Устилающий розкішним килимом землю під пологом листяного лісу, людина, що дереться по стовбурах дерев у старому, роздутий парку – звичайно, це він, дикий «бідний родич» своїх вишуканих побратимів, декоративних плющів. Незважаючи на безпідставні звинувачення в «мужегонстве» та енергетичний вампіризм, у цих рослин безліч шанувальників серед квітникарів, які з задоволенням вирощують їх будинки і збирають цілі розкішні колекції різних видів і різновидів плюща.
Безумовно, цінуються плющі в першу чергу за красу і різноманітність форм і забарвлень листя, так як квітки плюща, що з’являються іноді на верхівках пагонів старих рослин, досить дрібні і непоказні. Рослина досить невибаглива і при дотриманні деяких нехитрих правил догляду може з успіхом вирощуватися початківцями любителями.
Плющі відносяться до роду Хедера (Hedera) сімейства Аралієвих. За своєю природою це вічнозелений напівчагарник-ліана, який може витися і підніматися на висоту за допомогою повітряних коренів. У дикому вигляді плющі зустрічаються не тільки в Європі, але і в Азії, Африці, Північній і Південній Америці.
Люди здавна знайомі з цією рослиною: у Стародавній Греції, наприклад, плющ вважався символом любові й веселощів і ототожнювався з самим Вакхом; вінки, сплетені з плюща, одягали поети. Римляни вірили, що плющ сприяє щастя і вірності у шлюбі, а на сході ця рослина вважається джерелом життєвої енергії. Ще одна дивна властивість плюща – він, як і папороті, працює «природним фільтром» і очищає повітря вашого помешкання.
У різних видів плюща вимоги до освітленості різняться: рослини із зеленим листям відмінно переносять півтінь і чудово ростуть далеко від вікон, а ось ряболисті види мають потребу в гарному освітленні, інакше забарвлення їх листя загрожує перетворитися в однотонно-зелену.
Щодо поливу плющ віддасть перевагу «недолив», ніж надлишок вологи, від якого у нього загниває коренева система і рослина може загинути. Проте слід мати на увазі, що і при систематичному нестачі вологи плющ буде хворіти і навіть може скинути все листя. У теплу пору року плющі поливають помірно, але так, щоб грунт у горщику був постійно злегка вологим, взимку верхній шар грунту між поливами повинен встигнути висохнути. Плющі погано себе почувають взимку при включеному паровому опаленні з-за високої сухості повітря, в цей час їх потрібно регулярно обприскувати або підвищити вологість повітря, помістити горщик з рослиною на піддон з водою і керамзитом. У додатковому обприскуванні плющ потребує і влітку, в сильну спеку, іноді корисно влаштовувати йому і купання під душем.
Оптимальна температура для плюща +22+24 С. При підвищенні температури рекомендується частіше провітрювати приміщення, де росте плющ. Взимку, по можливості, бажано надати рослині період спокою, виставивши горщик з ним в прохолодне приміщення з температурою не нижче +14 С. Короткочасно плющ може витримати і зниження температури до +10 С.
Як і інші рослини, плющ потребує підживлення: з цією метою його підгодовують комплексним добривом для листяних рослин раз у два тижні, з початку весни до осені. У випадку теплої зимівлі рослини підгодовують раз в місяць.
Вимоги до грунтосуміші у плюща не складні, він нормально росте в універсальному покупному грунті з додаванням піску. Можна скласти грунтосуміш і самому, змішавши в рівних частинах дернову землю, компост і пісок. А ось дренаж в горщику з плющем повинен бути гарним, достатнього шару керамзиту, битої цегли або деревного вугілля.
Плющі часто вирощують як ампельні рослини в підвісних кашпо або кошиках, однак можна дати їм можливість підніматися вгору по встановленій опорі. Більшість видів плюща чудово «лазять» самі, чіпляючись за опору повітряними коренями, а ось канарський плющ, при такому способі вирощування, кріпити до опори доведеться вам.
Зазвичай плющ пересаджують раз в два-три роки, перекидаючи його в більший горщик разом із земляною грудкою і досыпав свіжого грунту. Критерій тут простий: якщо коріння починають випирати з дренажних отворів і зростання плюща застопорився, рослина потребує пересадки.
Розмножують плющі живцями, пагонами або відводками. При живцюванні зрізують кінці пагонів (бажано з повітряними коренями), висаджують їх у суміш листяної землі та піску і накривають плівкою або скляною банкою. Грунт повинен бути постійно злегка вологим, найкраща температура +15+20 С. Можна вкорінювати живці і у воді.
При розмноженні пагонами беруть батіг з 8-10 листям, роблять по всій її довжині поздовжній надріз, укладають на пісок надрізом вниз, злегка придавлюють і присипають грунтом на 1,5-2 см (листя повинні залишитися зверху). Протягом двох тижнів стежать за тим, щоб грунт постійно був злегка вологим. Після закінчення цього терміну по всій довжині пагона утворюються корені. Втеча витягують з ґрунту і розрізають уздовж на кілька шматочків (хоча б з одним листом!).
При розмноженні відводками втеча не зрізають з материнського рослини, а на його ділянці роблять частковий надріз, укладають на грунт, як і в попередньому випадку, і притискають до нього скобами. Відділяється відводок після вкорінення.
Плющі досить рідко уражаються шкідниками і хворобами. Найчастіше в них зустрічається ураження щитівками, попелиць або павутинним кліщиком при зайвій сухості повітря. Непогані результати в боротьбі з цими паразитами дають розчин Актеллика (2 мл на 1 л води), Карбофос та Актара. Для більшої ефективності обробку рослин повторюють через 3-4 дні.
Плющі здавна використовувалися в народній медицині, у цієї рослини виражену антибактеріальну, протигрибкову, а також протизапальну дію. Спиртові настойки листя плюща застосовуються для виведення мозолів, бородавок, жировик. Настій з листя використовують при ревматизмі, відкладенні солей, захворюваннях суглобів, відваром коренів лікують абсцеси і фурункули, він ефективний і при опіках. У официнальной медицини плющ широко застосовується як відхаркувальний засіб, він входить і до складу зборів при сечокам’яній хворобі.
Триматися за забобони або завести вдома таке красиве і корисне рослина – вибір за вами. Впевнена, що рішення так чи інакше буде на користь плюща!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
