Жінка-епоха: хто така Симона де Бовуар?

0
219


«Нова Біблія для жінок» – саме так охрестив слабка стать книгу письменниці та філософа Сімони де Бовуар. Її головною працею стала книга «Друга стать», датовану 1949 роком. Ким же була ця француженка і як її ім’я пов’язане з Жаном-Полем Сартром, одним з найвідоміших філософів та письменників XX століття?

Народилася Симона в знатному сімействі, буквально купающемся в розкоші, в 1908 році. Батько мав престижну професію адвоката, а матері дісталася роль господині дому. Нарівні з облаштуванням гніздечка вона прищеплювала дочці любов до релігії, сама будучи ярим католичкою. Ледь дитині виповнилося 5,5 років, її віддали на виховання черницям для підготовки дівчинки до доброчесного життя. Батьки бачили її виключно в ролі дружини аристократа, яким вона повинна відповідати.

Мрії про прекрасне майбутнє розбились відразу: батько розорився. До того ж дівчинка збунтувалася проти вказівок матінки, суворої релігійної моралі, визначивши для себе роль атеистки.
Відтепер Симона де Бовуар бачила для себе єдиний шлях вибитися в люди – блискуче вчитися. Треба визнати, що природа щедро нагородила дівчину завзяттям, старанністю, високим інтелектом і вольовим характером.

Не дивно, що вона блискуче закінчила Паризький університет і Сорбонну. В останній вона вивчала філософію, і ще далі пішла від щеплених у рідних стінах правил і моралі.

На філософському факультеті де Бовуар познайомилася з Жаном-Полем Сартром, знайомство з яким перетворилося в життєвий шлях пліч-о-пліч.
Стати чоловіком і дружиною, що може бути простіше? Але тільки не у випадку цих двох філософів: обидва були противниками союзу, скріпленого офіційно. Замість цього вони уклали партнерський договір, коли на чолі кута ставиться духовна та інтелектуальна вірність, а любовні зв’язки поза союзу не приймаються в розрахунок.

Про що тільки не говорили у них за спиною! І це зрозуміло: манірна Європа звикла жити за принципами, встановленими століттями, а тут подібні вольності, які їм як кістка поперек горла!.. Пара філософів навмисно вибрала цивільний шлюб як єдино можливий варіант їх союзу. І Бовуар, і Сартр відштовхувалися не тільки від своїх доктрин, які спільно розробляли (свобода вибору, волі й слова, автономія особистості), але і від реалій 20 століття. Згадайте цей час (на дворі стояли 1930-е), наповнене війнами і революціями без натяку на зміст і божественне начало. Виходить, що тільки людина може наповнити ці події глуздом, а ініціаторами стають воля, жага свободи і незалежність.

І в сімейному житті точно так же: тільки ці принципи могли, на думку філософської пари, забезпечити фортеця союзу. На практиці вони лише підтверджували ці постулати: жили окремо, зустрічалися для спільних трапез і подорожей, а «клеєм» для шлюбу служили спільність інтересів, поглядів, одна справа, повага до партнера, засноване на довірі. Бувало, з’являвся хтось третій, вносячи сум’яття в стосунки, але вірність принципам перемагала.

Жінка-епоха: хто така Симона де Бовуар?

Для обох ці відносини були щасливими: Сартр нарешті знайшов рівну собі за інтелектом жінку, а Сімоне союз допоміг розкритися творчо, вдихнувши віру в її сили. Саме союз з генієм надихнув обраницю на створення праці «Друга стать», який прославив її як ідеолога фемінізму. Крім того, буквально за три роки Симона не тільки зібрала матеріали, але написала і видала фундаментальний історико-філософську працю про місце жінки в світі. Тут вона детально розглянула поняття жіночої долі та призначення слабкої статі, причини, які зумовили становище жінок в світі, проаналізувала, чи можна нам добитися «повноцінності» за статевою ознакою, які труднощі можна зустріти на цьому шляху… Можна подумати, що де Бовуар була таким собі «чоловіком у спідниці», однак її сучасники стверджували протилежне, наголошуючи на її жіночу м’якість.

Не дивно, що після виходу книги одні піднесли її у ранг духовного наставника, а інші нещадно критикували, називаючи книжку «бабиним бунтом». Сама Сімона де Бовуар не заперечувала право останніх вважати її издерганной душею із непомірною гординею, а продовжувала обґрунтовувати необхідність емансипації. Нехай не завжди в її душі панував мир, але вона залишилася вірною своїм ідеям.

Середина квітня 1986 року… З Сімоною де Бовуар прощається весь Париж. Багато говорять про її життя як про справжнє існування, мистецтві, просвітницькому початку, проникливості і, звичайно, про книзі «Друга стать», що стала вершиною не лише творчості, але і долі. Похована жінка-філософ поруч зі своїм супутником життя і соратником Сартром, якого пережила на 6 років.