Впевнена, на питання про найвідомішого иконописце, більшість, не замислюючись, відповідять «Андрій Рубльов». А що ще ми знаємо про нього?.. 17 липня – день пам’яті преподобного Андрія Рубльова. Давайте сьогодні поговоримо про «винуватця» цієї дати побільше.
Що нам відомо про життя Андрія Рубльова?
Відомості про Рубльові дуже скупі, а часом історики говорять про зовсім різних факти з його життя. Так, одні впевнені, що народився він у 1340-х роках, інші – що в 1370-х. Одні кажуть, що сталося це в Московському князівстві, інші – у Великому Новгороді. Одні стверджують, що прізвисько «Рубльов» вказує на походження із сім’ї ремісника: інструмент для обробки шкіри називали «рубель». Інші впевнені, що походив він із знатної і багатої родини – оскільки таке прізвище в ті часи носили лише люди високого статусу.
Більше того, достеменно невідомо, як же насправді звали майстра іконопису, адже Андрій – це чернече ім’я. Яке ж ім’я він отримав при народженні (мирське) досі залишається невідомим, є тільки одна підказка: за традицією чернече ім’я брали на ту ж букву, що й ім’я, що дається при народженні, тобто швидше за все і ім’я святого починалося на «А».
Чернече життя Андрія Рубльова пов’язана з двома московськими монастирів – Троїце-Сергієвим і Спасо-Андрониковым. В одному з них він і прийняв чернечий подвиг – різні дослідники досі сперечаються про місце цієї події. Але швидше за все, де б це не сталося, Андрій ще застав в живих преподобного Сергія Радонезького, який, як вважається, помер лише у 1392 році. Тісно спілкувався іконописець і з учнями Сергія Радонезького – історики навіть простежують вплив відомого тоді ченця на молодого ченця.
Простежити шлях іконописця-самородка не представляється можливим: ченці ніколи не підписували свої ікони, це вважалося проявом гордині. Однак у літописах все ж збереглися скупі дані про його роботу. Так, одне з згадок відноситься до 1405 році, коли Феофан Грек, Прохор з Городця і Андрій Рубльов займалися розписом Благовіщенського собору Московського Кремля. Вже по одній записи про роботу Рубльова разом з Феофаном Греком, можна зрозуміти, що чернець Андрій досяг висот у своєму мистецтві. Чому? Для цього потрібно розуміти, ким був Феофан Грек – а це був прославлений візантійський майстер-іконописець, який відомий своїми іконами і розписами новгородського і московських храмів.
Друге згадка про Андрія Рубльові відноситься до 1408 року, коли він разом з іншим іконописцем Данилом Чорним розписував Успенський собор у Володимирі. Різниця всього в три роки, проте дослідникам вдалося встановити, що за цей період у Андрія остаточно сформувався власний стиль, у нього з’явилися не тільки помічники, але й учні.
Згадується Андрій Рубльов в літописах ще двічі: в 1420, згідно з розписом Троїце-Сергієва монастиря в Троїцькому соборі (Сергієв Посад Московської області), і в 1428 – з зв’язку з розписом Спаського собору рідної Спасо-Сергієва монастиря.
Ще однією роботою, що належить кисті Рубльова, називають «Святу Тройцу», правда, можливі дати написання знову різняться – то 1411, то 1420-е…
Швидше за все належать його пензлю «Звенигородської Чин» (три ікони «Спас», «Апостол Павло» та «Архангел Михайло»), який нині зберігається в Третьяковській галереї, а також «Володимирська Богородиця» та частина мініатюр до «Євангелія Хитрово» (рукопис, подарована боярина Богдана Хитрово, царем Федором Олексійовичем). Всі роботи датуються XV століттям.
Ось, власне, і все. Твори, які приписують Рубльову, ще безліч. Але гарячі суперечки йдуть і до сьогоднішнього: писав їх сам майстер або його учні? А може, просто сучасники?..
І, до речі, це не єдина загадка, яку залишив нам геніальний іконописець.
Загадки Андрія Рубльова
У його біографії є чимало недосліджених місць: наприклад, досі невідомо, де і коли іконописець отримав освіту? Був він самоучкою або у кого вчився? Чи, може, отримував освіту – причому навіть за кордоном? Таке питання виникає в дослідників із-за білих плям довжиною в кілька років у першій половині життя, та й до того ж його сучасники навчалися за кордоном – наприклад, у Візантії. Опосередковано на це вказує і такий факт: в Успенському соборі у Володимирі збереглися фрески Рубльова, де зображений візантійський корабель XIV століття – настільки майстерно, що дослідники сумніваються, чи можна було його написати так реалістично, ніколи не бачивши наживо?
Інша загадка: чи став він відомим іконописцем ще в світі або вже в монастирі? Ми звикли думати про Рубльові виключно як про ченця, який рано прийняв постриг. Проте імена монахів ніколи не записували з прізвищем і з прізвиськом: «Алімпій, чернець», наприклад – і все. Про Рубльові ж писали завжди так – «Андрій Рубльов». Звичайно, «Рубльов» в ті часи не сприймалося як прізвище, а скоріше як прізвисько. І, тим не менш – такі прізвиська закріплювалися лише за мирянами. Цілком можливо, що постриг Андрій прийняв досить пізно.
Чи зможемо ми коли-небудь краще зрозуміти його особистість або дізнатися про те, які ж ще роботи належать пензлю Рубльова?.. Покаже час…
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
