Обряди і традиції, пов’язані зі смертю, властиві всім народам. Однак ніде не надають цим питань такого значення, як у Китаї. Багато ритуали нам, європейцям, можуть здатися дивними й навіть страшними.
Догодити мертвих
Китайці дуже шанують культ предків. Вважається, що духи померлих родичів здатні впливати на життя тих, хто залишився в цьому світі. Щоб вони допомагали в різних справах, необхідно їх умилостивити, ретельно виконувати всі покладені звичаї під час похорону і після них. Якщо людину поховають або будуть поминати не так, як слід, його дух може розсердитися і почати шкодити живим родичам. До того ж, він не знайде спокою на тому світі.
Так, у старовину ще перед церемонією поховання належало провести спеціальний обряд залякування злих духів. Для цього буддійські і даоські ченці напередодні похорону проходили по всіх вулицях, по яких треба було рухатися траурної процесії. При цьому вони кропили околиці освяченою водою і грали на музичних інструментах.
У деяких регіонах Китаю і сьогодні існує звичай «очищення кісток». Проводиться він 10 років після смерті покійного. Поховання розкопують, дістають останки, гарненько промивають їх і складають в керамічний горщик, який потім знову ховають. Робиться це також для того, щоб надати належну шану покійникам.
Дари для загробного царства
Загробне життя, згідно з повір’ями, дуже схожа на нашу. Наприклад, якщо людина за життя мав високий статус, багатство й пошана чекають його і після смерті. У давнину разом з правителями і вельможами поховали їх дружин і наложниць, слуг, домашніх тварин. Звичайно, їх для цього вбивали – зазвичай спалювали або живцем закопували в землю. Так, разом з правителем царства Цинь Мугуном, що жили у VII ст. до н. е., поховали живцем 177 осіб, причому троє з них належали до високопоставленим пологах.
Якщо мова йшла про імператорів, то усипальниці для них починали будуватися вже у самому початку їх царювання. Вони більше схожі на палаци, ніж на поховання. В могили клали зброю, кінну упряж, вироби і прикраси із традиційних для Китаю нефриту і бронзи. Звичай ховати разом з мертвими живих припинився приблизно до середини I тисячоліття до н.е. Людей стали замінювати символічними глиняними фігурками або зображеннями, вирізаними з паперу.
Передбачається, що мешканцям загробного світу теж потрібні гроші. Ними можна платити за те, щоб потрапити на тому світі в більш комфортну обстановку (по-нашому – в рай). Вважається, що якщо людина жив праведно, то після смерті він отримає цілком пристойні заощадження, які допоможуть забезпечити райське життя. Але якщо є сумніви, то про майбутньому загробному добробут повинні подбати рідні померлого. Тому в труну разом з останками покійного кладуть спеціальну «валюту» — «гроші» для потойбічного світу, які продаються у магазинах і крамницях ритуальних товарів. Вони бувають різного «номіналу», і придбати їх можна за цілком реальну суму. Чим більше зазначений на папірцях номінал, тим нібито дорожче ці «гроші» цінуються на тому світі.
В особливі дні поминання прийнято прикрашати могили близьких. На них залишають гроші (причому не тільки імітацію купюр, але і справжні банкноти) і продукти, якими небіжчик може користуватися в загробному царстві.
Один з таких днів називається «День Духу». Відзначаючи цей своєрідний свято, китайці залишають на могилах щедрі дари, призначені не тільки тілом, але і божеству, керуючому загробним світом. Це запорука благополуччя в нашому світі.
Посмертні весілля
Якщо до своєї смерті чоловік не встиг одружитися, то йому все одно потрібно партнер, вже для загробного життя. Робиться це так. Рідні покійного знаходять сім’ю, в якій нещодавно померли чоловік або жінка, які могли б стати мерця підходящої парою, і домовляються про перепоховання. «Нареченого» і «наречену» ховають поряд, і «шлюб» вважається укладеним. Але бажаючих укласти такі «шлюби» для своїх померлих близьких занадто багато, і тому з пошуками посмертних «подружжя» виникають проблеми. Дійшло до того, що з’явилися банди, ночами раскапывающие могили і викрадають мертві тіла, а потім продають їх родичам покійних холостяків.
Поряд з духами
Потойбічний світ завжди поруч, вірять жителі Китаю. Навколо нас живуть духи і демони, як добрі, так і злі… Щоб привернути прихильність добрих сутностей, потрібно носити талісмани, а від злої нечисті позбавлять обереги. Нерідко китайці навіть малюють зображення потойбічних істот на стінах будинків у різних магічних цілях.
Щоб відігнати злих духів, виповнюється спеціальний танець Вуту. Танцюристи виконують ряд ритмічних рухів, тримаючи в руках широкі білі стрічки і викрикуючи при цьому імена изгоняемых демонів. Після закінчення ритуалу стрічки спалюються.
Сьомий місяць місячного року у китайців зветься «місяцем примар». За повір’ями, у цей час духи можуть проникати у світ живих. Щоб не мати з ними проблем, необхідно дотримуватися певних ритуалів. Так, якщо хтось з’явився на світ у цьому місяці, то він повинен відзначати свій день народження тільки вдень. Якщо він влаштує свято в темний час доби, то приверне до себе представників нечистої сили.
Щороку навесні проводиться фестиваль Гуй Так. Організовують його тибетські ченці. Свято символізує перемогу світлих сил над темними. Учасники дійства надягають на себе маски духів і демонів. Вони намагаються ретельно дотримуватися всі ритуали, які не змінюються ось вже тисячу років…
Вам буде цікаво |
