Залізна леді

16


Незважаючи на назву, мова в статті піде не про політику, а про красу, вірніше, про красу квітки.

Залізної леді називають Аспидистру за її вміння виживати в умовах, в яких інші рослини гинуть. У нас же це рослина найчастіше називають «дружною сімейкою» — з-за великої кількості прикореневого листя

Наукова назва Аспідістри походить від двох грецьких слів aspis — щит і astron – зірка. Дано воно рослині, швидше за все, із-за форми його рильця. Всього існує більше 8 видів аспідістри і вчені стверджують, що ця рослина є одним з найдавніших на землі. І в це легко повірити, знаючи про дивовижну життєвої здатності квітки.

В Японії листя аспідістри використовують при складанні різних квіткових композицій, якими так славиться ця країна, що створила ікебану. У нас же найчастіше великі екземпляри апидистры вирощують в зимових садах, ставлять у вестибюлях і віталень, де недостатньо освітлення для інших більш світлолюбних рослин. Сама по собі аспідістра дуже декоративна і здатна прикрасити будь-яке приміщення своїми густими заростями.

Аспідістра – Aspidistra – вічнозелене, трав’яниста безстебельна рослина з сімейства лілійних. Короткий щільне кореневище рослини наполовину ховається в ґрунті. З нього на довгих жорстких корінцях виростають темно-зелене глянсове листя. Листя деяких видів аспідістри прикрашають жовті або білі смуги. Ще у аспидистри існують дрібні чешуистые листя, які виконують роль тарана, допомагаючи пробитися крізь шар грунту основного аркуша. В квартирах і офісах вирощують аспидистру високу — Aspidistra elatior. Це рослина, як і інші види безстебельна.

Темно-зелене листя мають форму эллипсиса. Розмір їх становить – довжина до 50 см, ширина до 15 див. Всього ж у висоту на своїх черешках вони піднімаються до півметра, іноді і вище. Кожен аркуш зростає від свого окремого втечі. Листя у цього виду можуть бути строкатими – з білими, кремовими, жовтими смужками. Якщо це рослина поставити на добре освітлений підвіконня, то воно зацвіте поодинокими жовтуватими, брудно-фіолетовими або темно-ліловими квітками, що нагадують парасолі, чашечки. Розташовуються квітки майже біля самого кореневища в пазухах листків. Цвіте аспідістра, як правило, взимку. Деякі любителі запилюють їх штучно і тоді з’являються плоди односемянки, мають вигляд невеликої груші.

Це рослина може прожити до 100 років.

Батьківщина аспідістри сильно затінені, субтропічні ліси Південного Китаю, Східної Індії, В’єтнаму та Японії. У дикій природі зарості аспідістри зазвичай утворюють своєрідний підлісок. В домашніх умовах аспідістра так само легко мириться з затіненням, розташуванням на деякій відстані від вікна і північною стороною, але краще росте на світлих підвіконнях. Підійдуть північно-східні і північно-західні. Якщо світла мало, то ряболисті форми рослини втрачають строкатість. Хороше освітлення аспидистрам потрібно особливо взимку. Їх можна висвітлювати люмінесцентними лампами. Однак аспідістра не переносить прямих сонячних променів. Аспідістра підходить кімнатна температура, взимку більш низька — +15 — +12С. Влітку її краще виносити на свіже повітря – на балкон, лоджію, терасу в сад, але обов’язково притіняти від жаркого літнього сонця. На дачі вона добре буде відчувати себе у затінку плодових дерев.

Якщо температура в приміщення вище +20, то рослині потрібно майже щоденне обприскування. Рази 2 на тиждень листя слід протирати вологою ганчірочкою. З весни до осені аспидистру слід поливати рясно, взимку помірно і не часто – через 1-2 дні після підсихання верхнього шару грунту. Земляний кому не повинен бути не пересушений, не перезволожений. Воду для поливу аспідістри потрібно обов’язково відстоювати не менше 2 доби. Аспідістра необхідний свіже повітря, так що приміщення потрібно провітрювати.

Підгодовують рослина з квітня по вересень 1 раз на два-три тижні комплексним мінеральним добривом, купленим у квітковому магазині, дотримуючись інструкції на пакетику. В осінньо-зимовий період підгодовувати не потрібно.

Пересадку аспідістра переносить погано, тому рослини пересаджують тільки в разі крайньої необхідності, якщо, наприклад, горщик або діжа стали малі і дернової ком весь обплетений корінням. Молоді рослини пересаджують 1 раз в 2-3 року. А у дорослих можна просто щорічно замінювати верхній шар грунту.

Розмножують поділом кореневища. Рослина виймають з горщика, гострим ножем відділяють листя з корінцями. Для успішного вкорінення і зростання треба, щоб на кожній частині розділяється рослини було не менше 5-6 аркушів. Всі порізи слід присипати товченим деревним вугіллям Краще відразу садити аспидистру у великий горщик. На дно потрібно покласти дренаж у вигляді битої цегли, гальки. Грунт готується з суміші дернової, перегнійної землі і піску — 2:2:1 або дернова, листова земля, земля, перегній і пісок — 2:2:2:1. Любителі ж нерідко садять аспидистру просто в звичайну садову або городню землю і рослина прекрасно росте. При пересадці діяти треба дуже обережно, щоб не пошкодити навіть самі дрібні корінці. Після того, як пересаджені рослини або розділені, горщики з аспидистрой потрібно потримати кілька днів у теплому приміщенні.

Аспідістра хворіє рідко. Іноді на неї нападають щитівки – дрібні сисні комахи, у дорослому стані їх легко виявити по твердому покриттю – щитка. Прибрати їх потрібно вручну. Потім рослина протерти мильною ганчірочкою.
Якщо рослина запущено, то доведеться обробити його карбофосом, дотримуючись інструкції. При нападі на рослину павутинного кліщика, при виявленні перших же павутинок чи побурінні листя, обробити актелліком.. Але якщо дотримуватися режиму обприскування протирати вологою ганчіркою, підтримуючи, таким чином, вологість повітря, то клещики не з’являться. Квітникарі-любителі рекомендують в цілях профілактики проти зараження павутинним кліщем і щитівкою, обприскувати аспидистру настоянкою з лушпиння цибулі або часнику 1 раз в 7-10 днів.

Цікаво, що у себе на батьківщині аспідістра вважається лікарською рослиною. Її застосовують при шлунково-кишкових розладах, діареї, каменях у нирках і сечовому міхурі, судомах і болях у м’язах. Але самостійно лікуватися цією рослиною не можна.

Маги говорять, що аспідістри сприяють зміцненню родинних, дружніх та робочих зв’язків. Тому їх рекомендують вирощувати всім тим, хто хоче миру, любові і дружби у родині та в колективі на роботі.