Сьогодні ми згадаємо зниклих дітей, які повернулися додому через кілька місяців або навіть років після їх зникнення. Ці історії – нагадування про те, що ніколи не можна втрачати надію!
Історія цього дня сягає своїм корінням у далекі 80-е. 25 травня 1979 року пішов з дому і не повернувся шестирічний американець Евіан Пейтс. Справа набула широкого розголосу. Хлопчика шукали не тільки батьки і поліція, але і сотні волонтерів. Однак Евіан пропав без сліду. Через 4 роки після цієї трагедії президент США Рональд Рэйган і заснував день зниклих дітей. Цю ініціативу підтримали й інші країни.
Досі щороку в світі пропадають 8 мільйонів дітей. Багато з них зникають безслідно, а деякі знаходяться через багато років.
Григорій Чежегов (повернувся додому через 8 місяців)
Григорій пропав 17 червня 1999 року в Санкт-Петербурзі. Півроку про хлопчика не було ніяких звісток. Батько їздив по місту в пошуках сина, прошерстил всі злачні місця і вокзали, розклеїв тисячі оголошень, і навіть якийсь час жив серед бомжів, коли хтось повідомив йому, що бачив хлопчика серед бездомних. Проте все виявилося марно. Батьки вже не сподівалися знайти сина живим і мріяли лише про те, щоб гідно поховати його. А потім з’явився викрадач. Він вимагав 100 тисяч доларів за життя хлопчика. Яке ж було здивування батьків, коли вони дізналися, хто викрав Гришу. Виявилося, що це зробив колишній компаньйон Чежегова-старшого. Він вирішив викрасти хлопчика ще 10 років тому, коли Чежегов відсторонив його від справ загальної фірми. Але подумав, що резонно буде почекати для того, щоб на нього не впала підозра. Викрадач разом з подільником утримував Григорія в підвалі і навмисно кілька місяців не вимагав викуп. Він хотів, щоб Чежегов-старший помучився. Завдяки грамотній роботі поліції Гришу визволили з ув’язнення в 2000 році.
Жора Нестеров (повернувся додому через 3 роки)
Жора зник з власного будинку у Володимирській області, в якому проживав разом з матір’ю, в 2009 році. Ніяких слідів хлопчика виявити не вдалося, і справа зависла. Через 3 роки співробітник правоохоронних органів затримав на українському вокзалі підозрілу жінку з дитиною без документів. Пізніше з’ясувалося, що хлопчик є ніким іншим як Жорою Нестеровим. Виявилося, батько Жори після розлучення з його матір’ю викрав його. Ось тільки син був йому не потрібен. Він викрав його з помсти. А потім тут же подарував хлопчика своїй далекій родичці, яка не могла мати дітей. Що творилося 3 роки з рідною матір’ю Жори, можна тільки здогадуватися.
Ольга Менжерес (повернулася додому через 10 років)
Олю викрали з залу очікування залізничного вокзалу в Києві. Тато дівчинки ненадовго відлучився за водою, а коли повернувся, його чотирирічної дочки на лавці вже не було. Матір Олі цілими днями ходила по вокзалу у пошуках дівчинки. Всі роки, що дочки не було вдома, вона купувала їй нові сукні та іграшки. Вона не вірила в те, що дівчинка могла загинути. Весь цей час Оля жила з чужою їй жінкою, не підозрюючи про те, що у неї є справжня сім’я. Час стер всі спогади. Коли викрадачка стала піднімати на Олю руку, дівчинка втекла. Вона прибилася до циган і стала займатися жебрацтвом. За цією справою її і затримали співробітники поліції. Фотографію дівчинки показали по телебаченню, і справжня мати Олі відразу впізнала дочку. Ось тільки сама Ольга встигла забути своїх рідних і не змогла упізнати їх. Експертиза ДНК розставила всі крапки над i. І Оля благополучно повернулася в рідний дім.
Хлопчик з Латвії (повернувся додому через 16 років)
У 1992 році півторамісячного хлопчика з Латвії викрали разом з коляскою, залишеної його рідною матір’ю біля магазину. Через кілька днів в одному з дворів Даугавпілса коляска була виявлена, але дитини в ній не виявилося. 16 років хлопчик називав матір’ю свою крадійку, поки одного разу вона не попалася на крадіжці. Саме в процесі розслідування цієї справи поліцейські і з’ясували, що у сина злочинниці немає абсолютно ніяких документів. Жінка пояснила, що дитина є прийомним. Начебто 16 років тому його привіз додому її чоловік, сказавши, що рідна мати відмовилася від хлопчика. Правда це чи ні, але притягнути до відповідальності жінку все одно не вийде: термін давності злочину давно минув. Дивно, але всі ці роки рідна мати жила буквально в кварталі від розшукуваного нею сина. В силу того, що дана ситуація може завдати непоправної шкоди підліткової психіки, ім’я хлопчика не розголошується.
Незважаючи на те, що всі ці діти повернулися до батьків через тривалий час, найефективнішими для пошуку зниклої людини є перші кілька годин після зникнення. Тому якщо дитина зникла, краще відразу бити на сполох. Для початку необхідно взяти себе в руки. Звичайно, зробити це зовсім непросто. Проте в паніці людина не здатна тверезо мислити, а в подібній ситуації взагалі перестає що-небудь думати. Але для того, щоб справа рухалася, потрібно робити розумні дії, а не керуватися емоціями. Обдзвоніть всіх друзів і знайомих дитини, обійдіть сусідів, по шматочках відновіть весь день аж до зникнення і, звичайно, напишіть заяву в поліцію. Роздрукуйте листівки з фотографією сина або дочки, зрештою зверніться в ЗМІ. І головне – ніколи не втрачайте надію!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
