Сміятися чи плакати 1 квітня

0
275


Як відомо, в Росії і в інших країнах світу 1 квітня – свято сміху та веселощів. І це здорово! У день сміху мені чомусь завжди згадується наш добрий цирк, радянські клоуни, яких так любили глядачі різного віку.

Але сьогодні хочеться поговорити про жарті дядька Сема, яку багато хто з нас не назвуть доброї…

Чому саме сьогодні? Тому що бізнесмен з Нью-Орлеана Олівер Поллок придумав знак долара – $ саме 1 квітня. А точніше, 1 квітня 1778 року.

Природно, Олівер Поллок і не думав жартувати, просто так співпало. За припущенням деяких учених, за зразок Поллок взяв знак іспанської песети. А II поверх букви S – символічне зображення Геркулесових стовпів, на які спирається державний герб Іспанії. Дві колони, обвиті стрічкою, позначають край землі.

До речі, Полиць купував зброю у іспанців і постачав його американської армії патріотів, яка билася з англійцями. А суми виручки заносив у бухгалтерські книги із цим значком, і свої рахунки американському конгресменові Роберт Морріс Поллок надавав з таким зображенням. Так знак долара і став застосовуватись на офіційному рівні в державних документах.

Зараз долар зростає, приносячи більшості наших співгромадян прикрість… І навіть стає прикро, що цей «вискочка» перевершив валюти, яким старше на сотні років.

На жаль, грошові знаки багатьох країн канули в Лету.

Але повернемося до нелюбої, але настільки бажаного долара… На сьогоднішній день долар є світовою резервною валютою. Однак до 23 грудня 1913 року долар був звичайною національною валютою. Але ось 23 грудня 1913 року був створений Федеральний резерв (ФРС), і почалося захоплення доларом світу.

Слово «долар» набагато старше від самої держави США. Так у Середні століття англійським словом dollar називалася популярна тоді європейська монета талер. Деякі дослідники навіть називають талери першими євро-грошима.

У той час в Європі запаси золота були мінімальні, зате срібла було багато. Тоді і виникла традиція карбувати срібні монети. Незабаром вона поширилася на багато країн – Саксонію, Швейцарію, Угорщину, Лотарингію і інші європейські держави.

Талер або иоахимсталер використовувався в міжнародній торгівлі.

Спочатку талер називався саме иохимсталер Імовірно тому, що у початку XVI століття в гірській долині Святого Йоахіма в північно-західній Богемії, тепер це місто Яхимов в Чехії, були виявлені великі поклади срібла. І в 1518 році в місті Иоахимсталь стали карбувати монети в одну унцію срібла з зображенням святого Йоахіма, звідси і назва – «иоахимсталер».

Є пояснення того, чому иоахимсталер перетворився в талер. Тал, або таль, по-німецьки «долина». Інші дослідники вважають, що перший талер був викарбуваний на монетному дворі Халль в Тиролі в 1486 році.

В Європі талери зберігалися в обігу до кінця XIX століття. Німеччина відмовилася від талера на користь марки після об’єднання Німеччини в 1873 році.

В Іспанії його називали далеро, в Голландії дальдер, у Скандинавських країнах – далер, в Росії єфімок, а в Англії долар. Свої срібні підлозі-крони англійці так само стали називати доларами.

В Америці або як тоді говорили, Новому Світі, найбільше поширення до XVIII століття отримав іспанський песо. Він і був призначений для південноамериканських колоній. Англійські поселенці стали називати цю монету «іспанським доларом» або «доларом з колонами».

Цікаво, що долари згадуються у творах Вільяма Шекспіра, наприклад у п’єсі «Макбет», яка вперше була поставлена на сцені в 1611 році. І сталося це за дев’ять років до відплиття в Америку кораблі з першими британськими колоністами Нового Світу, яких прийнято вважати засновниками США.

У 1645 році Вірджинія першої з колоній прийняла іспанський долар в якості грошового стандарту, після чого її приклад наслідували й інші колонії.

Цікаво, що містики відстоюють свою версію позначення знака долара. Вони стверджують, що $ є масонським позначенням Храму царя Соломона, точніше імені «Соломон» – S і його двох стовпів. Загальновідомим фактом є те, що частина засновників США були членами масонських лож. А на доларах знаходять і іншу масонську символіку…

Є і ще одна версія, яка стверджує, що $ – це графічне зображення колодки, якій сковували рабів, і злегка зміненою літери S, з якої починається слово «раб». По-англійськи – slave.

І я б не стала сперечатися з твердженням, що як раз рабовласники і стали першими використовувати знак $ в своїх бухгалтерських книгах.

Написання знака долара перед грошовою сумою ($5, а не 5$) переселенці перенесли зі своєї історичної батьківщини, англійці здавна ставили значок фунта перед числом.

У роки, коли американці воювали з Англією за незалежність північноамериканських колоній, вони користувалися паперової банкнотою, яку називали «континентальним доларом», курс її був прив’язаний до долара з колонами».

При створенні фінансової системи нової держави Томас Джефферсон запропонував для карбування монет взяти за зразок популярний песо-долар.

Конгрес США у 1784 році вирішив, що грошова одиниця Сполучених Штатів буде називатися «долар». А в 1785 році Конгрес ухвалив почати карбування власної монети. Перший паперовий долар був видрукуваний в 1785 році. У квітні 1797 року знак долара був вперше надрукований в книзі Ч. «Американський бухгалтер». Так долар став офіційною національною валютою США.

Однак федеральної владою процес випуску грошей був монополізований лише у другій половині XIX століття.

У 1830 році Північна Кароліна випустила перший золотий долар. Потім золоті долари стали випускати Джорджія, Каліфорнія, Орегон і мормони Юти, користуючись тим, що в цих штатах були виявлені великі поклади золота.

В 1857 році в США було заборонено ходіння іноземної валюти.

Коли почалася війна між Північчю і Півднем, обом сторонам потрібні були гроші, і 17 липня 1861 року Конгрес США зобов’язав казначейство випустити нові грошові знаки номіналом 5, 10 і 20 доларів на суму 60 мільйонів доларів. Замовлення отримала нью-йоркська друкована компанія «American Bank Note Co».

І тут з’ясувалося, що на складі знаходяться величезні запаси зеленої фарби при мінімальній кількості фарб інших кольорів.
Саме з цієї причини і були випущені банкноти із зеленою зворотною стороною, які в народі одразу ж назвали «Гринбеки», від англійського слова – «Greenbacks» – «Зелені спинки».

Але долари так і залишилися зеленими і лише в 2004 році з’явилися доларові купюри інших кольорів.

У 1864 році на американських монетах з’явилися слова «На Бога уповаємо» або в іншому перекладі – «Ми віримо в Бога» – (In God We Trust). На паперових доларах ця напис з’явився в 1957 році.

На купюрах зображені портрети державних діячів США:

Перший президент країни Джордж Вашингтон на банкноті номіналом в $1. Але на першій банкноті номіналом в $1, випущеної в 1863 році, було зображено портрет не Джорджа Вашингтона, а Селмона Чейза.

Третій президент Томас Джефферсон на банкноті в $2.
16-й президент США, переможець у війні Півночі і Півдня, Авраам Лінкольн на банкноті в $5.

Один із засновників США і перший міністр фінансів країни Олександр Гамільтон на банкноті в $10.
Сьомий президент США і один з творців сучасного долара Ендрю Джексон на банкноті в $20.

18-й президент США і герой громадянської війни Улісс Грант на банкноті в $50.
Вчений, публіцист і дипломат Бенджамін Франклін на банкноті в $100.

І на раритетних банкнотах:

Президент Вільям Мак-Кінлі на банкноті в $500.
Президент Гровер Клівленд на банкноті в $1000.
Президент Джеймс Медісон на банкноті в $5000.
Глава Міністерства Фінансів під час правління президента Лінкольна і потім голова Верховного Суду США Селмон Чейз на банкноті в $10 000.
Президент Вудро Вільсон на банкноті в $100 000.

Але не все складалося у долара так гладко, як зараз. Відомо, що в історії США було чотири дефолту.

Перший стався в 1838 році, коли впали муніципальні облігації восьми південних штатів США – Арканзасу, Індіани, Іллінойсу, Луїзіана, Меріленд, Мічигану, Міссісіпі і Пенсільванії, а також Флориди, яка в той час не мала прав штату.

Другий дефолт стався в 1893-1895-х роках, коли іноземні інвестори, засумнівавшись в золотому і срібному забезпечення долара, стали скидати на ринок цінні папери та вивозити з США золото.

Природно, що золотий запас країни став стрімко зменшуватися.

Але від повного краху США врятував банківський синдикат на чолі з Пірпонтом Морганом і Огюстом Бельмоном, який розмістив в Англії казначейські облігації США на суму 65 млн. доларів.

Сам банківський синдикат так само збагатився на цьому, заробивши на розміщення близько 6 млн. доларів.

У 1914 році Федеральна резервна система почала випуск банкнот, які стали основним платіжним засобом. А після Першої світової війни долар США перетворився на саму надійну валюту світу.

Третій дефолт стався 5 березня 1933 року під час Великої депресії.

Президент Рузвельт прямо в день своєї інавгурації 5 березня 1933 року оголосив про двократне зниження курсу долара по відношенню до золота.

Трохи пізніше він видав декрет, який зобов’язує громадян США здавати всі наявні на руках золоті злитки і монети державі за старою, низькою ціною золота. За непокору загрожував тюремний термін – 10 років.

Через 4 роки все відібране у населення золото звезли в спеціально збудоване для цієї мети сховище Форт-Нокс, розташоване в штаті Кентуккі.

Після закінчення Другої світової війни в цьому сховищі знаходилось майже 70% світових запасів золота – близько 20 000 тонн.

І так само як у нас в минулому столітті, всі банки на тиждень вирушили у відпустку, так що жоден американець не зміг швидко забрати свої знецінені заощадження.

27 грудня 1945 року для всесвітньої підтримки долара був створений наддержавний інститут – МВФ.

Економіка Європи, ослаблена війною, протистояти валютної агресії США не могла. Але в 60-х роках минулого століття почалася девальвація долара.

На чолі Франції тоді стояв сміливий і рішучий генерал де Голь, який перш за все думав про благополуччя своєї країни і не збирався танцювати під заокеанську дудку. Він скористався тим, що на доларах тоді красувався напис – «обмінюється на золото за першою вимогою».

У 1965 році де Голь зібрав 750 мільйонів американських доларів і літаками відправив у США, зажадавши поміняти їх на золото за курсом 35$ за унцію.

Якщо ж США цього не зроблять, то де Голль обіцяв позбутися від американських військових баз на своїй території і вивести Францію з НАТО. Американці підкорилися вимогам де Голля.

Наприклад де Голя пішов тодішній канцлер ФРН, і його вчинок самим позитивним чином позначилося на економіці Федеративної Республіки Німеччини.

Зате стан економіки США сильно погіршився, були заморожені зарплати і ціни. Але Америка досить швидко оговталася, і вже в середині 60-х років долар придбав репутацію самої стійкої валюти.

Четвертий дефолт США настав 15 серпня 1971 року, коли за унцію золота давали 38 доларів. Приблизно через рік обмін доларів на золото було припинено зовсім. До 1973 році відбулася ще 10% девальвація долара.

До початку 1974 року ціна унції золота на головних біржах світу досягала 150 доларів. Тобто долар продовжував дешевшати, але його врятувало те, що до моменту відмови від обміну на золото долар користувався великою довірою у багатьох країнах світу.

США виробили перегляд міжнародних угод в односторонньому порядку і вибралися за рахунок інвесторів.

Приблизно дві третини готівкових доларів знаходяться за межами США.

Американська письменниця Айн Ренд, яка народилася в Петербурзі в 1905 році в сім’ї аптекаря і закінчила Ленінградський університет, виїхавши в 1925 році в США, заявила, що «знак долара є символом вільного розуму».

В чому особисто я дуже сумніваюся. Думаю, що розум, честь, доброта та багато інших якості не залежать ні від яких грошових знаків.

А що буде в майбутньому з доларом, напевно, ніхто не наважиться прогнозувати однозначно. Особисто я сподіваюся, що він перестане диктувати світові свої правила гри і стане однією з декількох світових валют.

До речі:
Держборг США виріс до 19,01 трлн. доларів
Держборг Китаю – 5,5 трлн.
І за словами Голікової, держборг Росії на 1 січня 2016 року – 2,318 трлн. рублів.

А тепер посміхнемося! Адже сьогодні все-таки 1 квітня!