Хеномелес або японська айва

0
436


В юності я побачила в ботанічному саду невеликі кущики, вкриті яскраво-червоними, вірніше навіть пурпуровими квітами. Природно, я поцікавилася, що це за рослина і мені люб’язно пояснили, що це японська айва. Я була вражена красою цієї рослини і спробувала дізнатися про нього якомога більше.

Восени я прийшла подивитися на плоди. Їх було небагато, хоча по весні весь кущ був усипаний квітами. І були вони маленькі, зеленуваті, чимось схожі на незрілі лимони.

У Східній Азії хеномелес було окультурено ще в глибоку давнину. Але в Європі японська айва як декоративна рослина поширилась лише в середині XIX століття. Я рада, що зараз хеномелес можна побачити і на газонах нашого міста.

Хеномелес – Айва японська – Chaenomeles – листопадний компактний плодовий чагарник з сімейства розовоцветних з кореневою системою розташована близько до поверхні ґрунту.

Висота хеномелесу, як правило, не перевищує 1 метра, рідко досягає півтора метрів. Висота культурної японської айви залежить не тільки від сорту, а й від формування куща садівником.

Густо облистнені розлогі гілки японської айви найчастіше покриті колючками і вигнуті дугою або розташовані похило. Темно-зелені блискучі, великі листя яйцевидної форми в довжину досягають 3-5 див.

Зацвітає японська айва досить рано – в кінці квітня – початку травня, листочків на її гілках в цей час ще немає. Якщо погода прохолодна, то в середній смузі зацвітає в середині травня. Хоча хеномелес не боїться ранніх заморозків.

Квітки великі, до 4 см в діаметрі, найчастіше бувають червоного кольору. Але виведені чагарники, які покриваються квітками помаранчевого, рожевого, малинового і білого кольору.

Квітки бувають махровими й простими. На гілках вони розташовуються по одному або по 2-6 квіток разом.

Пройти повз квітучого хеномелесу, і не звернути на нього увагу, просто неможливо. Хочеться стояти і милуватися яскравими квітами, а відходячи, так і тягне озирнутися.

Цвіте хеномелес майже цілий місяць.

Соковиті плоди японської айви за формою нагадують яблука або груші. У жовтні вони із зелених стають жовто-зеленого кольору і досягають 3-5 см в діаметрі. Бувають плоди з жовтою, лимонної і навіть помаранчевої шкіркою.

Хеномелес або японська айва

Поверхня стиглих плодів гладка, рідше ребриста. Важити один плід може 100 і більше грамів. На смак вони кислуваті. Дуже ароматні. В наших умовах можуть замінити лимон.

З них виходить смачний чай. І зберігаються вони до середини зими.
В насіннєвій камері знаходиться від 40 до 50 насінин.

З одного куща японської айви можна зібрати від 6 до 8 кг плодів. Збирають їх до настання заморозків.

У дикому вигляді хеномелес зростає в Японії та в Китаї. Хеномелес можна посадити на своїй присадибній ділянці чи на дачі, вибравши для японської айви сонячне місце. Хоча вона зростає і в півтіні.

Японської айві підійде родюча садова земля. Не любить вона кислого грунту і застою води.

Полив рослини потрібно в посуху. А видалення бур’янів і неглибоке розпушування йому необхідні в будь-яку погоду.

Розмножують рослину живцюванням.

Найбільше плодоносять трьох і чотирирічні пагони. Після п’ятирічного віку ранньою весною вирізують пошкоджені, слабкі, що лежать на землі і переплетені пагони.

В середині або наприкінці літа кущі потрібно обрізати для кращого галуження, враховуючи при цьому, що квітки, а значить, і плоди утворюються на торішніх пагонах.

На зиму в холодних районах нашої країни хеномелес опускають до землі і вкривають ялиновим гіллям.

Хеномелес дуже декоративна рослина і красиво виглядає круглий рік.

Садити японську айву можна поодиноко або поєднуючи з групкою інших чагарників. Можна розміщувати рослину і в першому ряду перед деревами.

Крім того, японська айва чудово виглядає на різноманітних схилах, урвищах, з неї можна створити живопліт. Тільки рослини не слід садити близько один до одного. Вони досить швидко розростаються.

При бажанні невисокі сорти хеномелес можна вирощувати у горщиках в домашніх умовах, а влітку виносити на лоджію або балкон.

У себе на батьківщині японська айва вважається лікарською рослиною і використовується в їжу так само часто, як у нас яблука.

Плоди хеномелесу містять: вітаміни – А, В1, В2, Р, С, органічні кислоти, пектин, дубильні речовини, мікро та макроелементи, в їх числі фосфор, калій, кальцій, мідь, дубильні і фарбувальні речовини.

Хеномелес корисний і дорослим і дітям, так як підвищує імунітет.

Він виводить з організму важкі метали, токсини, шкідливий холестерин.

Японська айва має протизапальну, противірусну, кровоспинну, сечогінну, спазмолітичну, закріплює властивостями.

Хеномелес лікує виразку шлунка, служить профілактикою онкології, допомагає боротися з наслідками стресів, знижує ризик серцево-судинних захворювань, нормалізує артеріальний тиск. Сік хеномелесу корисний при астмі. А відварені протерті плоди рекомендується вживати при захворюваннях печінки.

При розладах кишечника і шлунка приймають відвар з плодів японської айви без цукру.

Припарки з м’якоті плодів вважаються, чи не найкращим засобом при тріщинах заднього проходу.

Відвари з листя японської айви і насіння застосовують для зниження цукру в крові, при гастритах і колітах.

Знайшла застосування японська айва і в косметології.

Соком і шматочками свіжих плодів протирають шкіру обличчя для додання їй пружності, гладкості і для позбавлення від веснянок і пігментних плям.

Відвар з листя використовують для фарбування сивого волосся.

А відвар з плодів для позбавлення від лупи.

У кулінарії японську айву використовують у сирому вигляді, з неї роблять сік, вино, мармелад, цукати, варять варення, повидло, джем.

Використовують в якості замінника лимона в чаї і додають до складу вітамінних настоїв.

2 ст. ложки сушених подрібнених плодів японської айви змішати з 2 ст. ложками сушених яблук, 1 ст. ложкою сушеної малини, добре перемішати.

Взяти 1 ст. ложку суміші залити 2 склянками окропу, настояти і пити, коли захочеться гарячим і холодним. Можна з додаванням меду.

Варення з хеномелесу

Вам знадобиться:

– 1 кг плодів хеномелесу;
– 1,5 кг цукру;
– 1,5 склянки води.

Спосіб приготування:

Плоди промити, видалити насінну коробочку, нарізати часточками, покласти в емальований тазик.

З води і цукру зварити сироп. Киплячим сиропом залити часточки і залишити на 2 години.

Поставити на вогонь, довести до кипіння, проварити хвилин 5. Зняти з вогню, настояти 8 годин.

Третій раз варити до готовності. Під час варіння знімати піну і помішувати.

Варення готове, якщо крапля не розтікається на блюдце. У банки розливають гарячим.

Можна закочувати, але я віддаю перевагу варення накривати складеним удвічі чистим аркушем паперу і зав’язувати. У такому вигляді може зберігатися в коморі 2 роки.