Панарицій – неприємність, від якої не відмахнешся

0
1036


Невдало зробили манікюр, загнали під шкіру пальця скалку або вкололися про плавець при чищенні риби – здавалося б, що може бути спільного між цими ситуаціями? На жаль, загальним може бути підсумок: роздутий, почервонілий палець з натягнутою «лакованою шкірою, пульсуюча, дергающая біль… Це панарицій, явище дуже неприємний, а часом і небезпечний.

Панарицием прийнято називати гострий гнійний запальний процес у тканинах пальців рук з боку долоні або в області нігтя. Буває також панарицій і на пальцях ніг, але значно рідше. Запальні процеси в тканинах пальців, локалізовані з тильного боку долоні, до панарициям, в основному, не ставляться.

Панарицій звичайно виникає у людей працездатного віку 20-50 років, які в силу професійної діяльності або в побуті найчастіше отримують мікротравми пальців. Саме травми такого роду з порушенням шкірних покривів і стають вхідними воротами для інфекції, в результаті чого розвивається панарицій.

Існує також ряд факторів, які посилюють ймовірність виникнення панарицію:
– тривалий контакт з агресивними хімічними сполуками і деякими металами (цинк, мідь, хром та інші);
– часте переохолодження;
– вплив вібрації.
Сприяють розвитку панариціїв також цукровий діабет, порушення обміну речовин, авітамінози і збої в роботі імунної системи. У силу всіх цих причин порушується кровообіг і, як наслідок, харчування тканин, слабшають захисні реакції організму, тому інфікування відбувається легше.

Як правило, панарицій викликає стафілококова інфекція. Однак відомі випадки, коли збудником захворювання ставали, наприклад, стрептококи, синьогнійна паличка, протей. Інфікування відбувається через дрібні проколи, садна, тріщини шкіри, незначні опіки, лопнули мозолі-водянки, порізи при манікюрі та інші дрібні поранення.

Саме із-за незначності отриманих травм зазвичай ми не надаємо їм значення і не приділяємо належної уваги ретельній обробці ранки антисептиками. У місці поранення утворюється «корочка», рановий канал швидко закривається, при цьому інфекція, яка встигла проникнути в тканини, виявляється «замкненою» в них, провокуючи розвиток гнійного запального процесу.

Оскільки можливість відтоку гною назовні відсутній, він проникає все глибше. Саме з цієї причини запалення, крім м’язів, може захопити зв’язки, сухожилля і їх піхви, суглоби, кістки. В залежності від того, де локалізувався гнійний запальний процес, прийнято виділяти такі види панарицію:
– шкірний;
– підшкірний;
– сухожильний;
– суглобовий;
– піднігтьового;
– околоногтевой (паронихий);
– кістковий.

Основними симптомами розвитку панариціїв на початковій стадії є почервоніння, незначна набряклість в місці травми. Утворюється ущільнення (інфільтрат), однак накопичується запальна рідина поки ще прозора або злегка жовтуватий, є відчуття печіння і розпирання, проте виражений больовий синдром відсутній або дуже слабкий. Дані ознаки характерні для шкірної та підшкірної форми панарицію, вони можуть проявлятися і у випадку навколонігтьової поверхневого панариціїв. Тут дуже важливо не упустити час, так як консервативне лікування даних видів панарицію в домашніх умовах можливо тільки на цьому етапі, а розвиток процесу відбувається досить швидко.

Далі з’являється тягучий і пульсуючий біль, що підсилюється при опусканні рук вниз, збільшується набряк. Біль з часом може стати постійною, з різним ступенем інтенсивності. Можливо загальне підвищення температури тіла, озноб, слабкість внаслідок інтоксикації організму.

При підозрі на панарицій вкрай бажано відразу ж звернутися до хірурга, який оцінить стадію процесу і, якщо ситуація дозволяє, призначить відповідний антибіотик (як правило, цефалоспорини) та інші процедури для консервативного лікування. Однак при цукровому діабеті, ендокринних порушеннях, слабкому імунітеті звернення до лікаря просто необхідно!

При консервативному лікуванні панариціїв показано також наступні процедури.

Холод на місце запалення.
Міхур з льодом або холодною водою (при відсутності такого можна скористатися грілкою) прикладають до ураженого місця на 20-30 хвилин три-чотири рази на день.

Сольові ванночки.
Столова ложка солі розчиняється у 200 мл теплої води, пошкоджений палець витримується в отриманому розчині 20-30 хвилин. Процедуру повторюють 2-3 рази в день.

Аплікації з 10% іхтіолової маззю.
Мазь наносять на уражене місце, прикривають марлевою серветкою, потім накладається пов’язка. Аплікації змінюють кожні 8-10 годин.

Призначення НПЗЗ.
Нестероїдні протизапальні препарати (Диклофенак, Ібупрофен, Німесил та інші) лікар, як правило, призначає на прийом два рази на день.

Шкірний, підшкірний і поверхневий околоногтевой панарицій у початковій стадії (до утворення гною) можна лікувати народними методами.

Сольові ванночки.
100 г солі розчиняють в 1 літрі теплої води і витримують палець в отриманому розчині 20-30 хвилин. Процедуру повторюють 2-3 рази в день.

Компрес з алое.
Лист алое очищають від шкірки і подрібнюють, отриману кашку накладають на панарицій, накривають марлевою серветкою і бинтують. Компрес змінюється кожні 5-6 годин.

Компрес з печеною цибулею.
З цибулини видаляють лушпиння і запікають до м’якості в духовці. Теплу цибулину розрізають навпіл, прикладають зрізом до панарицію та бинтують. Компреси змінюють через 4-5 годин.

Всі ці процедури, і медикаменти покликані призупинити розвиток запалення, зменшити набряклість в місці ураження і купірувати больовий синдром. Відсутність видимих поліпшень у стані хворого протягом 2-х днів і посилення болю, з-за яких неможливо спати, свідчить про перехід процесу в гнійну фазу, неефективності консервативного лікування і необхідності розкриття панарицію, щоб уникнути подальшого розповсюдження запалення та розвитку сепсису.

Консервативне лікування піднігтьового, глибокого навколонігтьової, суглобового та кісткового панарицію не ефективно, в домашніх умовах дані види захворювання не лікуються. Показана госпіталізація хворого і проведення оперативного втручання.

При сухожильном панариції в умовах стаціонару консервативне лікування можливе протягом доби, так як при відсутності ефекту і утворення гною може початися некроз (омертвіння) сухожилля. До проведення операції іноді проводять ряд пункцій, в ході яких хірург шприцом відсмоктує гній і промиває піхву сухожилля розчином антибіотика та антисептика. Якщо ж після 2-3 пункцій поліпшення не настає, без оперативного втручання не обійтися.

Несвоєчасне лікування панарицію загрожує розвитком таких серйозних ускладнень, як флегмона (розлите гнійне запалення жирової клітковини), остеомієліт, сепсис, пандактилит (ураження всіх тканин пальця, зрощення суглобів), некроз сухожиль.

Щоб попередити розвиток панариціїв, не залишайте без уваги найменші мікротравми пальців і обов’язково промийте і обробляйте антисептичними розчинами.

Всім доброго здоров’я!