Як же ми всі чекаємо тепла! Зима з її «сто одежинок» набридла до остраху, так хочеться скоріше скинути все це і одягатися в улюблені джинси з футболкою або легке плаття. Сонце вдень пригріває все сильніше і нам, з ранку облачившимся «по погоді», стає жарко. Геть куртку і плащ, хочеться морозива і холодної водички. А тут ще й вітерець такий ласкавий, весняний – краса! І на завтра результат очевидний, вірніше, на горло: здрастуй, ангіна!
Лікарі давно знають: весна і початок літа самий що ні на є «ангинный» сезон. Ми поспішаємо роздягнутися, абсолютно не думаючи про те, що весняне тепло оманливе. З радістю скидаємо куртку і підставляємо вітерцю взопревшую спину. Розпалені, накидаємося на морозиво і газовану воду з холодильника. І при цьому абсолютно не замислюємося, що після довгої зими організм ослаблений, позначається і нестача вітамінів у зимовий час, і падіння імунітету. А ось такий контраст температур того ж – це додатковий стрес для організму і зі всякими хворобами він просто не в змозі впоратися. І ангіна серед них – на першому місці.
Ангіна (від латинського Angere – стискати, здавлювати) або по науковому гострий тонзиліт – це ціла група інфекційних захворювань з переважним ураженням мигдалин (гланд). Класифікується ангіна залежно від викликав її збудника: бактеріальна, вірусна, бактеріально-вірусну (сполучена) і паразитарна.
Все перераховане це так звані первинні ангіни. Вторинні (симптоматичні) ангіни – це наслідок мононуклеозу, кору, скарлатини та інших інфекційних захворювань. Сюди ж прийнято відносити і ангіни, спричинені захворюваннями крові. До групи специфічних ангін виділяють ангіна Симановского-Плаута-Венсана та грибкові ангіни.
Так що не все так просто, он який «букет». Але найсумніше в тому, що патогенна мікрофлора, яка присутня на слизовій оболонці носоглотки кожної людини і в звичайних умовах ніяк себе не проявляє, під впливом перерахованих вище стресових факторів різко активізується і тепер вже безпосередньо призводить до хвороби. Звідси висновок: щоб захворіти на ангіну, зовсім не обов’язково потрапляння збудника з-поза або контакт з хворою людиною, «ворог» може знаходитися і всередині нашого організму.
Збудниками ангіни можуть стати:
– стрептококи, стафілококи, пневмококи;
– аденовірус, герпесвірус та інші;
– дріжджові грибки з роду Candida (і не тільки);
– амеби, що мешкають на слизовій рота.
Але і це ще не все. В залежності від характеру перебігу хвороби, виділяють наступні форми ангіни:
– Катаральна. Сама банальна ангіна, при якій спостерігається лише першіння в горлі, слабка болючість, почервоніння і легка набряклість слизових зіву, глотки і мигдаликів. Протікає легше всього, не супроводжується значним підвищенням температури і проходить через 1-2 дні. На жаль, має властивість переходити в інші форми.
– Фолікулярна. Більш важкий випадок, коли раптово відбувається різкий стрибок температури аж до 39 С, з ознобом і «грипозним» станом, різким болем у горлі при ковтанні. Фолікули мигдаликів (особливі бульбашки в структурі органу) наповнюються гноєм, роздуваються і починають просвічуватися крізь верхній шар слизової у вигляді жовтувато-білих «рисинок» або «горошин». Якщо фолікули лопаються, мигдалина виявляється покритою гнійним нальотом.
– Лакунарна. Поверхня мигдаликів ідеально гладка тільки у новонароджених дітей. З часом, внаслідок перенесених інфекційних захворювань, вона стає рихлою, пронизаної безліччю порожнин – лакун. Гній з лопнули фолікулів при фолікулярній ангіні може випливати не тільки назовні, але і в порожнині-лакуни, з яких він сочиться і утворить на виході (в гирлі лакуни) нальоти у вигляді пухкої субстанції або жовтуватих плівок. Цей наліт абсолютно безкровно знімається шпателем. Власне кажучи, лакунарна ангіна – логічний розвиток фолікулярної, вони можуть бути у хворого одночасно, тому вони протікають аналогічно і симптоматика у хворих подібна.
– Фибринозная, вона ж псевдодифтерическая (ложнопленчатая) ангіна. Небезпечна тим, що за цим діагнозом можна не помітити дифтерію, вкрай небезпечне інфекційне захворювання з можливим летальним результатом. По суті, це можливий розвиток лакунарної ангіни – стінки лакун починають руйнуватися і відмирати, з них разом з гноєм сочиться вже і плазма крові разом з фібрином. На повітрі фібрин згортається і разом з іншим вмістом лакун утворює на поверхні мигдалин суцільний білий наліт у вигляді плівок, який поширюється і за межі мигдаликів, набряклість слизових збільшується. Стан хворого подібно лакунарній ангіні, але ще більш важке.
– Флегмонозна (интратонзиллярный абсцес). А це вже ускладнення інших форм ангіни – освіта нариву (абсцесу) усередині мигдалини. Основні ознаки: гугнявість голосу, нахил голови в бік ураженої мигдалини, неповне розкриття рота.
– Герпетична. Класичний приклад вірусної ангіни. Починається з раптового підйому температури до 40*С і всіх ознак грипу. Потім до цього приєднується сильний нежить, біль у горлі, підвищене слиновиділення. При огляді на мигдаликах, слизовій носоглотки видно висипання у вигляді герпетичних пухирців. У важких випадках можливі нудота, блювання, діарея, бажана госпіталізація хворого.
– Виразково-некротична. Розвивається поступово на фоні загального виснаження організму або наявності у хворого хронічних вогнищ інфекції (гайморит, карієс та інші). Температура тіла нормальна або злегка підвищена, хворий почуває себе практично здоровою, проте відзначається підвищене слиновиділення і гнильний запах з рота. На поверхні мигдалин утворюються зеленувато-жовті або сірі нальоти з нерівною поверхнею, поступово під ними розвивається некроз (відмирання) тканин. З часом омертвілі тканини відторгаються і під ними виявляються глибокі виразки неправильних обрисів розміром 1-2 див. Незважаючи на задовільний загальний стан, у хворого часто виникає блювота і відзначається сплутаність свідомості.
Лікар, звичайно ж, у більшості випадків може за зовнішніми ознаками визначити форму ангіни. А ось встановити збудника з набагато більш високим ступенем точності допоможе мазок зі слизової, з наступним мікроскопічним дослідженням і посівом. Це важливо для визначення тактики лікування та призначення необхідних медикаментів, щоб «не тикати пальцем в небо» і не втрачати дорогоцінний час.
Ангіна – інфекційне захворювання, може поширюватися повітряно-крапельним шляхом, контакт з хворим потенційно небезпечний. Тому якщо в будинку хворий, необхідно прийняти хоча б загальні заходи безпеки: окрема посуд, маски, провітрювання, часте вологе прибирання.
Крім небезпеки ангіни, не менш небезпечні ускладнення даного захворювання. Ось тільки деякі з них:
– ревматизм;
– пієлонефрит;
– ендокардит;
– менінгіт;
– сепсис;
– інфекційно-токсичний шок.
На тлі цього якось навіть незручно говорити про такі «дрібниці», як отит, набряк гортані, апендицит, абсцеси в оточуючих тканинах…
Не жартуйте з ангіною, вона цього не прощає. Не ризикуйте і не займайтеся самолікуванням – ангіна лікується строго під лікарським контролем!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
