Мені було років п’ять, коли бабуся дала мені злизнути з чайної ложки крапельку лікеру. Пам’ятаю, що він був червоного кольору і нудотний. А так як я солодке не любила, то мені він припав до смаку. Якщо б він був солоним…
Але лікер це солодкий напій з тонким ароматом. Готують лікери із фруктово-ягідних соків, трав з додаванням цукру, горілки або винного спирту. Бувають лікери, приготовані з кави, какао, яєць.
Слово лікер походить від латинського – «liquefacere», що перекладається, як розчиняти. Адже дійсно інші продукти розчиняються в горілці. Але є і ще один варіант пояснює назву цього напою. З французької мови лікер – liqueur і латинського liquor – перекладається як «рідина».
Вчені кажуть, що лікер дуже древній напій. Імовірно, напої подібні лікеру існували в часи давньоєгипетських фараонів. Алхіміки називали лікер еліксиром життя. Але все-таки виникненням лікеру ми зобов’язані католицьким ченцям, які займаються лікуванням.
З докторами в ту пору було складно, тому майже у всіх католицьких монастирях Західної Європи, починаючи приблизно з XI століття, ченці лікували хворих за допомогою різних мікстур заснованих на травах з додаванням спирту. Ченці чудово розбиралися в лікарських рослинах, знали про цілющі властивості їх квіток, плодів, листя і коріння і те, що організм все це краще засвоює разом зі спиртом. Так з настоянок з’явилися лікери з сильними антисептичними і лікувальними властивостями. Спочатку вони були гіркими, але до них стали додавати мед.
Деякі стародавні лікери дійшли до нашого часу, наприклад лікер «Benedictine», який був вперше виготовлений в 1510 році в Нормандії. Чернець ордену Святого Бенедикта Бернардо Вінчеллі створив лікер, до складу якого увійшли 75 різних лікарських трав. Цей лікер визнаний найстарішим у світі.
Але поступово лікери тільки з лікарських препаратів стали перетворюватися в щось більше, у них з’явився приємний смак і зачаровуючий аромат. При цьому велика частина лікерів зберегла свої антисептичні та лікувальні властивості.
У XVII столітті з’явилися перші лікери, які призначалися не тільки для того, щоб лікувати, але і радувати, потураючи смакам гурманів. У XVII і XVIII століттях лікер стали подавати на прийомах і балах знаті.
Напій завойовував все більше і більше прихильників. У XIX столітті лікер став вважатися мало не головним алкогольним напоєм. За його виготовлення бралося все більша кількість виробників. Почалися експерименти зі складом і смаковими нюансами лікеру.
Лікери XIX століття стали більш солодкими і менш міцними, ніж на мікстури середньовічних ченців, у деяких з них з’явилися фруктові аромати, запах какао, цукру, спецій…
У прекрасної половини особливою популярністю користувалися легкі лікери, вміст спирту в яких не перевищувала 20%. Сильна половина традиційно воліла більш міцні напої.
XX століття підніс лікери на вершину слави, особливо після того, як їх стали використовувати в численних коктейлях для додання їм приємного аромату і оригінальних смакових нюансів.
Лікери добре поєднуються з горілкою, коньяком, віскі, бренді, джин, гарячим шоколадом, кавою, молоком, вершками, морозивом, лимонним і апельсиновим соком, з льодом. Практично будь-якого коктейлю лікер надає чудову нотку гіркоти, терпкості.
В наш час лікер можна купити в супермаркетах. А можна приготувати в домашніх умовах, дотримуючись деякі зовсім нескладні правила.
Наприклад, фрукти і ягоди повинні бути стиглими і мати приємний аромат і колір, цукор повинен бути хорошої якості, горілка міцною, спирт 94-95%. Сік з ягід і фруктів можна віджати, а можна сировину наполягати на горілці або спирті.
Якщо віджатий сік, то його слід піддати бродінню, а потім додати в нього горілку і цукор.
Мені більше подобається другий спосіб, згідно з яким стиглі ягоди і фрукти кладуть в бутель і заливають горілкою або спиртом, додаючи цукор. Бутель добре закупорюють і витримують півтора – два місяці.
Якщо фрукти не дуже соковиті, їх натирають на тертці або пропускають на м’ясорубці, абрикоси, персики, сливи, груші ріжуть дрібними шматочками. Досвідчені любителі додають при приготуванні лікерів різні трави і спеції. Для цього готують есенцію, яку змішують з цукровим сиропом і горілкою.
Сироп готується з 1 літра води і 1 кг цукру. Горілку або спирт додають за смаком, виходячи з бажаної міцності напою.
Деякі рецепти.
Лікер полуничний
Вам знадобиться:
– 1 кг стиглої полуниці;
– 1 кг цукру;
– 1/2 літра горілки;
– 1/2 літра води.
Спосіб приготування:
З води і цукру зварити сироп, додати ягоди, остудити, перелити в банку, поставити в світле тепле місце (на сонячне вікно, вікно на 2 тижні, процідити, додати горілку, розлити в пляшки і закупорити.
Лікер з груш
Вам знадобиться:
– 1 кг груш;
– 1кг цукру;
– 1 літр горілки;
– 1/2 літра води;
– щіпка мускатного горіха.
Спосіб приготування:
Груші промити, натерти на дрібній тертці, видаливши серцевину. Залити 1/2 л горілки і склянкою кип’яченої води кімнатної температури, настоювати 7 – 10 днів.
Протерти крізь сито, додати ще склянку води і цукор, що залишилася горілку і мускатний горіх.
Профільтрувати і розлити по пляшках. Зберігати в сухому темному місці.
Ягідно-молочний лікер
Вам знадобиться:
– 1 кг малини або вишні без кісточок;
– 1/2 кг цукру;
– 1 літр горілки;
– 1/2 літра молока.
Спосіб приготування:
Ягоди промити, потовкти дерев’яним товкачем, перекласти в банку, залити горілкою, щільно закрити. Настоювати тиждень, щодня розмішуючи масу.
Додати молоко і настоювати ще тиждень, не забуваючи щодня помішувати.
Приготувати сироп з води і цукру, остудити, влити в банку і настоювати ще тиждень, помішуючи.
За допомогою трубки злити в пляшки прозору рідину, гущу віджати через тканину, дати відстоятися і профільтрувати через шар вати.
Лікер вишневий по-болгарськи
Вам знадобиться:
– 1 кг вишні без кісточок;
– 1/2 кг цукру;
– 1 склянку горілки;
– 3-4 гвоздики;
– 1 пакетик ваніліну;
– 5 г порошку кориці;
– 5 г порошку мускатного горіха.
Спосіб приготування:
Вишню промити, скласти в банку, засипати цукром, поставити на сонце. Через добу додати прянощі і тримати ще 10 днів. Додати горілку. Наполягати півтора-два місяці, процідити, розлити в пляшки, закупорити.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
