Справи теслярські…

11


Теслярська ремесло в наші дні популярно так само, як і в далекому минулому. Кому потрібно повісити полки, кому – зібрати меблі, перекласти підлоги… Словом, без роботи теслі не сидять.

«Отхожий промисел»

У старовину теслярську справу було одним з найпоширеніших відхожих» промислів. Росіяни теслі відправлялися на заробітки в далекі краї, є свідчення, що вони навіть доходили до Китаю і Філіппін… В Підмосков’ї особливо славилися теслярські артілі з сіл, розташованих в околицях Дмитрівського Цвинтаря. Високою кваліфікацією відрізнялися теслі із села Коробово (у XVI ст. воно належало боярину Ст. А. Коробову, що приймав участь у поході на Казань).

Кожну весну чоловіки з сокирами та пилками вирушали шукати замовників. Будували хати, бані, склади по всьому Підмосков’ю і за його межами. Поверталися тільки під осінь. А в зимовий час теслі займалися виготовленням різьблених наличників, подзоров, інших елементів прикраси хат. До наших днів на території Шатурского і Егорьевского районів збереглося чимало будівель і навіть цілі садиби, прикрашені ажурним різьбленням.

Споруда хати вважалася ґрунтовним справою життя, а тому устатковувалася багатьма традиціями, прикметами, забобонами. За різними ознаками намагалися з’ясувати, підходить чи земля під будівництво, не гибле місце. Так, розкладали на землі дубову кору, і через кілька днів дивилися: якщо під корою перебували лише павуки та мурахи, місце вважалося поганим і непридатним для житла. Якщо ж із землі показувалися дощові черв’яки, то приступали до будівництва.

А то ще діставали з-за пазухи три круглих хлібних короваю і катали їх по землі. Якщо все хліби лягали на землю в такому вигляді, в якому вони перебували в печі, місце вважалося сприятливим. А ось якщо коровай лягав верхньою скоринкою вниз, то будівництво відкладалося.

Основним деревом для теслярських робіт була липа. Її висушена деревина як не можна краще підходила для вирізання і згинання. Колоди для майбутнього зрубу заготовляли взимку, давали їм вилежатися до весни. Як тільки проглядало сонце, розм’якшувалася деревина, бралися за справу…

Старовинні традиції

Будували в селах дружно. За один день зруб підводили під дах. Спочатку клали два нижні колоди. Після цього з’являвся господар з горілкою: неодмінно було покладено випити за «закладку». Під передній кут майбутньої хати, який в народі звали святим, господарі часто закладали срібну монету — на багатство в будинку. Теслярі ж від себе поміщали туди ж шматочок ладану — щоб віднадити нечисту силу.

Справи теслярські...

Плотніков господарі, крім плати, всіляко задобрювали, «проставляясь». Ще, змовляючись про ціну, ударяючи по руках, виставляли горілку, пили «заручное». Після укладання першого ряду колод випивали «обложейный» шкалик. Особливе значення надавали підняття матиці (головної балки, яка тримала стеля). І, звичайно, виставляли пригощання, коли ставили на місце вже готовий зруб…

У червоному кутку ще недобудованої хати господар ставив зелену гілочку берізки, а один з плотніков пригорщами розсіював по хаті зерно або хміль. Робилося це для отваживания нечисті.

Різьблені Наличники і облямівки під дахом ніби висвітлювали будинок постійним і рівним світлом – їх добре було видно навіть вночі. Наличники і карнизи були особливою гордістю господарів хати. Пропильная, тригранно-виїмчасте різьблення дивувала досконалістю геометричних ліній, утворених трикутниками, ромбами, квадратами і розетками. Рельєфна різьба схоже на дерев’яній скульптурі, тому вимагає відчуття об’єму, твердою, не скутою в русі руки.

Зовнішня різьба по дереву відігравала і роль оберегу від нечистої сили. Зазвичай це були різні кола або розетки у формі сонця. Щоб уберегти будинок від нещасть, робили ковзани на дахах житлових будинків та хлібних комор. Широко розписували інтер’єр хати – піч, перегородки, поли – через них могла проникнути в приміщення нечиста сила.

Минуле і сьогодення

Теслярські роботи зазвичай оплачувалися за досить високими розцінками, але в будь-якому випадку виконавцям прогадати не хотілося. Якщо артіль не отримувала грошей сповна, теслі влаштовували, як говорилося, свій «розрахунок»: під коником даху вони потай прилаживали довгий ящик без однієї стінки, набитий берестой. Ввечері або вночі у вітряну погоду над головою переляканих мешканців будинку чувся такий виття і свист, що важко було не згадати будинкового або всіляку нечисть.

Навіть зараз, коли більшість з нас живуть в упорядкованих квартирах, попит на роботи по дереву не падає, адже в самому сучасному інтер’єрі зустрічається чимало дерев’яних елементів, починаючи з міжкімнатних дверей… А в сільській місцевості як і раніше будують дерев’яні будинки, так як це все ж таки набагато дешевше, ніж будинок з каменю або цегли. І це часто ідеальний варіант для дачі. Так що без послуг плотніков нам не обійтися!