Цінність людини – це сума, яку він отримує кожен місяць. Вона може приходити з роботи, від партнера, у вигляді подарунків або будь-яким іншим способом. У кого-то вона включає мільйони, а хтось задовольняється дуже скромним бюджетом.
Причин різного доходу може бути безліч: від місця народження до кількості часу, приділеного роботі. Ще причина в удачі, наполегливості і навіть місці проживання. Але існують ще й психологічні причини. І для багатьох не секрет, що за одну і ту ж роботу люди виходять суми, що відрізняються кількома нулями. Я впевнена, що справа цінності. І це не пов’язано з «ціною грошей» в різних регіонах, це особиста оцінка себе, рівень «достойності».
Я варта чи ні?
Є люди, які завжди готові себе просувати. Вона вміють «пробиватися» в натовпі, завжди виявляються в потрібному місці і ніколи не відчувають серйозних матеріальних проблем. Вони впевнені в собі, розуміють свої сильні сторони. Люди називають це завищеною самооцінкою. І Особи, що нею володіють, реально вміють цінувати свій час, працю і результати.
У світі є сотні варіантів приходу грошей, але тільки не кожен готовий їх прийняти. Та внутрішнє самовідчуття дає можливість помічати найкращі варіанти або ігнорувати їх. Як це працює? Все відбувається на підсвідомому рівні. Регулювання не видно на поверхні. Але здогадатися про неї дуже просто. Людина жалкує, винуватий і сумнівається не може продавати себе дорого.
Грошовий потік можна представити у вигляді величезного душа, який ллється на людину, втілюючись у речі, блага, хороші умови. Коли людина починає шкодувати, всередині він ніби промовляє: «Я зробив не правильно, могло бути все інакше. Я не прав, а значить недостойний.» Кожна така думка зменшує потік.
Вина діє аналогічно – знову відчуття неправоти, осуд себе і результат – я не гідна, так як була не права. Погляд вперед з сумнівом – це теж затвердження – у мене може не вийти, а значить знову така ж програма – «я не гідна».
Скільки разів ми шкодуємо?
Вина – це переживання через вчиненого, це осуд себе. І людина не так вже часто робить серйозні помилки. А ось співчуття – це відчуття, яке пов’язано і з тим, що зроблено не було.
• Треба було мені піти вчитися на кухаря!
• Якщо б я за тебе заміж не вийшла, все було по-іншому.
• Якби я пішла на іншу роботу, все б змінилося.
• Якби я вранці вийшла раніше, то не запізнилася б.
• В іншій квартирі були б краще сусіди.
Людина переживає часто по дрібницях, засуджує себе за дурість. А ще дуже часто за те, що не встигає чогось. Життя сучасної жінки перевантажена, і якщо не вдається і на роботі все встигнути, і їсти приготувати, і пограти з дитиною, а потім ще зайнятися своїм зовнішнім виглядом і провести час з чоловіком, то виникає дуже сильне співчуття, яке затягує.
Кожне жаль скорочує «грошовий потік». Кількість «я не гідна» значно переважає «я молодець», а в результаті грошей вистачає лише на найнеобхідніше. І саме тому народжуються прислів’я: «Гроші до грошей». Адже людина з безгрошів’я не може вибратися, і в результаті шкодує і про це теж. Співчуття виникає, коли проходиш повз красивих вітрин, коли оточуючі одягаються краще, і коли в рекламі показують ідеальні сім’ї, а в реальному житті так не виходить.
До чого веде жаль?
Жаль це ще й плід порівняння. Завдяки йому людина відчуває себе неповноцінним. Він ніби постійно не має чогось, що є в інших. І реклама всіма способами це намагається затвердити. Вона постійно кричить – «купи це, і ти будеш щасливий». Але тільки це не правда, адже тоді жалю прийдуть за новим приводу.
Жаль змушують людину купувати. Щоб відчути себе гідним, люди прагнуть придбати речі, які не завжди бувають потрібні. Але знову ж таки – часто це покупки в кредит, які ще сильніше перекривають грошовий потік.
Співчуття – це пастка, що зменшує можливості. В юності їх не дуже багато, так як здається, що все життя попереду. Але з роками з’являється відчуття, що час йде, що шансів все менше, і жалю стають частиною життя. А потім їх стає занадто багато, і змінити щось буває майже неможливо.
Як прибрати жалю?
Щоб щось прибрати, треба це побачити. Для початку варто просто поспостерігати – а як часто ви шкодуєте? І варто помічати не тільки «важливі» випадки, але і дрібні, наприклад, жаль про з’їдене на ніч бутерброді. Просто подивіться на своє життя і проаналізуйте – як часто це почуття приходить?
А потім варто зрозуміти тільки одну річ – минуле не змінюється. Навіть якщо ви дуже сильно хотіли щось змінити, зробити це в минулому, неможливо. Тому потрібно просто пробачити. «Я по-іншому не могла. Тоді це було вірне рішення» – це головна фраза, яка допомагає перестати повертатися в минуле, лаяти себе і закривати грошовий потік.
Усвідомте жаль у своєму житті. Познайомтеся з ним і перестаньте використовувати. Звичайно, на це може піти час, але як тільки з’являться перші результати, а це нові фінансові можливості, все стане простіше. Присвятіть пошуку жалю кілька днів, думайте про них, коли є вільний час. Міркуйте, коли їдете в транспорті, готуєте вечерю або піти погуляти з собакою. Пошук жалю можна поєднати з буденними справами, але при цьому отримати результат.
А потім, коли почуття буде приходити, просто промовляйте – «Тоді я інакше зробити не могла. Тоді це був мій вибір, і він правильний»
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
