Сьогодні – День проліска

14


У всьому світі вже стало традицією в середині квітня (19 числа) відзначати свято на честь ніжного і красивого створення — проліска (The Day of Snowdrop).

А ви знаєте, як, коли і чому з’явилася ця весняна дата? Якщо ні – дізнайтеся подробиці з нашого сьогоднішнього матеріалу.

Як? Коли? Чому?

Свято під назвою «День проліска» досить молодий – він з’явився лише в 1984 році. Його батьківщина – Англія. От тільки чому ж святкується цей день лише в другій половині квітня, якщо проліски в різних кліматичних зонах квітнуть, починаючи вже з січня? Все просто: в середині квітня ніжне рослина починає цвісти на батьківщині пам’ятної дати – саме тому англійці, колишні ініціаторами свята, і визначили їм місце в четвертому весняному місяці. Додамо, що День підсніжника – це ще одне підтвердження того, що весна, нарешті, входить у свої права: ніжна квітка, першим з’являється після зимових холодів, символізує прихід тепла і сонячних днів.

Але, мабуть, не тільки це стало причиною появи свята – справа в тому, що в Англії до подснежникам здавна було особливе ставлення. Про квітках складалися цілі легенди, люди вірили, що якщо насадити проліски навколо будинку, то злі сили не стануть робити замах на його жителів.

Сьогодні розведення пролісків у Великобританії дуже популярно – майже так само, як вирощування тюльпанів в Голландії. Хоча, треба сказати, люблять проліски і в інших країнах, причому в різних народів є свої назви квітки — так, у Болгарії його називають «кокиче», що означає «задирака» (насмілився вступити в боротьбу з зимою), в Італії і Франції він – «снегосверлитель», в перекладі з англійської це «снігова сережка», німці називають його «сніговим дзвіночком», а чехи – «сніжинкою».

До речі, пролісок скрізь не один і той ж – існує близько 20 різновидів квітки, що відрізняються «забарвленням» і формою пелюсток. Але всі їх об’єднує одне – вони занесені у Червону книгу, оскільки велика ймовірність їх зникнення з лиця Землі.
Легенди, перекази…

Звичайно, той факт, що пролісок з’являється в лісах, навіть не давши до кінця зійти снігу, завжди викликав серед людей якесь трепетне ставлення до нього. Квітка то і справа наділяли чарівними якостями, про нього складали легенди. Ми розповімо читачеві про найбільш цікаві легенди.

Так, за однією з них, одного разу богиня Флора вирішила скликати квіти на бал, даруючи їм різні оздоблення. Подснежнику під час цієї підготовки дістався білий наряд. Проте сніг, якому костюм не покладався, теж вирішив взяти участь у веселощі. Він став просити квіти допомогти йому, але ніхто, крім проліска, не погодився (всі побоялися холоду), тільки цей ніжна квітка поділився своїм білим вбранням зі снігом. Вони весь вечір танцювали разом і так сподобалися один одному, що і потім не захотіли розлучатися. Так і мандрують по світу далі разом.

Існує й інша красива легенда, яка пояснює, чому пролісок називають символом надії. Так, згідно з нею, коли Адама і Єву вигнали з раю, йшов сильний сніг. Єва мерзла і стала плакати, пам’ятаючи, які красиві квіти були в раю. Тоді Господь змилувався на людьми і перетворив кілька сніжинок у квітки підсніжника. Коли Єва побачила квітучі рослини, вона зраділа, а в її душі з’явилася надія на краще. Так символом цієї надії і став пролісок.

На руських землях була й інша, своя легенда. Одного разу баба Зима разом зі своїми друзями Вітром і Холодом вирішили не пускати Весну на землю. Всі квіти, окрім сміливця проліска, злякалися її загроз – тільки один він вибрався з-під снігового покриву, яким вона вкрила грунт. Сонце побачило його пелюстки і зігріло всю землю, тим самим давши дорогу Весні.

Як відсвяткувати День проліска?

Здається, першим приходить в голову – подарувати одне одному невеличкі букетики, які зараз продають в містах прямо на зупинках або у метро. А ось і ні. Справа в тому, що, як уже говорилося, пролісок занесений в Червону книгу як зникаючий вид. Тому кращим способом відсвяткувати весняну дату буде якраз… відмова від покупки цих милих букетиків. Купуючи такий, ви тим самим лише підштовхнете браконьєрів до ще більшого збору квітів, а значить, сприятимете вимирання квітки як виду в наших лісах.

І питання це справді неабиякий: щороку браконьєри знищують перші весняні квіти, зрізуючи не тільки стеблинки, але і по-варварськи викопуючи цибулини. Згадайте про це, коли наступного разу захочете порадувати себе букетиком. А навіщо варто про це пам’ятати? Щоб наші діти, внуки і правнуки змогли пізніше побачити квітку на власні очі, а не прочитати про нього в казках чи енциклопедіях як про зниклого рослині. Саме про це і нагадує всьому світу День проліска.