Соцмережі і відносини

26


Соціальні мережі дозволяють нам спілкуватися з безліччю самих різних людей. Часто саме з них ми дізнаємося, що у кого-то зав’язалася дружба, хтось знайшов собі пару або розлучився…

Ну а чи існує якась взаємозв’язок між спілкуванням в соцмережах і реальними відносинами? Давайте розберемося.

Пристрасть до соціальних мереж губить шлюби

До таких висновків прийшла спільна команда вчених з Оксфорда (Великобританія) і Університету Міссурі (США).
У дослідженні взяли участь 24 000 сімейних пар. З’ясувалося, що чим більше часу проводив один з подружжя в соцмережі, читаючи пости своїх «френдів» і коментуючи їх, тим більше роздратування це викликало у другої половинки. Багато з опитаних взагалі скаржилися на те, що чоловік проявляє більше інтересу до віртуальним знайомим, ніж до партнера по шлюбу. Часом «занурення у віртуальну реальність» призводило до гучних скандалів.

Соцмережі знижують якість спілкування

З появою Інтернету нам, здавалося б, стало легше заводити друзів. Досить зареєструватися на форумі або в соцмережі, щоб знайти купу «френдів». А якщо ви хочете знайти супутника життя, то до ваших послуг численні сайти знайомств…

Навіть не дуже комунікабельні люди легко знаходять в Мережі співрозмовників. Це прекрасний вихід для тих, хто відчуває складнощі у спілкуванні із-за свого характеру або веде відокремлений спосіб життя.

Начебто перспективи тут райдужні. Але це тільки на перший погляд. Справа в легкості, з якою ми починаємо спілкування. Якщо раніше якісь стосунки могли виникнути тільки після особистих зустрічей, то зараз ілюзія спілкування виникає вже після першого повідомлення, яке один користувач надсилає іншому.

Легкість налагодження зв’язків призводить до того, що ми спілкуємося з величезною кількістю людей, які часто знаходяться на іншому кінці земної кулі. Але, по суті, дуже часто більшість із них нічого особливого для нас не значать. Якщо вони перестануть нам писати, ми можемо навіть і не помітити цього.

Нещодавно Фабіо Сабатіні з Римського університету Ла Сапиенци (Італія) і Франческо Саррацино з Центральної служби статистики й економічних досліджень (Люксембург) з’ясували, що використання соцмереж робить людей не тільки нещасними, але і недовірливими.

У своєму дослідженні вчені використовували дані опитування, проведеного в 2010-2011 рр. Національним інститутом Італії. У ньому взяли участь понад 50 тис. осіб. Всіх їх просили оцінити, наскільки вони задоволені своїм життям. Оцінку потрібно було давати за шкалою від нуля до десяти. Крім того, респонденти відповідали на різні питання, що стосуються їх життя. Зокрема, їх запитували про стосунки з друзями і користуванні соціальними мережами.

Виявилося, що в цілому живе спілкування робить людей більш щасливими, ніж віртуальне спілкування. І багато в чому це обумовлено тим, що, не маючи достатньої інформації про людину (адже часто у нас є лише його фотографія, а то і її немає), ми просто не довіряємо йому так, як довіряємо тим, кого знаємо в реалі.

Віртуальне переслідування стає нормою

Люди, які отримують погрози через Інтернет (так зване киберпреследование), більше нервують і відчувають себе набагато менш захищеними, ніж ті, кого переслідують в реалі. Крім того, їм доводиться докладати набагато більше зусиль для захисту від переслідування. До такого висновку прийшли фахівці з Державного Університету Сема Х’юстона.
Віртуальних переслідувачів обчислити нелегко. По-перше, ви не завжди знаєте, хто саме на вас «наїхав». Тому залучити агресора до відповідальності неймовірно складно. По-друге, йому легше до вас «підібратися», оскільки ви особисто не знаєте і оскільки він може зібрати інформацію про вас, використовуючи ваші акаунти в соцмережах та інші відомості, які ви залишаєте в кіберпросторі.

На що здатні такі «киберагрессоры»? Дуже багато. Наприклад, вони можуть надсилати вам повідомлення з погрозами. Зміст може бути різним, від образ до прямих загроз життю і здоров’ю. Дуже часто віртуальні переслідувачі зламують електронну пошту жертви, «аську» і мережеві акаунти. Читаючи переписку жертви, вони отримують контроль над нею, можуть шантажувати її розголошенням якихось відомостей, зазначених у приватному спілкуванні. Можуть відправляти тим, хто знаходиться в контактному листі, повідомлення нібито від вашого імені, самого різного змісту. Наприклад, прохання про гроші, образи, нецензурщину… Якщо ви – жінка, агресор може розмістити в Мережі ваші інтимні фотографії (припустимо, змонтовані), зареєструватися від вашого імені на сайтах інтим-послуг… Також він може спробувати поширити про вас неправдиву інформацію, наприклад, кримінального характеру. Варіантів зіпсувати вам життя маса.

Навіщо вони це роблять? Зустрічаються мережеві «маніяки», які просто «живляться енергією» за рахунок негативних емоцій жертв. Найшкідливіша різновид – «тролі», які залишають негативні коментарі до постів користувачів. Але іноді «троль» заходить ще далі. Намітивши собі жертву, він «пробиває» всю інформацію про неї і починає переслідувати її у всіх соцмережах, на форумах та в інших місцях, де людина встиг зареєструватися. Часом «тролі» дізнаються е-мейл жертви і навіть її телефон і закидають людини листами і дзвінками образливого і агресивного змісту.

Найбільш часто від віртуального переслідування страждають жінки. Як показали опитування, 58% представниць слабкої статі хоча б раз піддавалися віртуального переслідуванню. Так що соцмережі – це не лише можливості, але й великі проблеми…