Зазвичай вважається, що здоров’я залежить від генів і від того, який спосіб життя веде людина. Але чи тільки? Виявляється, впливати на нього можуть найнесподіваніші речі.
Друзі
Наприклад, у літніх людей, які активно підтримують стосунки з друзями, тривалість життя істотно вище, ніж у їх однолітків, які ведуть більш замкнутий спосіб існування. А от спілкування з родичами на довголіття ніяк не впливає.
Американські вчені спробували зрозуміти, чому люди повніють або худнуть. Так, вони взяли вибірку повних людей, які мріяли скинути зайву вагу. Їх цікавила зв’язок між оточенням товстунів і швидкістю, з якою падав вагу.
З’ясувалося, що швидше всього худнули ті, у кого було багато струнких друзів і приятелів. Якщо більшу частину оточення товстунів складали такі самі люди з проблемами у вазі, як і вони самі, то процес йшов значно повільніше, якщо взагалі йшов.
Дослідники вважають, що тут немає нічого дивного: коли повний чоловік дружить з худим, у нього виникають комплекси, які змушують його шукати способи стати стрункішою, щоб відповідати своєму другові.
Кішки
Кішок часто називають екстрасенсами і «вусатими лікарями». Є люди, які переконані, що ці тварини здатні лікувати безліч хвороб, так як володіють якимись паранормальними здібностями. Існують навіть спеціальні керівництва, в яких розповідається, кішки яких порід здатні зцілювати ті чи інші недуги і на які місця їх класти, щоб вилікуватися… Ми не будемо судити про те, чи є це все правдою чи це щось з області міфології… Але деякі факти про котів дійсно підтверджені професійними вченими та медиками.
Багато хто, напевно, помічали, що кішки люблять лягати своїм господарям на хворе місце. І після цього людині нерідко стає легше. Ніякої містики в цьому немає, запевняють експерти. Просто котяча шерсть містить у собі заряд низькочастотного випромінювання, аналогічного тому, яке використовується в кабінетах фізіотерапії при лікуванні різних процесів запального характеру. Тобто ваш вихованець впливає на вас як физиоприбор. І результат – у наявності!
На думку дослідників, спілкування з кішками істотно знижує ризик інфарктів і інсультів. Швидше за все, на серцево-судинну систему благотворно впливають позитивні емоції, які відчувають їх власники при контактах з хвостатими улюбленцями.
Фахівці досліджували стан здоров’я більше 3000 людей похилого віку. Серед них були як власники кішок, так і ті, у кого вдома не було кішки. З’ясувалося, що перші живуть у середньому на 10,3 роки довше.
Фахівці з США провели досвід з курчатами. Їх щодня на 20 хвилин саджали на вібруючу підставку, що імітує котяче муркотання. Надалі виявилося, що ці пташенята ростуть швидше й у них більше міцний кістковий скелет, ніж у їх однолітків з контрольної групи, яких не піддавали згаданою процедурою.
Вчені прийшли до висновку, що частота і вібрація котячого бурчання чинять позитивний вплив на стан кісток. А значить, муркотання кішки може служити… профілактикою остеопорозу!
Свобода
Ерік Гонсалес-Муле з університету Індіани (США) і його колеги вирішили простежити за долями близько 2,4 тисячі жителів штату Вісконсін, які після досягнення віку 60 років продовжували трудову діяльність. Дослідження тривало сім років. Його автори порівнювали кількість смертей серед тих учасників вибірки, які були зайняті щодо легкої і «ненапряжной» роботою, і тих, чия робота була досить складною і відповідальною. Крім того, на початку дослідження всі учасники пройшли анкетування, в ході якого їх запитували, як вони оцінюють свою відповідальність за результати роботи, як багато вони працюють і наскільки вони вільні у прийнятті рішень у професійній сфері.
Як з’ясувалося, висока відповідальність на роботі в поєднанні з високим ступенем свободи дій підвищували шанси летального результату на 15%. А важка робота при відсутності свободи дій – аж на 34%.
Виходить, якщо співробітник у процесі роботи має вибір при прийнятті рішень, то навіть при однаковому рівні стресу він має менше шансів померти, ніж той, за кого рішення приймає виключно керівництво. Мабуть, свобода вибору дає відчуття контролю над ситуацією, і це сприятливо позначається на загальному самопочутті.
Гонсалес-Мулі і його команда вважають, що зниження робочого навантаження – це не найоптимальніший шлях вирішення проблеми, тим більше що в цьому випадку у працівника напевно зменшиться зарплата, а це для багатьох небажано.
Людям, які дуже багато працюють, слід домагатися від роботодавців більшої свободи, зокрема, гнучкого графіка та участі у прийнятті рішень, кажуть експерти. Гірше людина себе почуває, коли його заганяють в жорсткі рамки і від нього нічого не залежить. Якщо ж ми будемо відчувати себе хоча б відносно вільними, негативний ефект від напруженості буде менш вираженим.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
