Борги і терміни

23


Що заважає нам бути по-справжньому вільними? Борги і терміни. Деякі люди думають, що звільнена від боргів і термінів, ми станемо щасливими і вільними. Але в житті все виходить набагато складніше. Спробуємо в цьому розібратися…

Що таке борги?

Це наші обіцянки, зобов’язання, бажання, які повинні обов’язково виконуватися, наші цілі, плани. Все, що ми придумали про себе і свого життя. Ми, як правило, маємо борги перед своїми батьками, дітьми, перед батьківщиною, перед самим собою. Тільки цей останній обов’язок виявляється у багатьох людей на останньому місці. Хоча має бути на першому. Чому?

Тому, що тільки залишаючись вірним собі, своїм внутрішнім я, людина може відчути себе по-справжньому вільним. Виходить, що цей борг платежем красен. А платіж запитують з тих, кому потрібні рахунки. Але ці рахунки, за великим рахунком, ми самі для себе створюємо. Вони в один і той же час – і наша вигадка, і наша нагальна необхідність. Тому що ми живемо в світі людей і не можемо бути повністю від них вільні. Було б дивно, якби у людей не було б ніяких боргів. Адже один з найголовніших законів людського існування полягає в тому, що за все в цьому житті доводиться платити. Все має ціну. А коли ми платимо по рахунках, ми віддаємо борги.

Звичайно, не всім хотілося б це приймати, адже набагато зручніше міркувати і навіть пробувати жити за принципом: можна отримати бажане, не докладаючи тих зусиль, яких воно потребує. Іноді нам здається, що багатьом це вдається. Але це на перший погляд. Зрештою, життя візьме у цієї людини все, що він повинен був віддати. Рано чи пізно він за все заплатить. За свою брехню, за лінь, зрада, заздрість, за своє благополуччя та за свою любов.

І якщо він думає, що легко відбувся в перший раз, то вдруге – життя не спустить. Доведеться розрахуватися по повній програмі. Причому іноді в зовсім іншій валюті. Так за безбідне життя можна розрахуватися своїм здоров’ям, відсутністю любові, зрадою, іноді самотністю.

Як не потрапити в залежність від боргу?

Та ніяк! Просто потрібно прийняти його як закон життя і навчитися платити за рахунками. Тобто прикладати стільки зусиль, скільки вимагає ваше бажання. Заплатите менше зараз, доведеться пізніше заплатити ще більше. Скупий платить двічі, як відомо.

Жити в суспільстві і бути від нього вільним неможливо, тому ми завжди так чи інакше стикаємося з боргами. Багатьом людям здається, що звільнившись від будь-яких боргів перед рідними і близькими, перед суспільством, перед тим, кого приручили, ви станете вільним. Але побічний ефект у такої свободи дуже хворобливий, іноді навіть трагічний. Адже, як сказав Еріх Марія Ремарк, «вільний лише той, хто втратив усе, заради чого варто жити». Але якщо ти втратив, навіщо тобі життя? Найбільше щастя людина одержує якраз тоді, коли служить боргу. Боргу любові, обов’язку совісті, обов’язку честі.

На мій погляд, справжня свобода – це свобода прийняти і полюбити свої борги.

Час наш кат

Кожен з нас відчуває на собі жорстке вплив часу: певних термінів, які потрібно вкластися, обмежених часом періодів щастя, смерті, в кінці кінців. Час – це той фактор, який ми не можемо змінити, навіть настроївши свою фантазію на неймовірні переміщення за годинними коридорами. Єдине стабільне і тому позитивне, що нам здається, є в часі, це знання того, що воно тече. «Все пройде, і печаль, і радість – так влаштований світ», – співається в старій відомої всім пісні. Здавалося б, чого тут напружуватися, знай цей закон і живи так, щоб в нього вписатися і все встигнути вчасно. От як раз в цьому і полягає головна стаття напруги. Як все встигнути? І що таке вчасно?

Люди, прив’язані до часових меж, постійно знаходяться в цейтноті брак часу. Вони складають для себе списки справ і ретельно планують свій день, і все одно їм вічно не вистачає часу на досягнення вершин, на сім’ю, на дитину, на самого себе – так ні на що!

Насправді, ми пливемо в океані часу, де все відбувається вчасно, тобто саме тоді, коли має статися. І це безпосередньо залежить від нас самих. Від того, як ми ставимося до часу. Якщо ми думаємо, що його мало, воно ніби витікає від нас крізь пальці і його, дійсно, стане катастрофічно недостатньо. Якщо ми думаємо, що нам вистачить часу на все, його вистачає. Легше всього того, хто не прив’язаний до дедлайнів і може вільно поводитися з собою і з часом, слідуючи тільки власними перевагами, можливостями і бажанням. Але чи можливо це в наш стрімкий і все прискорюється століття?

Як перемогти час?

Людям так хочеться приструнити невблаганно мчить колісницю, і вони вдаються до різним методикам, слідують порадам раціонального розподілу і намагаються все встигати. Не факт, що таким чином вони остаточно приборкають цього в принципі не піддається приборкання жеребця. А чи не простіше просто взяти час таким, яке воно є. Просто взяти і мати на увазі, що воно текучо, і все проходить. Прийняти цей факт і ставитися до нього без трагічного заламування рук. Ну не встигла на цей поїзд, поїду на іншому, не вскочила в цей вагон, поїду на велосипеді або піду пішки. Будь-яке запізнення одночасно дає нам другий шанс і інший варіант розвитку подій. І цілком можливо, він буде теж непоганим, у всякому випадку, це стане новим пригодою. Одним з епізодів нашої подорожі, не такого вже й довгого, якщо думати про нього як «переможець часу» або нескінченного, якщо думати як «мандрівник, що отримує задоволення».

Розслабтеся і отримуйте задоволення від руху часу, який проходить крізь вас, як вода крізь гойдаються водорості, ви можете за ним спостерігати, поки воно тече повз, а краще відірватися від гілки і попливти разом з ним, як жовтий осінній листок. І спостерігати вже зсередини потоку, як всі (і ви в тому числі) змінюється разом із часом, і спокійно, з любов’ю і радістю приймати ці зміни. Мені більше подобається другий варіант. Він не напружує, не будує погоду усього життя, не підпорядковує своєму жорсткого ритму. Найдивовижніше, що при такому відношенні до часу, вдається встигати дуже багато.

Знаєте, чому? Мені здається, тому що в цьому випадку людина не зупиняється. Він весь час рухається і що робить. Він безперервно думає і шукає: шукає найкращий варіант, своє місце, своїх людей, своє покликання. Той, хто шукає, завжди знаходить. Той, хто чекає і спостерігає за рухом води з боку, часто втрачає себе і відчуває страждання і напруга. Рухливим і діяльним вдається встигати набагато більше того, що заплановано, тому що вони вплітаються в ритм часу природно і непомітно, без напруги. Іноді ці люди навіть йдуть з життя непомітно і безболісно, прямо в процесі руху. Може бути, тому що вони прийняли смерть, як неминучий і закономірний кінцевий пункт свого земного руху. Взяли його спокійно, точно так само спокійно, як факт свого народження саме там і в той час, коли судилося народитися.

Свобода – це помилка нашої свідомості

Свободи в принципі не існує. Тому що людина не може бути вільним від боргів, строків, від суспільства, від самого себе, зрештою.

• Якщо хочете, справжня свобода – дозвіл самому собі бути собою. А тепер подумайте, кожному з нас це вдається.
• Так чи інакше ми залежні від того, хто поруч з нами і від грошових знаків, які визначають рівень нашої свободи. Найбільш невільними є ті, хто відчуває потребу. Хоча ті, хто має занадто багато грошей, ще більш вільний.
• Вільний той, хто не боїться помилятися і не прагне бути краще інших. Однак, багато хто вважатиме таку людину диваком.
• Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться. (Демокріт)
• Вільний той, хто може не брехати. (Альбер Камю)
• Вільний той, хто оголосив себе банкрутом. Дійсно, щоб не платити по рахунках, можна оголосити себе банкрутом. Причому, чого б це не стосувалося, в тому числі, любові, поваги, подяки. Але це ж хитрість! Легко сказати: ось я такий, приймайте або йдіть на всі чотири сторони. Теж свого роду проголошення банкрутства, замість того, щоб виконувати зобов’язання, робити зусилля і робити вчинки, яких чекають від тебе по твоєму статусу чоловіка, дружини, матері, подруги.
• Дивне поняття свободи, яке сприймається як воля робити що завгодно або не робити того, що потрібно. А що потрібно? Може бути, це «треба» і є неволя.

Як бачите, скільки людей, стільки думок. Свобода – це… Може бути, легше визнати, що її просто не існує, ніж шукати для неї визначення? А якщо не існує, то потрібно навчитися як жити в умовах вічної несвободи.

Які ж основні рецепти, які допомагають людині жити в умовах боргів і термінів?

Перше:
Прийняття їх як даність. Є розуміння того, що без них нікуди не дінешся. Що доведеться платити за всі бажання і віддавати борги. А також потрібно прийняти як факт те, що час постійно рухається, і ми нічого не можемо з цим вдіяти. Зрозуміти той факт, що ми, врешті-решт, смертні. І для кожного з нас, де б він не жив і чим би не займався, настане один і той же кінець. Коли ми зрозуміємо це, потрібно навчитися наступного.

Друге:
Відокремлювати зерна від плевел. Бачити важливе для себе. Коли ми розставимо пріоритети, то будемо чітко розуміти, що потрібно робити в першу чергу. У цьому випадку, ми ніколи не заплутаємося в кількості справ і все встигнемо. Іноді незначні справи, яке ми ставимо на перше місце і приділяємо їм занадто багато часу, при правильному розумінні їх цінності, зникають самі собою. Вони вирішуються як би незалежно від нашої участі. З іншого боку, якщо ви неправильно розподілили пріоритети, то дуже важливі в житті речі, можуть просто пройти повз, у вас не вистачить на них ні часу, ні сил. І ви, в кінцевому підсумку, будете відчувати себе невпевненим, нещасним і обділеним.

Третє:
Рух – це обов’язкова умова, яка дає можливість уникнути напруги і залежності. Потрібно постійно рухатися, в прямому і переносному сенсі, тобто йти, бігти, плисти, летіти, а також розвиватися, думати і шукати. Не зупинятися, тому що будь-яка зупинка відкидає вас на кілька позицій назад.

Четверте:
Подяка. До першого пункту можна додати подяку. Тобто, вам потрібно не просто прийняти умови гри, не просто змиритися з законами втрат і руху, а взяти їх з радістю і вдячністю. Будь-яку справу, яку ми робимо з любов’ю, дає приголомшливий результат. А якщо ви протягом свого життя навчіться радіти своїми боргами і термінів, також тим подарункам долі, які укладені в обмежений часовий проміжок, дарований вам небом, тоді ви відчуєте себе щасливим. Ви ніби оседлаете жеребця часу і простору. Ви будете скакати в тому ж ритмі, з тією ж швидкістю, з якою рухається він.

Ось і всі секрети!