Манжетка звичайна

0
439


Насправді не така вже вона і звичайна. Не дарма цій травичці протегує сама планета Венера. У стародавніх міфах вона вважається травою-приворотом. Здавна манжетку використовували маги і алхіміки.

Не дарма її наукова назва Alchemilla – «альхемилла» перекладається з латинської як «трава алхіміків».

За переказами стародавні алхіміки збирали воду, яка накопичувалася в листі манжетки, і використовували її для отримання філософського каменю й еліксиру життя.

У давнину манжетку називали зірковий трава, Просница, росник, львова лапа, ведмежа лапа, трава-приворот, богова сльозка, копытник, лопушник малий, запольник.

У нас її в народі називають: росник звичайна, росичка, лісовий хрін, Аксютіна трава, лягушник малий, лапышка. Грудної травою, грудніцей називали за те, що лікує грудні хвороби.

Камчужником від слова камчуг – подагра, за здатність зцілювати від цієї хвороби.

Ще називають баранником, бо, як помітили, що траву цю дуже люблять вівці.

Російська назва-манжетка дано рослині через те, що її складені в складочку листя нагадують манжети рукавів старовинних костюмів.

Манжетка звичайна – Alchemilla vulgaris Rothm – багаторічна рослина з сімейства розоцвітих.

У манжетки товсте, щільне, що росте горизонтально кореневище.

Стебло опушене, прямий, гіллястий, іноді дугоподібний, злегка піднімається, виростає у висоту до 20-50 см, рідко до 65.

Листя все гарні, зелені або жовтувато-зелені, стеблові на коротких черешках, а прикореневі, на довгих черешках, жилкуваті округлі, у вигляді воронки з кількома великими півкруглими зубцями по краях. На цих зубцях знаходяться дрібні зубчики. Рано вранці на кожному з маленьких зубчиків висить крапля роси. Всі краплі разом по краю листа утворюють блискучу облямівку, а в центрі, де всі жилки сходяться до черешка, лежить найбільша крапля, схожа на перлину. За цю красу манжетку називають «блискучою». Насправді, за словами ботаніків, це не роса, а волога, яку манжетка виділяє при її надлишку в рослині.

Дрібні квітки жовтувато-зеленого кольору зібрані в рихлі суцвіття парасольки.

Цвіте манжетка з травня по серпень, але якщо стоїть тепла погода, рослина зацвітає повторно в серпні-вересні.

Комахи запилюють квітки.
Плід горішок, в якому дуже багато дрібного насіння. Дозріває в серпні-жовтні.

Вся рослина покрита дрібними волосками.

Росте манжетка на території всієї Європи, у нас на європейській частині країни, в Сибіру. Росте вона і у наших сусідів – на Україні і в Білорусії. Всього на території колишнього Союзу налічується близько двохсот видів манжетки.

Найчастіше манжетку можна зустріти на лугах, полях, лісових галявинах, уздовж доріг, по берегах річок і ярів, на вирубках і біля будинків.

Манжетка використовується в народній медицині, хоча її хімічний склад вивчений недостатньо добре.

В її траві містяться: вітаміни – А, С, катехіни, смоли, гіркоти, жирні кислоти, дубильні речовини, кумарини, флавоноїди, фенолкарбонову кислоту, дубильні речовини, ліпіди, лецитин, лінолева і олеїнова кислоти, багато заліза, бор, мідь, цинк, нікель, марганець, молібден.

Для медичних цілей манжетку збирають в період цвітіння після висихання росинок на її листі. Мокре рослина збирати не можна.

У давнину манжетку називали лікувальним засобом від усіх бід».

Препарати з неї мають: протизапальну, ранозагоювальну, кровоспинну, сечогінну, відхаркувальну, в’яжучу антисептичну та протимікробну властивостями.

Служить ця трава профілактикою новоутворень.

Застосовують манжетку у вигляді настою, відвару і порошку.

Чай з манжетки п’ють для поліпшення обміну речовин, при захворюваннях серцево-судинної і нервової системи, шлунково-кишкового тракту, діареї, гастриті, ентероколіті, шлункових кольках, атеросклерозі, головного болю, хворобах нирок, сечового міхура, верхніх дихальних шляхів, бронхіті, астмі, загальної слабкості, анемії, при частих застудах для підвищення імунітету.

При цукровому діабеті манжетка знижує вміст цукру в крові.

Манжетка виводить з організму токсини і шкідливий холестерин, зміцнює стінки судин, підвищує розумову і фізичну працездатність.

Квітки манжетки заварюють і п’ють при рясних менструаціях.

Свіже листя прикладають до ран, опіків, вивихів, пухлин, хворих суглобів при ревматизмі і подагрі.

Чай

1 ст. ложку сухої трави заварити 1 склянкою окропу, довести до кипіння, зняти з вогню, накрити кришкою і настоювати 15 хвилин.

Процідити. Приймати по 1/4 склянки 3-4 рази на день за 20 хвилин до їжі.

Курс лікування кілька місяців.

Сечогінний засіб при хворобах нирок і набряках

2 чайні ложки сухої подрібненої трави залити 1 склянкою окропу, наполягати 20 хвилин в емальованій каструлі під кришкою, процідити, приймати по 1-2 ст. ложки 3-4 рази на день за півгодини до їжі.

Цей засіб допомагає при безсонні і частих застудах восени і взимку.

При занепаді сил і хронічної втоми

1 ст. ложку подрібненої сухої трави залити одним склянкою окропу в емальованому посуді, накрити кришкою, потім подушкою або укутати в рушник і настоювати 30-40 хвилин, процідити. Приймати по 1/4 або 1/2 склянки тричі на день за півгодини до їжі.

При жіночих захворюваннях

1,5 ст. ложки сухої трави залити 1 склянкою окропу, наполягати 3 години в термосі, процідити. Приймати по 1/4 склянки за 20 хвилин до їжі.

Курс 14 днів, 14 днів перерву і повторення курсу.

При діареї вживають свіжий сік з трави манжетки по 1 чайній ложці кожні 2 години.

Не можна лікувати манжеткою дітей до 3 років, протипоказана вона і людям, схильним до утворення тромбів і з підвищеним згортанням крові.

Утримуватися від прийому манжетки всередину слід при вагітності і годуванні груддю.

Незважаючи на те, що, на думку травників, трава манжетки може допомогти мало не від усіх хвороб, лікуватися препаратами з неї можна лише порадившись з лікарем.

Зовнішньо з трави манжетки роблять компреси на проблемні місця для боротьби з целюлітом.

Курс 2-3 місяці.

Манжетка вважається харчовим рослиною. В їжу вживають молоде листя, з яких готують перші і другі страви.

Щі з листя манжетки

Вам знадобиться:

– 250 г свіжих молодих листя манжетки;
– 2 картоплини;
– 20 г зеленої цибулі;
– 15 г зелені петрушки;
– 1 л м’ясного бульйону;
– сіль, перець за смаком.

Спосіб приготування:

М’ясний бульйон довести до кипіння, покласти в нього нарізану кубиками картоплю і варити майже до готовності, додати нашатковану манжетку. Варити 5 хвилин, посолити, поперчити, варити ще 5 хвилин.

При подачі до столу додати в тарілки нарізану кружальцями, зелену цибулю, подрібнену зелень петрушки і заправити сметаною.

Салат з манжетки

Вам знадобиться:

– 500 г листя манжетки;
– 4-5 зубчиків часнику;
– 15 г зелені петрушки;
– сметана або майонез;
– сіль, перець за смаком.

Спосіб приготування:

Налити в емальовану каструлю 2 склянки води, дати закипіти, покласти свіжі промиті листя манжетки, варити 10 хвилин, відкинути на друшляк, нарізати.

Змішати з подрібненою зеленню петрушки, товченим часником, посолити, поперчити, заправити сметаною або майонезом.

У давнину за допомогою манжетки продляли молодість і затримували старіння.

На світанку збирали росу з манжетки за допомогою шматка лляної тканини білого або рожевого кольору. Після цього тканину просочували невеликою кількістю меду і клали на обличчя на півгодини. Після чого вмивалися.

Манжетку можна виростити на своїй присадибній ділянці чи дачі.

Завдяки своїм листкам, прикрашеним росою, вона виглядає дуже декоративно.

До речі, роса на манжетки з’являється і в безросные ночі.

Травичка многолетка,
Скромна манжетка –
Житель всіх лугів.
У зубчиках листочки,
Також є квіточки,
Але без пелюсток.

Дивиться не пихато;
Пишно і красиво
Не дано їй цвесть;–
Фарбує все ж природу:
І її тут меду
Теж крапля є.
(Н. А. Холодковский)