Вкрадений голос Аїди

15


«Щоб я цієї співачки більше не бачила!». (міністр культури Катерина Фурцева).

Багато хто знає Аїду Ведищеву в обличчя? На жаль, напевно, немає. Але її вкрадений у нас голос звучить, прориваючись крізь усі замки і перепони.

Доля прекрасної співачки з чарівним голосом, Аїди Ведищевой, склалася так, що її знає, мабуть, в основному старше покоління, хоча голос відомий практично кожному з дитинства. Адже саме її голосом співає мама-ведмедиця колискову ведмежаті Умці і в «Чунга-Чанга» весело звучить пісня негренят знову ж у її виконанні.

У 1967 році, з виходом на екрани «Кавказької полонянки» глядачі полюбили «Пісеньки про ведмедів», навіть не підозрюючи, що співає її не Варлей, а Ведіщева. Вона ж, а не Світлична виконувала пекуче танго «Допоможи мені» в «Діамантовій руці». Леонід Гайдай довгий час не міг підібрати виконавицю цієї відверто чуттєвої пісні, а у Ведищевой все вийшло з першого дубля. Але прізвища співачки не було навіть у титрах.

Однак «товариші» не пропустили нагоди звинуватити співачку за це виконання в аморальності. З Міністерства культури співачці надіслали вимоглива лист: «Припиніть розпуста і неподобство».

Її ім’я довгий час було під забороною, радянські чиновники робили все, щоб люди забули про співачку радянської естради Аїді Ведищевой.

Пісні, які в її виконанні ставали хітами, згодом були віддані іншим співакам, радянські газети навперебій звинувачували у відсутності патріотизму, хоча Аїда Ведіщева була лауреатом премії ВЛКСМ за пісні «Товариш», «Зоряна пристань» та інші патріотичні і комсомольські пісні.

Народилася Ада 10 червня 1941 року в Казані в сім’ї професора медицини Соломона Йосиповича Вайса і його дружини Олени Митрофанівни Ємельянової. Дівчинку назвали Ідою.

Мама і тато Іди були не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й прекрасними людьми. Кажуть, що їх практично знала вся Казань.

У 1951 році родина переїхала в Іркутськ.

Батьки, звичайно, мріяли, що дочка піде по їх стопах і стане лікарем. Але Іда з дитинства марила про сцену і шила собі вбрання з маминих шалей. Вона співала, танцювала, грала міні-сценки. Потім закінчила іркутське музичне училище, де грала в студентському театрі музичної комедії. Батьки намагалися переконати доньку отримати хоч якусь професію, перш ніж стати співачкою.

Іде довелося поступитися, і після школи вона закінчила Інститут іноземних мов в Іркутську, де вивчала німецьку і англійську. Але відразу після його закінчення, дівчина поїхала до Москви вступати у Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна. Адже вона не витрачала час даремно і займалася з педагогами по вокалу та сценічній майстерності.

Проте в училищі Йду не прийняли, незважаючи на її яскравий талант. І лише пізніше вона дізналася, що причиною тому було її ім’я та прізвище. Прихований антисемітизм процвітав в ті роки майже всюди.

Але все ж дівчині вдалося почати співочу кар’єру. Її сильний красивий голос зазвучав з початку 1960-х років на сцені Харківської філармонії, де вона почала виступати як естрадна співачка Харківської філармонії.

Іда Вайс співала в оркестрі Олега Лундстрема, коли вона вирішила піти з нього, багато знайомі відмовляли її, радячи триматися за те, що є.

Але Іда змінила ще кілька колективів, вона співала і в знаменитому в оркестрі Леоніда Утьосова. А з 1966 року співачка розпочала сольну кар’єру, даючи концерти з ансамблем «Мелотон», будучи його солісткою. Співала вона і ВІА «Блакитні гітари» В. Гранова.

У 1966 році Іда Вайс стала лауреатом Першого всесоюзного конкурсу радянської пісні. А вийшла платівка з «Пісенька про ведмедів» розійшлася 7-мільйонним тиражем.

Іде дуже хотілося створити кімнати, де пісні б з’єднувалися з танцями, як в американських мюзиклах. Але чиновники з міністерства культури СРСР пояснили співачці, що мюзикли чужі радянському народові.

В цей час Іда прийшла до думки, що її ім’я та прізвище дійсно заважають її кар’єрі. Вона змінила назву і стала Аїдою. А прізвище змінилася після того, як співачка вийшла заміж за артиста цирку В’ячеслава Ведіщева. У подружжя народився син Володимир. Але, на жаль, шлюб незабаром розпався. А прізвище першого чоловіка Аїда залишила назавжди.

У 1968 році за пісню «Гуси, гуси» Аїда Ведіщева отримала диплом на фестивалі в Сопоті.

Вона подружилася з багатьма зірками – Карелом Готом, Геленою Вондрачкової, Радмілою Караклаич та іншими. Але як раз в цей час по радіо було оголошено, що радянські війська ввійшли до Праги.

Карел Готт відразу покинув конкурс. А Ведищевой стали дзвонити з Москви, забороняючи їй співати. Але вона замість покладеної однієї пісні, заспівала ще кілька, чим і викликала гнів всемогущественной тоді Катерини Фурцевої.

Глядачі ж були від співу Аїди в захваті, вони викликали її на біс ще і ще.

На батьківщині Ведищеву занесли в так званий «чорний список». Її концерти стали скасовувати без пояснення причин навіть у тих випадках, коли були розпродані всі квитки, не показували по телебаченню, не транслювали по радіо. Посилилися нападки в пресі за «безідейність і вульгарність».

Сама Ведіщева згадувала, як в кінці 1970-х років, відправившись на заплановані гастролі в Середню Азію, виявила, що її ніхто не зустрічає. Організатори пояснили пригніченою співачці, що їм повідомили з Москви, що Ведіщева не приїде, тому концерти були скасовані, а квитки повернуті.

Мабуть, останнє світла пляма в радянській співочій кар’єрі Аїди це те, що в 1970-ті роки в Європі проходив оригінальний фестиваль, на який запросили найпопулярніших виконавців, які мали «золоті диски», своєрідні символічні призи за мільйонні тиражі грамплатівок. Так ось фірму «Мелодія», єдине в Радянському Союзі об’єднання виробників грамзаписів, представляла Аїда Ведіщева.

У 1972 році худрада заборонив чергову програму співачки, позбавив її акомпануючий складу. На допомогу Аїді Ведищевой прийшов Юрій Силантьєв, який відгукнувся на її прохання, і співачка першою з виконавців записала з оркестром Держтелерадіо фонограму музичного супроводу своїх пісень.

Пізніше Аїда дізналася, що в 1978 році, за розпорядженням згори, були розмагнічені всі відеоплівки з її виступами і стерти всі записи радиофонда.

Так склалося, що, не знайшовши виходу з глухого кута, Аїда поїхала в 1980 році з сином, матір’ю, другим чоловіком Борисом – художнім керівником «Мелатона» та п’ятьма собаками в США.

Ніч напередодні від’їзду Аїда проплакала разом зі своєю сестрою, думаючи, що вони вже більше ніколи не побачаться. На митниці у співачки відняли всі її концертні сукні, розшиті бісером, заявивши, що це народне надбання.

У США Ведищевой довелося все починати з нуля, адже в чужій країні ні її колишні успіхи, ні заслуги нічого не значили. Аїді в той час було понад сорок років, але вона не опустила руки і вступила в музичний коледж, де чотири роки вивчала американський кінематограф і танець. Вечорами вона підробляла медсестрою.

З чоловіком Ведіщева розлучилася.

Жила співачка спочатку в Нью-Йорку, потім переїхала в Лос-Анджелес.

Вона взяла собі псевдонімом «Эмейзинг Аїда» – Amazing Aida і створила власний театр і телешоу на каліфорнійському ТБ. Виконувала пісні з популярних голлівудських фільмів, бродвейських мюзиклів, так і російські, циганські романси, єврейські пісні та пісні Мішеля Леграна.

Ведіщева стала блондинкою, західні ЗМІ назвали її «руської Мерилін Монро», її концерти і зараз збирають повні зали. Звичайно, особливо Аїда Ведіщева популярна у емігрантів.

Вкрадений голос Аїди

Незабаром після розлучення з другим чоловіком Аїда на концерті познайомилася з цим американським мільйонером, який став наполегливо і красиво за нею доглядати. Аїда вийшла за нього заміж, але щастя це їй не принесло, тому що чоловік став вимагати її повного зречення від сцени. За його поняттями дружина мільйонера не повинна розважати людей своїми піснями.

У Аїди були гроші, коштовності, вбрання, але вона не витримала життя в золотій клітці і через 5 років подала на розлучення, який виявився дуже важким. Незабаром після нього Аїда дізналася, що тяжко хвора. Їй діагностували онкологію і відмовлялися оперувати, посилаючись на те, що хвороба дуже запущена.

Але Аїда знайшла медичний центр, де її прооперували, взявши підписку, яка знімає з лікарів всю відповідальність за наслідки, потім вона пройшла кілька курсів хіміотерапії.

І, напевно, завдяки своїй вірі і бажанням жити, вона одужала. І найдивніше, що саме під час хвороби Аїда зустріла своє справжнє кохання.

Її четвертий чоловік закохався в неї, побачивши запис її виступу. Він прийшов навідати співачку в лікарні і повів її на танцмайданчик. І Аїда виснажена хворобою, в перуці на облысевшей голові, танцюючи з Наїмом під чудову музику, зрозуміла, що у неї є майбутнє.

З Наїмом Беджимином Ведіщева і зараз складається в щасливому шлюбі.

Після Чорнобильської катастрофи Аїда Ведіщева написала пісню «Awake, my people» – «Прокинься, мій народ», за яку президент США Рональд Рейган з Ненсі Рейган надіслали їй лист подяки.

Через 11 років у Донецьку вона дала свій перший концерт.

Незважаючи на те, що Ведищевой за 70, вона починає щоранку з годинної пробіжки, зарядки і дихальної гімнастики. Кожен день вона з’їдає яблуко, змішане з гвоздикою, часником і лимоном.

І головне, вона продовжує творити, пише нові пісні і співає. Звичайно, це радує, і нехай небеса дадуть співачці довгі роки щасливого життя.

Але все-таки сумно, що ми, росіяни, позбулися чудесного голосу і яскравого виконання талановитої співачки з волі недалеких чиновників.

Список же пісень, виконаних нею величезний, знайти і прослухати їх можна в інтернеті.

Що ж, будемо радіти тим музичним скарбів, які встигла віддати рідній країні Аїда Ведіщева і які збереглися, щоб знову і знову зачаровувати тих, хто живе і буде жити в майбутньому.