Теплиця або парник своїми руками: що вибрати? (Частина 2)

11


Якщо з парниками «з допомогою лома і чиєїсь матері»-сяк вдалося розібратися, ситуація з теплицями значно складніше. Теплиця – споруда більш капітальне, тут вже грають роль не тільки її тип (зимова чи літня), конструкція, розташування, матеріал каркаса і покриття, але і питання опалення, поливу. І з усіма цими нюансами потрібно визначитися до початку будівництва, прикинути витрата матеріалу і приблизну вартість. Але про все по порядку.

Отже, які типи теплиць будують на дачних ділянках? Мабуть, найбільш відомі і поширені до теперішнього часу прямокутні теплиці з двосхилим або арочної дахом (з них краще скочується сніг взимку). Висота такої теплиці вибирається з розрахунку, щоб в її проході можна було стояти в повний зріст, ширина визначається шириною проходу + 2 довжини витягнутої руки. Можливо також розміщення рослин всередині теплиці на декількох грядках або стелажах. Відповідно, «парусність» теплиці істотно вище, ніж у парника, і фундамент її повинен бути надійно пов’язаний з грунтом. Розташовують теплиці такого типу, як і парники, по можливості в південній зоні дачної ділянки, в захищеному від вітру місці, напрямок довгої бічної сторони – зі сходу на захід.

Для забезпечення нормальної вентиляції на торцевих сторонах теплиць облаштовують або дві двері, двері і вікно-фрамугу, додаткові фрамуги для провітрювання можна зробити і в даху теплиці.

Матеріали для каркаса таких теплиць повинні мати малу тепловіддачу, відносно невеликий обсяг і служити максимально довго. Найбільшим визнанням серед дачників досить довго користувалися теплиці з дерев’яним (сосновим) каркасом, здатні довго зберігати тепло, однак у них чимало недоліків:

— дерево – недовговічний матеріал, що швидко псується від сирості і грибків, вимагає спеціальної обробки антисептиками і фарбування, періодичного ремонту та заміни;
— товщина несучих конструкцій перешкоджає проникненню світла.

На зміну їм поступово приходять теплиці із металевим каркасом, в яких несучі конструкції – це оцинкована сталь, а рами зроблені з алюмінію. Такі споруди міцніше і довговічніше, деталі каркаса в них мало затінюють теплицю.

При монтажі теплиці слід приділити особливу увагу її герметичності, щоб «не опалювати вулицю». Для великих теплиць краще капітальний фундамент. Цокольну частину в них часто роблять непрозорою і досить високою, щоб зменшити світловідображення.

Переважним покривним матеріалом для теплиць раніше було скло, хоча для літніх теплиць з успіхом використовували поліетиленову плівку (зараз з захистом від УФ-променів і армовану). Однак все частіше дачники замінюють скло стільниковим полікарбонатом, сучасним синтетичним матеріалом. Полікарбонат в 16 разів легше скла, не горить, але дуже пластичний, в прозорому варіанті пропускає до 92% сонячного світла.

Іншим поширеним видом є теплиці «пристінкові», в яких однією із стінок є південна стіна дачного будиночка (за типом заскленого балкона на останньому поверсі). Вхід у таку теплицю обладнають або зовні (тоді в разі зимової теплиці необхідно зробити перехідний тамбур), або безпосередньо з дому. Так само з будиночка зручно провести опалення, воду і додаткове освітлення в зимовий час. Такі теплиці бувають односхилими, однак вони програють з-за того, що сніг з даху у них сам скочуватися не буде, його необхідно періодично зчищати. А ось двосхилі теплиці такого типу, хоч і обходяться дорожче, значно зручніше в експлуатації. У таких теплицях можна облаштувати справжній зимовий сад із зоною відпочинку, оранжерею або «підсобне господарство» для вирощування свіжої зелені і овочів круглий рік.

Ще один вид теплиць, яким активно починають цікавитися дачники – теплиця-«термос». Коштує вона не дешево, проте цілком окупається в процесі експлуатації. Більша частина такої теплиці знаходиться в ґрунті, над поверхнею виступає лише дах (як правило, двосхилий, має трикутник в перерізі). Це суто зимовий вид теплиць, для його будівництва доводиться рити об’ємний котлован, стінки якого зміцнюють аналогічно басейну і укладають шар гідро — і теплоізоляції.

Такі теплиці також вимагають обладнання тамбура-перехідника, додаткового освітлення в зимовий період, міцною даху з товстого скла. Сніг з даху такої теплиці також доведеться періодично прибирати, однак її розташування в грунті захистить від пронизуючого зимового вітру і морозів, тому можна істотно заощадити на опаленні.

Теплиця-«хлібник» — швидше парник або чисто річна теплиця. Її зовнішній вигляд легко уявити з назви. До недоліків цих теплиць можна віднести відсутність герметичності і велику «парусність». Проте зі старої пластикової бочки можна зробити прекрасний парник такого типу: досить прорізати в ній прямокутні отвори і накрити поліетиленовою плівкою.

Теплиці-«альтанки» дуже декоративні, однак їх ККД дуже низький: із-за круглої форми простір всередині неї обмежена, вирощувати на такій площі велика кількість рослин неможливо.

Ще один вид – багатокутні теплиці. Як правило, це «півсфера», рами якої мають вигляд різних геометричних фігур: трикутника, пентаграми і т. д. Недолік – це, швидше, теплиця-іграшка: багато чого з неї «не руш», тобто не посадиш, а працювати дуже незручно.

Опалення зимових теплиць може бути будь-якого роду: це і печі (найпростіші – зі старої залізної бочки або обрізаного газового балона, на дровах або вугіллі), і електрика (у вигляді «теплої підлоги» або спеціальних обігрівачів), і проводка тепла від загальної системи опалення дачного будиночка (практично ідеальний варіант). Тут, як кажуть, кому що по кишені і що реально зручніше. Полив рослин в теплицях може бути або вручну, або за допомогою спеціальних поливних систем (в основному, у разі «пристінкових» теплиць, коли легко підвести воду з дачного будиночка).

Літні теплиці – вдосконалений варіант парника, більше за розмірами, з більш надійним каркасом, фундаментом і кріпленням до грунту і, в основному, плівковим або лутрасиловым покриттям. Такі теплиці часто намагаються робити легко розбірними, щоб на зиму була можливість заховати їх в укриття.

Як бачите, варіантів безліч – кожен може вибрати те, що йому по душі і по кишені. Удачі!