Мабуть, не було і немає на Русі іншого свята, так нерозривно пов’язаного з народною історією і тисячолітніми традиціями. Заснована в XVI столітті «отцями церкви» м’ясопусна (сирний) седмиця замислювалася як православний церковний свято, останній тиждень підготовки до Великого посту, за сім днів якій, з понеділка по «прощена» неділю, належало більше уваги приділити спілкуванню з рідними і близькими, творити милосердні вчинки, покаятися в гріхах і просити прощення, зміцнившись, таким чином, душею і тілом, і підготуватися до випробувань шести тижнів посту.
Звичайно, виник цей церковний празник не на порожньому місці, а з’явився підсумком багаторічної і часто безуспішною війни церкви з язичницькими святами і обрядами, і повинен був витиснути заборонену Комоєдіцу – язичницьке свято зустрічі весни і початку давньослов’янського нового року, присвячений богу-Сонце Ярило і широко відзначався протягом двох тижнів, до і після Дня весняного рівнодення. Церковники навіть змушені були піти на деякі поступки: так, в ході пісної сиропусним седмиці, після попереднього неділі «м’ясного миколи та й ніколи», є м’ясо заборонялося, проте дозволено було вживати в їжу рибу, молочні продукти і масло. Власне, звідси і пішла народна назва свята – Масляна.
Життя, як завжди, внесла свої корективи у святкування народної Масниці, люди не бажали відмовлятися від традицій предків. Введений церквою свято, по суті, перетворився в два різних – церковну сиропусний (сирну) седмицю і народну Масляну. Вніс свою лепту в це і Петро I, своїм царським полушутливым Указом повелевавший відзначати Масляну як світське свято, на зразок карнавалу (петровський “Всешутейший, Всепьянейший и Сумасброднейший Собор”). І хоча церква не втомлюється підкреслювати, що свято Масниці не має з Комоедицей нічого спільного, відлуння останньої видно і в звичаї кататися з крижаних гірок чи на санях, запряжених росіянами «трійками», і в головних символів свята – млинці, ватрушках і круглих баранках (символи Сонця), у народних гуляннях та в спалюванні в останній день святкового тижня опудала обридлої Зими-Марени (а не Масниці, як помилково вважають багато).
Кожен день тижня Масляної має особливу назву і значення:
– «зустріч» – понеділок (7 березня); печуться перші млинці і самий перший повинен стати підношенням богам :«Перший млинець грудкою», пам’ятаєте? Ком – божество грецької міфології, покровитель дружніх гулянок. Млинець з особливим змовою виносять на ганок будинку і залишають там на ніч. Робиться і вбирається опудало Зими, ставиться на жердину і катається на санях;
– «загравання» – вівторок (8 березня), день традиційних ворожінь. Вважалося, що можна визначити характер хлопця з того, які млинці він віддає перевагу. В цей же день починалися народні гуляння, вистави з рядженими, катання на трійках;
– «лакомка» – середу (9 березня); в цей день ходили «до тещі на млинці», яких на столі повинно було бути безліч: солодкі, солоні, з різними начинками. Святкували у цей день тихо, по-сімейному.
– «розгуляй» – четвер (10 березня); з цього дня починається «широка Масляна» та триває до «прощеної неділі». День всіляких чоловічих забав: битви за снігові фортеці та кулачні бої, лазіння по жердині, жиром змащеного, за нагородою на його верхівці;
– «тещині вечірки» – п’ятниця (11 березня); тепер уже зяті запрошували тещу в гості на млинці, покуштувати частування. При цьому теща з вечора надсилала зятю все потрібне для млинців, а тесть обдаровував мішком гречки і вершковим маслом.
– «посиденьки зовиці» – субота (12 березня); в цей день молоді дружини звали в гості сестер чоловіка і обов’язково обдаровували їх подарунками;
– «прощена неділя» – 13 березня, останній день Масляної, званий ще «проводи». В цей день святкові гуляння закінчуються, на крижаних гірках розпалюють багаття, щоб розтопити лід і прогнати зимовий холод, і спалюють опудало Зими. Люди при зустрічі просять один у одного вибачення за вільні і невільні образи, щоб зустріти майбутній пост чистими душею і серцем.
І, звісно, яка ж Масляна без млинців? Справжні російські млинці готували з дріжджового тіста, секрет їх приготування був у кожної господині свій, ревно охоронялося і передавався від матері до дочок. Пекли млинці з різного борошна (пшеничного, гречаного та інших), зі всілякими дозволеними начинками – ікрою, рибою, сиром, яйцями, медом і варенням, з припеком і без, наскільки у господині вистачало фантазії.
Зараз млинці на Масляну печуть будь-які: звичайні налисники (без розпушувачів), з гашеного содою, дріжджові, оладки, з безліччю начинок і з різного борошна. Можна додати в тісто для млинців дрібно січену зелень, нарізаний тонкими смужками солодкий перець або терту моркву (ідея Марини Малютиной, вони на фотографії превью) – такі млинці не тільки смачні, але і дуже красиві.
Можна подати млинці, наприклад, з… шпротами, до речі, це дуже смачно! Завжди актуальні грибні начинки, як варіант, з яйцем і смаженою цибулею. Розходяться «на ура!» налисники з тушкованою квашеною капустою або з солодким сиром та родзинками. А скільки способів загорнути млинці – трубочки, конвертики, трикутники, якщо є бажання, можна збирати цілі «млинцеві торти», перекладаючи млинці в них різними начинками.
І на закінчення – кілька рецептів млинців.
Млинці дріжджові «царські» (на пшеничному борошні)
– борошно – 3 склянки;
– молоко – 3,5 склянки;
– дріжджі свіжі – 25 г (або 3 ч. л. сухих);
– яйця – 3 шт.;
– масло вершкове – 100 г;
– вершки (не менше 30%) – 150 г;
– сіль, цукор – за смаком.
Приготувати опару: у теплому молоці розчинити дріжджі і цукор, всипати 1,5 склянки борошна, добре вимісити і залишити підходити в теплому місці. Коли опара підніметься, додати в неї 3 жовтка, розтертого дочиста з м’яким маслом, ще раз перемішати. Борошно змішати з сіллю і поступово всипати в опару, знову добре вимісити і поставити в тепле місце на 45 хвилин. Окремо збити білки і вершки, з’єднати. Ввести цю суміш в тісто і акуратно перемішати легкими рухами зверху вниз. Дати тісту ще трохи підійти і через 10-15 хвилин можна випікати млинці. За цим рецептом вони виходять дуже пишними і ніжними, а буде начинка для них солодкої чи ні, залежить від кількості доданого цукру.
Млинці з гречаного (з додаванням пшеничного) борошна
– борошно гречане (заводського помелу) – 1 склянка;
– борошно пшеничне – 1 склянка;
– молоко – 4 склянки;
– яйця – 3 шт.;
– масло вершкове – 4 ст. л.;
– цукор – 1 ст. л.;
– сода – 0,5 ч. л.;
– сіль – за смаком;
– лимонна кислота або лимонний сік (щоб погасити соду).
У гречаної борошні мало клейковини і, щоб млинці не розвалювалися і не тріскалися, змішуємо її з пшеничним борошном.
Борошно висипати в миску і розвести теплим молоком. Додати яєчні жовтки, розтерті з маслом, сіллю і цукром, все ретельно вимісити. Соду розчинити в невеликій кількості води і погасити лимонним соком або лимонною кислотою, додати «шипучку» до тесту, перемішати. Збити яєчні білки і обережно ввести в тісто, відразу ж випікати млинці (тісто намагатися зайвий раз не перемішувати!).
Млинці виходять «мереживні», ажурні. До гречаних млинців добре підходять солоні начинки (ікра, червона риба). Але можна подати їх і з гречаним медом, теж дуже смачно.
Заварні млинці
– вода – 1,5 склянки;
– дріжджі сухі – 2 ч. л.;
– молоко – 4 склянки;
– борошно – скільки візьме тісто;
– яйця – 3 шт.;
– масло рослинне – 3 ст. л.;
– цукор – 1,5 ст. л.;
– сіль – 1 ч. л.
Спочатку завести опару: дріжджі розчинити в теплій воді, додати частину цукру, сіль і борошно, щоб тісто було, як на оладки, досить густим. Прибрати в тепле місце на 1 годину (за цей час опара вдвічі збільшиться в об’ємі). Жовтки розтерти з цукром, з’єднати з рослинним маслом, викласти в опару і добре вимісити до однорідності. Молоко довести до кипіння і тоненькою цівкою при постійному помішуванні влити в тісто. В останню чергу додати збиті окремо білки і легко вимішати тісто. Готові млинці вийдуть пористими і ніжними.
Млинці на вівсяному борошні
– борошно вівсяне – 1,5 склянки;
– борошно пшеничне – 1,5 склянки;
– дріжджі свіжі – 30 г;
– молоко – 3 склянки;
– вершки (30%) – 1/2 склянки;
– яйця – 3 шт.;
– масло вершкове – 2 ст. л.;
– цукор, сіль – за смаком.
Молоко трохи підігріти, розчинити в ньому дріжджі. У мисці змішати вівсяну і пшеничну муку, додати до молока з дріжджами і добре розмішати, щоб не було грудочок. Залишити опару на 40 хвилин в теплому місці, щоб підійшло. Жовтки розтерти з сіллю і цукром, додати в опару, потім влити в неї розтоплене і злегка остигле масло. Окремо збити білки і вершки, з’єднати їх, викласти в тісто і легко вимішати. Дати тісту підійти ще хвилин 15 і можна випікати млинці.
Млинці з кукурудзяного борошна
– кукурудзяна борошно – 1 склянка;
– кефір (або йогурт без добавок) – 1 склянка;
– молоко – 1 склянку;
– яйця – 2 шт.;
– масло рослинне – 3 ст. л.;
– сода – 1/4 ч. л.;
– сіль, цукор – за смаком;
– ванільний цукор – за бажанням, якщо млинці будуть солодкими.
Борошно просіяти і змішати з кефіром і рослинним маслом. Молоко добре нагріти. Збити яйця і, продовжуючи збивати, тонкою цівкою влити в них гаряче молоко. В тісто, всипати соду, потім додати суміш молока і яєць, перемішати.
Готові млинці не вийдуть дуже тонкими, зате у них буде своєрідний приємний смак.
Веселої і смачної вам Масляної!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
