«Різдвяна зірка», «Віфлеємська зірка», «різдвяне диво», молочай найпрекрасніший – звичайно, це все про неї, дивовижною і неповторною пуансетії, зацвітає в переддень католицького Різдва. Ця квітка, що з’явився у нас якихось 20-25 років тому, вже встигли полюбити багато, та й є за що: яскраво забарвлене листя-приквітки у пуансетії дійсно нагадують різдвяну зірку. А звичка прикрашати пуансетією будинок на новорічні та різдвяні свята чи дарувати її близьким людям, створюючи особливу атмосферу, хоч і прийшла до нас із Заходу, але стає настільки ж незмінною, як і традиційні ялинки і мандарини.
Батьківщина пуансетії (або пуансеттії, в даний час прийняті обидва написання) – тропіки Центральної і Південної Америки, особливо поширена вона в Мексиці. Відноситься пуансетія, або молочай прекрасний, до роду Молочай (Euphorbia) сімейства Молочайних (Euphorbiaceae). У природних умовах це вічнозелені чагарники, які можуть досягати триметрової висоти. Декоративні різновиди пуансетії, звичайно, скромніші – висота куща становить у різних сортів 30-50 сантиметрів. Свою назву пуансетія отримала в честь Джоела Робертса Пойнсетта, прем’єр-міністра Мексики, лікаря і великого любителя ботаніки. Саме цей чоловік звернув увагу на рослину, що використовувалося ацтеками для отримання барвника і як ліки, зайнявся його розведенням в культурі і сприяв поширенню пуансетії в Америці, розсилаючи ботанічним садам посадковий матеріал. А ідея зробити пуансетию різдвяним квіткою з-за часом цвітіння належить Альберту Экки, який заробляв на хліб вирощуванням квітів і фруктів. Це він охрестив пуансетию “різдвяної або Віфлеємською зіркою”, і назва це дуже швидко прижилося.
У пуансетий шкірясті, іноді трохи бархатисті зверху темно-зелене листя на довгих черешках, яйцевидної або еліптичної форми, що виділяють на зламі сік у вигляді білого молочка, край листя має зубчики. Цвітуть пуансетії з грудня по лютий, самі квіти у них жовті, дрібні і досить непоказні, зібрані в суцвіття-розетку. Рослина цінується квітникарями зовсім не з-за них: вся принадність пуансетий в яскраво забарвлених листі-прицветниках. У дикорослих пуансетий приквітки червоні, проте селекціонери вивели велике число сортів рослини з білими, жовтими, рожевими, лілово-бузковими, помаранчевими і строкатими приквітками.
Іноді можна побачити і пуансетії і з блакитний забарвленням приквітків. Не впевнена на 100%, але чомусь при погляді на них виникає асоціація з «блакитними» хризантемами, які заповзятливі торговці запросто отримують з білих квітів шляхом поливу їх пофарбованої барвником водою або додавання барвника в воду, в якій стоять квіти.
Можливо, я і не права і дана забарвлення приквітків отримана в результаті кропіткої багаторічної селекційної роботи, але виглядає вона чомусь не дуже природно.
Незважаючи на наявність молочного соку, отруйною рослиною в повному сенсі слова пуансетию назвати не можна. Випробування, як зазвичай (на жаль!) проводилися на щурах, яким до корму додавали велику кількість листя пуансетії. При цьому не було жодного смертельного випадку у піддослідної групи, стан здоров’я і поведінку тварин було незмінно. До речі, індіанці-ацтеки застосовували відвар з листя пуансетії в якості лікарського засобу, наприклад, для збільшення кількості грудного молока у породіль і проти лихоманки. Однак досить їдкий молочний сік іноді може спровокувати шкірні алергічні реакції у вигляді дерматитів, тому краще утриматися від придбання пуансетії, якщо в будинку є маленькі діти і домашні тварини.
На Заході пуансетії вирощують, як однорічники: купують вже квітучими і після закінчення періоду цвітіння, в основному, викидають. Але ми не настільки марнотратні, так і викидати жива рослина якось рука не піднімається, тим більше, що продовжити життя пуансетий, доклавши трохи зусиль, цілком реально.
Найперша проблема для початківця любителя пуансетий буде полягати в благополучній доставки рослини з магазину додому. Купують пуансетию найчастіше взимку, коли на вулиці холодно, а навіть короткочасне перебування цієї пестуни при температурі нижче +14 С може призвести до плачевних наслідків: рослина здатна скинути не тільки квіти, але і листя, може початися і процес відмирання коренів. Тому потрібно подбати, щоб пуансетию як слід спакували, і скоротити, по можливості, перебування на холоді до мінімуму.
Якщо дорога додому благополучно подолана, наступний етап – вибір місця для пуансетії в будинку. Рослина це потребує хорошому розсіяному освітленні, східні і західні вікна (останні – з притіненням при необхідності від прямих сонячних променів) для нього цілком підійдуть. Однак пуансетія не переносить протягів, тому вікна повинні бути герметичні, а також дуже не любить гарячий сухе повітря від батарей – розташовувати горщик з рослиною бажано від них подалі. Краща температура для пуансетії +20+22 З, однак вона може нормально рости і при діапазоні температур від +18+24 С.
Для того, щоб пуансетія не тільки зацвіла повторно, а і її листя-приквітки мали яскраве забарвлення, з кінця вересня-початку жовтня вона повинна перебувати в повній темряві не менше 14 годин на добу! Для дотримання цієї умови горщик з рослиною накривають з вечора щільним чорним поліетиленовим пакетом або картонною коробкою і витримують у такому вигляді необхідну кількість часу до ранку.
Поливають пуансетию тільки м’якою відстояною теплою водою, використовувати для поливу холодну воду не можна. Полив проводять, як тільки злегка підсихає верхній шар грунту, не допускаючи пересихання земляної грудки, який постійно повинен бути злегка вологим. «Заливати» квітка теж шкідливо щоб уникнути розвитку кореневої гнилі, краще поливати дрібно, в кілька прийомів.
Оскільки пуансетія – гостя з тропіків, вона потребує підвищеної вологості повітря, не менше 60-70%. Пуансетию регулярно обприскують теплою м’якою водою, для підвищення вологості горщик з рослиною ставлять на піддон з водою і керамзитом.
Під час цвітіння пуансетию підгодовують добривом з переважаючою калійної складової, а навесні і влітку, в період вегетації, комплексним мінеральним добривом два рази на місяць. Коли рослина знаходиться в стані спокою, підгодівлі припиняють.
По закінченні цвітіння у пуансетії настає період спокою. Коли все листя з рослини опаде, його пагони обрізають на висоті 10 см від землі, а горщик з рослиною переносять у темне, трохи прохолодніше, ніж зазвичай, місце і скорочують полив. В кінці квітня-початку травня пуансетию пересаджують в більший горщик, виставляють на колишнє місце і відновлюють полив і підгодівлю. Після появи нових пагонів слід вибрати і щеп 3-4 найсильніших, інші пагони видаляють.
Для пуансетії підходить готова грунтосуміш для молочаїв. Можна скласти грунтосуміш і самому: для цього беруть листову землю, дернову землю, торф і пісок у співвідношенні 2:3:1:1.Дренаж з керамзиту, шматочків деревного вугілля або битої цегли в горщику з пуансетією потрібен товщиною не менше 3 сантиметрів.
Пересаджують пуансетию дуже обережно, перевалюючись разом із земляною грудкою в горщик трохи більшого розміру, і досипають свіжий грунт. Під час пересадки дуже важливо не пошкодити кореневу систему рослини.
Насінням пуансетія розмножується довго і погано. Зазвичай рослина розмножують живцями, які зрізають з материнського куща в кінці літа-початку осені. Держак беруть не менше 7 см завдовжки, з 5-6 листочками. Обрізають держак нижче останніх листя, які відщипують і ставлять держак у воду на 10 хвилин, щоб видалити молочний сік. Місця зрізів на кущі присипають товченим вугіллям. Укорінюють живці в суміші торфу і піску, яку підтримують постійно в злегка вологому стані, в міні-теплиці, накривши живці плівкою, скляною банкою або обрізаної пластикової пляшкою. Тепличку щодня провітрюють і обприскують водою, бажано підтримувати температуру на рівні +22+24 С. Живці вкорінюються протягом місяця, як тільки з’являться нові листочки, верхівку черешка потрібно прищепити, щоб кущик ветвился. Укорінені живці пересаджують в горщики з грунтосумішшю для дорослих рослин, і вже через зиму вони зацвітуть.
При занадто високій вологості повітря пуансетія може покриватися сірою гниллю. Для позбавлення рослини від цього грибкового захворювання його обприскують Фундазолом. Також на пуансетії може розвинутися борошниста роса і фузаріоз, для боротьби з якими застосовують обприскування Фитоспорином-М.
З шкідників пуансетія уражається попелиць, павутинним кліщиком, білокрилка, щитівками, трипсами і борошнистими червецами. Позбутися від них можна шляхом обприскування рослини відповідними інсектицидами, щитівок і борошнистих червців додатково видаляють вручну. Проти попелиці та павутинного кліщика можна використовувати також мильний розчин, настої часнику і гострого перцю, проти борошнистих червців листя пуансетії протирають мінеральним маслом.
Хоча догляд за пуансетією будинку і представляє деякі труднощі, не поспішайте викидати квітка, це ви завжди встигнете зробити. Може, у вас все вийде на славу і ви отримаєте можливість милуватися її цвітінням кожен рік, а також дарувати близьким і друзям «дочірні» кущики?
Думаю, варто ризикнути!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
