Кроти: маленькі мешканці підземного царства

13


Мабуть, при вигляді розкиданих тут і там на дачній ділянці горбків свежевырытой землі, ні в одного дачника не залишиться сумнівів: на ділянці оселився кріт! Палкі дискусії про те, чого від крота більше – користі чи шкоди, не вщухають багато десятиліть і навряд чи крапка в цьому питанні буде поставлена найближчим часом. У всякому разі, познайомитися ближче з цим підземним жителем буде не зайвим.

В залежності від регіону, на дачних ділянках можуть оселитися такі види кротів (сімейство Talpidae):
— європейський чорний кріт. Основу раціону тварин складають дощові черв’яки, різні комахи і їх личинки, в Європі цей вид кротів занесений в Червону Книгу;
— лісовий кріт. Шерсть у даного виду найчастіше червонувато-коричнева, але зустрічається і сірувато-коричневий окрас, ці кроти з задоволенням поїдають культурні коренеплоди, сильно ушкоджують коріння ягідних кущів та плодових дерев; незважаючи на те, що саме цей вид кротів рідко селиться на дачних ділянках, позбавлятися від нього слід якнайшвидше;
— польовий кріт. Цей вид з сіруватою шкуркою вважається найшкідливішим, розвиває найбільш активну діяльність, від якої страждають агрус, малина і смородина аж до загибелі рослин; хоч харчові переваги цих кротів також схиляються в бік дощових черв’яків і комах, вони не гребують закусити при нагоді соковитою морквою або буряком, інші ж рослини на ділянці гинуть через «провисання» коренів у виритих ходах.

Кріт – звірятко невеликий, довжина його тіла не перевищує 20 див. У цієї тварини маленькі підсліпуваті очі, подовжений і дуже рухливий ніс, нагадують лопатку плоскі лапи з великими кігтями, пристосовані для риття. Зір у кротів дуже погане, а от нюх розвинений чудово. З-за блискучого шовковистого хутра, який легко вкладається у будь-яку сторону і не заважає пересуванню тварини під землею, в XIX столітті шкурки крота дуже цінувалися знаттю в Європі і Росії за красу і міцність.

Життя крота проходить в постійному прокладанні підземних ходів в пошуках їжі: з-за дуже високої обміну речовин, в день звірок повинен з’їдати кількість їжі, яка дорівнює його вазі. Без їжі кріт може прожити 15 годин, потім вона гине від голоду. Тому в підземних галереях кротів є безліч «коморах» з запасами їжі – в основному, це паралізовані укусом крота дощові черв’яки. Крім «складських» приміщень, на глибині 1,5-2 м кріт обладнає собі підземну спальню, вистелену сухим листям і травою. Найчастіше «спальні апартаменти розташовані під корінням дерев, великими каменями або житлом людини, що забезпечує додатковий захист від раптового нападу хижака.

Кроти – одинаки за натурою, вони не терплять вторгнення в своє царство будь-яких тварин, в тому числі і собі подібних, і старанно оберігають свої володіння. Тільки в шлюбний період кріт мириться з присутністю самки, після спарювання їх шляхи розходяться. Дрібні гризуни (миші, щури, землерийки), вирішили проникнути в тунелі крота і поласувати його запасами у відсутність господаря, сильно ризикують –в гніві кріт страшний, він цілком може вбити непроханого гостя.

В процесі пересування кріт прокладає характерний рівний тунель, стінки якого не обсипаються. Такі ходи утворюють цілі багаторівневі галереї, які можуть тягнутися на сотні метрів. У них кріт полює, залишаючи для дощових черв’яків спеціальні мускусні мітки-пастки. При необхідності кріт легко пересувається під землею задом-наперед.

Через виразного мускусного запаху більшість хижаків, що полюють на кротів хіба що в дуже голодний час, так що ворогів у природі, у них небагато. Промисел кротячих шкурок зараз також зовсім невеликий. Термін життя крота – близько п’яти років.

З одного боку, кроти приносять шкоду, знищуючи дощових черв’яків на ділянці і ушкоджуючи коріння рослин, коли їх тунелі проходять близько до поверхні землі. Однак з іншого боку, ті ж кроти розпушують землю, збагачують ґрунт органікою і поїдають медведок, личинок хрущів і багатьох інших шкідливих комах. Особливо корисними кроти на ділянці можуть бути навесні і на початку літа, в цей час можна не поспішати від них позбавлятися. Знову ж таки, «святе місце порожнім не буває»: в кротячих тунелях після вигнання господаря з задоволенням поселяються миші і полівки.

Прибрати крота з дачної ділянки дуже важко. Пронюхав неприємний запах або відчувши пастку, кріт тут же засипле небезпечна ділянка тунелю і вириє обхідний, інтелект у цього невеличкого звірка досить високий. Навіть якщо вдається видворити крота з обраної території, він, як правило, через деякий час повертається.

Крім живоловок, різних відлякують приладів, існують безкровні, давно відомі способи відлякування або вигнання кротів.

Найпростіший і ефективний метод – висаджування невеликими групами по всьому ділянці селери, кропу, базиліка, естрагону і інших пряних трав. Кроти терпіти не можуть їх сильний запах і незабаром покинуть ділянку.

З тією ж метою на виході з кротячих нір закопують риб’ячі голови, тельбухи, однак після розкладання цих відходів кріт повернеться і виганяти його доведеться повторно. Непоганий ефект дає і висадка нарцисів поблизу кротячих нір – кроти не переносять їх запах. Відлякують кротів і бобові рослини, особливо чорна квасоля.

Не хочеться говорити про такі методи боротьби з кротами, як встановлення капканів або застосування отрутохімікатів. Установка живоловок у вигляді трубки з захлопывающимися кришками на кінцях дає результат, поки що кріт не знайомий з цим пристроєм. Різні «реверсу» та «шумелки», незважаючи на поширену думку, на кротів практично не діють.

Найважчий, але ефективний метод – вертикальне закопування в грунт на глибину до 1 метра матеріалів типу шиферу, що дозволяє створити непрохідні бар’єри для крота. З метою профілактики появи кротів на ділянці по всьому його периметру вкопують аналогічні загородження з того ж шиферу, руберойду, лінолеуму або металевої сітки. Можна також обгородити ділянку ровом глибиною до 50 см, який засипають щебенем і піском.

Найчастіше користь від крота на дачній ділянці істотно перевершує заподіяна шкода. Позбувшись від кротів «раз і назавжди», можна отримати той ще «бонус» у вигляді навали медведок, травневих жуків та інших комах-шкідників, мишей і полівок. Так що періодично допускати крота на свою ділянку все-таки має сенс – мирне співіснування до середини літа цілком виправдано.

Гарного вам врожаю!