованим цибулевої лушпинням яйцям.

І потім будь-якій людині хочеться свята – гарного, світлого і радісного.

Деякі рецепти до Великодня.

Паска традиційна

Вам знадобиться:

— 1,5 кг борошна;
— 500 г вершкового масла;
— 700 г цукру;
— 7 яєць;
— 1 + 1/2 склянки молока;
— 100 г дріжджів;
— 150-200 г родзинок без кісточок;
— трохи ваніліну;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Дріжджі розвести в трохи підігрітому молоці, додати трохи борошна до консистенції густої сметани, добре розмішати масу і поставити в тепле місце приблизно на 1 годину, щоб опара піднялась.

Жовтки відокремити від білків. Жовтки розтерти дочиста з цукром і змішати з розтопленим і остившім маслом.

З’єднати опару з жовтковою сумішшю, поступово додати все борошно, попередньо просіяти через дрібне сито, щоб борошно увібрала в себе якомога більше кисню.

Додати сіль, інше тепле молоко. Тісто має вийти густим. Додати родзинки і ваніль.

І довго з любов’ю і добрими думками заважати тісто руками, поки воно не стане пружним.

Білки охолодити, потім збити до пружної піни. Додати в тісто і залишити його до тих пір, поки воно не збільшиться в об’ємі не менше, ніж в два рази.

Викласти тісто у змащені маслом форми, заповнюючи їх на 2/3 об’єму. Змастити верх збитими білками. При бажанні посипати маком і інший присипкою.

Випікати в попередньо розігрітій до 180 С духовці до готовності.

Паска «Економний»

Вам знадобиться:

— 400 р борошна;
— 1 стакан молока;
— 80 г вершкового масла;
— 60 г цукру;
— 2 яйця;
— 20 г дріжджів;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Борошно просіяти, зробити в середині поглиблення, насипати в нього сіль і цукор.

В невеликій кількості теплого молока розчинити дріжджі, дати їм розійтися і цівкою вилити в борошно, обережно помішуючи.

Додати вершкове масло в інше підігріте молоко, розмішати, дати охолонути і додати в борошно, потім додати 1 яйце, довго місити, вбити друге яйце і місити до тих пір, поки тісто не буде вільно відлипати від стінок, і тягнутися стрічкою.

Форму для паски трохи підігріти, змастити вершковим маслом і заповнити тістом на 1/3.

Поставити в тепле місце на 3 години. Злегка постукати формою по столу, щоб тісто рівне вляглося, заважати його не треба. Поставити у підігріту духовку, накривши зверху білим аркушем паперу, змоченим у воді. Піч півгодини, не відкриваючи дверцята духовки.

Паска сучасний

Вам знадобиться:

— 500 г борошна;
— 150 г цукру;
— 100 г вершкового масла;
— 2 яйця;
— 20 г дріжджів;
— 150 г води;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Воду нагріти до 40 С, розвести в ньому дріжджі, додати половину борошна і замісити опару. Поставити її на 2,5 години в тепле місце. Коли вона просяде, а зверху з’являться зморшки, опара готова.

Яйця, цукор, сіль, помішуючи, нагріти до 35 С, додати в опару, досипати борошно, замісити тісто. Додати розм’якшене вершкове масло, добре вимісити тісто і залишити для бродіння на 50 хвилин.

Після цього покласти тісто в змащені маслом форми, заповнюючи їх на 3/4 об’єму. Залишити на півгодини для расстойки.

Поверхню змастити яйцем, зробити кілька проколів на 2-3см і поставити в попередньо розігріту до 200 С духовку. Випікати 40-50 хвилин.

Готовність можна перевірити загостреною сірником або тонкої лучиною, проткнувши паска. Якщо вона виймається суха, то паска готова.

Глазур для прикраси пасок звичайна

Вам знадобиться:

— 1 склянку товченого і дрібно просіяного цукру;
— 1 яєчний білок;
— сік 1/2 лимона.

Спосіб приготування:

До цукру додати білок і сік лимона, терти до тих пір, поки маса не побіліє і не загусне. Вона повинна бути пишною, як збиті вершки.

Рожева глазур

До інгредієнтів звичайної глазурі додати 1/2 ст. ложки протертої журавлини.

Жовта поливи

В білу глазур додається шафран, настояний на горілці або кип’яченій воді.

Кавова глазур

В білу глазур додати міцний настій кави до бажаного відтінку.

Мереживна «Баба»

Вам знадобиться:

— 2 склянки борошна;
— 10 яєць;
— 2 склянки цукру;
— 50 г свіжих дріжджів;
— 1/3 склянки молока;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Жовтки відокремити від білків. Збити 10 жовтків з цукром, додати борошно, сіль, розведені в невеликій кількості трохи теплого молока дріжджі. Додати збиті в піну білки і перемішавши зверху вниз, викласти у змащену маслом і посипану борошном форму. Поставити в тепле місце.

Коли тісто підніметься до країв, поставити в попередньо розігріту духовку і випікати до готовності при 180 С.

Вершкова Великдень

Вам знадобиться:

— 10 чашок вершків;
— 10 чашок сметани:
— трішки ванілі;
— цукор за смаком.

Спосіб приготування:

Вершки закип’ятити, і в киплячі покласти сметану, кип’ятити до тих пір, поки маса створожится.

Відкинути на серветку і дати повністю стекти в холодному місці. Додати ваніль і цукор.

Поставити великдень в холодильник і дати їй трохи затвердіти.

«Христос Воскрес!» – і поцілунок, і всякий раз так само урочисто виступає свята опівночі, і гули всезвонных дзвони гудуть по всій землі, точно як би будять нас. Не вмирають ті звичаї, яким визначено бути вічними. Не помре з нашої старовини ні зерно того, що є в ній істинно російського і що освячене Самим Христом. Краще ми інших народів? Ближче життям до Христа, ніж вони? Нікого ми не краще, а життя ще неустроенней і беспорядочней всіх їх. Ми ще розтоплений метал, не отлившийся у свою національну форму… але є, вже почала Братства Христового в самій нашій слов’янській природі, тому російська людина твердо вірить тому і каже: «У нас перш, ніж у всякій іншій землі, воспразднуется Світле Христове Воскресіння!»
(Микола Васильович Гоголь).