Варикоз і тромбофлебіт – справжній бич сучасності, за деякими даними до 20% чоловіків і понад 35% жінок мають патологічні зміни у венах на ногах. У побуті люди часто плутають ці два захворювання, однак при схожості зовнішніх проявів і нерозривного зв’язку між варикозом і тромбофлебітом, між ними є і суттєві відмінності як у симптоматиці, так і в методиках лікування.
Варикозне розширення вен вражає підшкірні судини. На ранніх стадіях захворювання під шкірою ніг стає помітний темний малюнок капілярної сітки, потім в процес втягуються великі судини, стінки яких під впливом ряду причин втрачають еластичність, починають розтягуватися і деформуватися.
В наших венах є спеціальні клапани, які притискаються струмом крові до стінок судини і дозволяють їй безперешкодно рухатися в «правильному» напрямку, знизу вгору, але змикаються і спрацьовують як запор при спробі зворотного кровотоку. У розширених ділянках вени стулки клапанів не можуть повністю змикатися, спостерігається рефлюкс – зворотний тік крові в судині, що посилює застійні явища і збільшує внутрішній тиск на стінки посудини.
Венозні стінки в місцях сильного розтягування можуть стоншена настільки, що відкривається підшкірне кровотеча.
Серед причин виникнення варикозу левова частка належить спадковій схильності. Пояснення того, що у жінок захворювання розвивається частіше, криється в підвищеному навантаженні на ноги під час вагітності. У групі ризику також люди з надмірною вагою і ті, хто в силу професії змушений проводити стоячи тривалий час (професійна хвороба продавців, перукарів та інших), а також ведуть малорухливий спосіб життя. Не можна не відзначити і той факт, що загальне старіння організму часто призводить до розвитку варикозу.
Зазвичай хворі з варикозним розширенням вен скаржаться на:
– відчуття печіння або свербіж;
– важкість у ногах, відчуття постійної втоми;
– набряклість ніг;
– больовий синдром різного ступеня інтенсивності;
– зміна кольору вени, її деформацію (звивистість, випинання), освіта «вузлів»;
– зміна шкірного покриву над ділянкою запалення, його потоншання і сухість, пігментація (коричневі плями).
Всі перераховані симптоми істотно збільшуються при довгому перебуванні у вертикальному положенні або сидінні з опущеними вниз ногами. У запущених випадках на шкірі над варикозними «вузлами» можуть з’являтися не загоюються, трофічні виразки.
Діагностика варикозу проводиться на підставі візуальних ознак захворювання та скарг пацієнта, іноді додатково може бути призначено ангіографія судин нижніх кінцівок. На початкових стадіях хвороби пропонується довготривале (впродовж декількох місяців) носіння компресійних панчіх, які дають можливість підтримувати в тонусі венозні стінки, спеціальна гімнастика зміцнює, висхідний масаж. Хворому призначаються ліки, що знижують в’язкість крові і зменшують її згортання, а також венотонизирующие засоби та препарати, що покращують циркуляцію крові та лімфи, що попереджають застій і набряклість. Як правило, медикаменти для перорального прийому комбінують з гелями і мазями для місцевого застосування на рослинній (живокіст, кінський каштан) або гепаринова основі. Популярним стає і лікування варикозу препаратами з гирудином – секретом залоз медичних п’явок, який також знижує згортання крові, в противагу традиційному застосування п’явок.
Лікар обов’язково буде наполягати на відмові від куріння, контроль за вагою і дотриманні дієти, що виключає транс-жири, гостре, солоне, прянощі, рафінований цукор і алкоголь.
У більш запущених випадках для лікування варикозу ще недавно широко застосовували електрофорез, однак більшість лікарів зараз відмовляються від цього методу через частого ускладнення у вигляді трофічних виразок.
З радикальних методів лікування можна згадати склеротерапію – в ході даної процедури у вену вводиться спеціальний препарат, який її «цементує», а кровотік йде в обхід ураженої судини. Практикується також повне видалення варикозної вени, венектомія. На жаль, два останніх методу чреваті частими рецидивами захворювання, коли варикозом уражаються вже інші судини. На сьогоднішній день найкращі результати дає лікування варикозу за допомогою лазера одужання пацієнта вдається досягти в 98% випадків.
Якщо ж заходи з лікування варикозу не були своєчасно прийняті, він починає плавно перетікати в тромбофлебіт. В розтягнутих стінках посудини розвивається запальний процес, на них починають осідати формені елементи крові і з плином часу або утворюється тромб, або спостерігається емболія (повна закупорка) судин.
Дана ситуація вже стає потенційно небезпечною для життя хворого: якщо при закупорці вени на нозі її функції беруть на себе інші «обхідні» судини, то відірвався тромб здатний повністю перекрити кровотік і стати причиною смерті.
У хворих з тромбофлебітом спостерігаються:
– часте незначне підвищення температури до 37,5 С;
– ущільнення і болючість стінок судин, утворення «вузлів»;
– почервоніння по ходу вени;
– печіння, біль, важкість у ногах;
– поява набряків;
– біль, труднощі при ходьбі.
Поступово крім поверхневих вен в процес втягуються інші судини, що може призвести до тромбозу глибоких вен.
Як правило, тромбофлебіт розвивається в судинах, вже деформованих варикозом. Розвитку цього захворювання сприяють також зміна формули і підвищення згортання крові, проблеми з нормальним кровотоком в ногах при інших захворюваннях (наприклад, атеросклероз або облітеруючий ендартеріїт), травми з пошкодженням венозної стінки, серцево-судинні хвороби, післяпологовий період.
Гострий тромбофлебіт лікують в умовах стаціонару, під постійним лікарським контролем. Основу консервативного медикаментозного лікування складають антикоагулянти і препарати, здатні розчиняти тромби – фибринолитики, які за допомогою катетера вводяться в тромб. Додатково призначаються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепариновые мазі, при великому запаленні використовуються антибіотики. Також показано носіння компресійної білизни або бинтування ніг еластичними бинтами.
Однак такий «малою кров’ю» можна обійтися, якщо ділянки уражених тромбофлебітом вен ще незначні. У важких випадках доводиться вдаватися до оперативного втручання або до лазерному «запевняю» ураженої вени вище тромбу.
Народні засоби для лікування варикозу і тромбофлебіту цілком можуть застосовуватися в комплексі з призначеннями лікаря. Компреси з сирої тертої моркви, прохолодні ножні ванночки з настоєм меліси, розтирання ніг яблучним оцтом допоможуть зняти втому і усунути інші неприємні відчуття, характерні для цих захворювань.
Профілактика варикозу і тромбофлебіту – це насамперед здоровий спосіб життя, достатня рухова активність, контроль ваги і відмова від шкідливих звичок. Контрастний душ і легкий висхідний масаж ніг увечері допоможуть впоратися з втомою ніг, підвищать еластичність стінок судин, компресійні панчохи при перших ознаках варикозу також дають хороші результати. На ніч можна підкладати під ноги згорнутий валиком ковдру – це поліпшить відтік рідини і допоможе зняти набряки. Існує багато нескладних вправ, здатних якщо не попередити, то уповільнити розвиток варикозу: від всім відомих «берізки» і «велосипеда» до кругових рухів стопами за годинниковою стрілкою і проти неї. Краще долати пішки хоча б частину відстані по дорозі на роботу і додому. Особливо корисні вправи на розтяжку – вони допомагають витіснити зайву кров з вен на ногах.
Всім доброго здоров’я!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
