Домашній лід: від давнини до наших днів

0
477


Ми звикли зберігати продукти в холодильнику. Між тим, цей агрегат з’явився тільки в минулому столітті. А як, цікаво, обходилися без нього наші предки? І що робити, якщо холодильника немає під рукою?

Від снігосховищ до льохів

Проблема збереження продуктів в холоді встала перед людьми ще в глибоку давнину. Як відомо, Олександр Македонський в походах по жарким країнам підтримував дієздатність армії охолодженими напоями. В Ліванських горах заготовляли сніг для відправлення його у оточену пустелею Мекку. Снегохранилище двотисячолітньої давнини збереглося в місті Мари в Туркменії…

Нещодавно при розкопках у польському місті Вроцлаві виявили холодильний погріб, вік якого становить як мінімум тисячу років. Глибина погреби виявилася як раз такий, що грунтові води лише злегка покривали його дно. Наші предки слов’яни використовували воду в ролі холодоагенту, яку в сучасних холодильниках виконує фреон.

Під тимчасові сховища в давнину використовували колодязі, опалювальні печі, звідки виймали золу і тримали дверцята завжди відкритою. Навіть у спеку усередині була холодною.

Самими надійними сховищами вважалися ті, де припаси зберігалися під льоду. На Русі з VI століття влаштовували дерев’яні льодовики. Робочих здобували лід на ледокольнях і ледоломнях, іменували «криголамами». Торгували льодом «ледовщики». Так само називали й тих, хто подряжался набивати льодом льоху.

«Є і медок, та закарбований у льодок», – говорили про продуктові запаси, до яких нелегко було дістатися ні звіра, ні злодія, ні розкладницького тепла. «Засечено в ледку, та в чужому погребку», – зітхали заздрісники і додавали, що у забили свої льодовики їжею взимку ні льоду, ні снігу не випросиш. Так і народилася поширена приказка.

Ощадливі господарі, звичайно ж, не звертали уваги на ці пустопорожні балачки. Вони твердо знали: глибше провізію в лід або сніг покладеш, ближче потім візьмеш.

«Хатка з льоду

У багатьох російських регіонах збереглися навички споруди крижаних погребів. Справа в тому, що продукти в них часто зберігаються краще, ніж у холодильнику, та й місця в погребі зазвичай значно більше.

Над таким погребом, як правило, будується погребник, який у південних районах ще додатково обкладається землею. Воду, яка накопичується у льдохранилище, якщо її неможливо відвести, збирають у спеціальні піддони.

Важливий етап будівництва холодного льоху – обсипання наземної конструкції землею. В Шатурському краї, наприклад, кажуть: нагорнув землі – зробив погріб. Для цього використовують грунт, піднятий при підготовці котловану. Технічно це нескладно – поверх споруди просто насипають пагорб з підніжного матеріалу. Перед цим всі дерев’яні елементи будівлі обмазують бітумом, вологозахисними мастиками або просоченнями. Важливо, щоб шар землі над перекриттям був не надто тонким і становив не менше 25-30 див. Утворився земляний пагорб можна засіяти травою, а ще краще – обкласти дерном. Глибина котловану залежить від рівня грунтових вод. Ту частину конструкції, яка знаходиться нижче рівня землі, по можливості ретельно гідроізолюють. І обов’язкова вентиляція.

Лід, який зазвичай заготовляють в ясну і холодну погоду, краще брати пилений. Шматки льоду (їх ще називають «кабанами») повинні полежати на морозі пару днів.

Проміжки між шматками льоду в сховище заповнюють дрібним колотим льодом і снігом, пересипають крупною сіллю. Зверху лід вкривають плівкою, наверх якої кладуть пшеничне або житнє солому.

Зі шматків льоду можна спорудити просте сховище для свіжого м’яса і риби. З крижаних пластин будують щось на зразок будиночка, тріщини і дірки в ньому забивають дрібним колотим льодом. Зверху крижана хатина прикривається поліетиленовою плівкою, а потім лапником, хмизом, тирсою.

«Аварійний» випадок

А як влаштувати льодовик в звичайній міській квартирі? Виявляється, і це можливо.

Великий дерев’яний ящик обклейте газетами зсередини в 2-3 шари. Далі візьміть ящик меншого розміру і обклейте зовні газетним папером. Застеліть дно великого ящика обривками газет, поставте на них менший ящик… Проміжок між стінками засипте клаптиками паперу, утрамбуйте і закрийте зверху клейонкою. Поверх кришки внутрішнього ящика рекомендується класти подушку, яка буде придавливаться кришкою великого ящика. За цим же принципом – одна тара в інший, з пересипанням простору між ними теплоізоляційним матеріалом – конструюються дорожні холодильники, які беруть з собою на пікніки, в далекі поїздки, автомобільні тури.

Для приготування льоду, який буде поміщатися в каструльці в середині меншого скриньки, необхідно: 8 частин глауберової солі, 5 частин нашатирю, 4 частини селітри, 16 частин води. У цю суміш слід поставити посудину, вода в якій незабаром перетвориться на лід. Цей спосіб досить дорогий, тому, зробивши трохи льоду, можна змішати 5 частин товченого льоду з 2 частинами кухонної солі і 1 частиною нашатирю. Це подовжить час існування крижаного субстрату.

Домашній льодовик дуже виручить в ситуації, коли ви потрапляєте кудись, де немає холодильника, або якщо надовго відключилася електрика і холодильник не працює, або якщо холодильник зламався і немає поки можливості його полагодити. Адже в нашому житті всяке трапляється…