Вмію бути жінкою

16


Я часто відвідую різного роду жіночі заходи – фестивалі, семінари, майстер-класи. Чую багато спікерів, але головне, учасники задають багато питань. І, як правило, питання задаються одні і ті ж: як знайти свого чоловіка; як дізнатися, чи змінює він тобі; що зробити, щоб його утримати.

Спікери по-різному відповідають на такі питання, але у мене завжди крутиться відповідь – яку відповідь ви хочете отримати, ставлячи ці питання?

Ніхто і ніколи не дасть вам покрокову інструкцію, де шукати собі чоловіка. Ви можете навчитися азам кокетства, кулінарії і вумбилдинга, але немає такого спікера, який відкриє вам дорогу в щасливе заміжжя, назвавши час і місце, де це станеться.

Більш того, відвідуючи жіночі семінари, присвячені питанням, де і як його знайти, впіймати, уярмити, ви витрачаєте свій час на дурниці. Краще піти з подругами в ресторан, і вчитися знайомитися на живих експонатів. Робити помилки і вчитися на них.

Чому ми так звикли до того, що чиясь думка, може виявитися важливіше чи правильніше, ніж наше власне?

На недавньому фестивалі, відомому спікеру, який говорив на тему сексу, дівчина задала питання: як дізнатися, змінює чи ні? Спікер відповів коротко: «Ви це побачите». На що, незадоволена відповіддю дама, викрикнула із залу: «Ніякої конкретики!»

Дівчата, ніякої конкретики і бути не може. Тільки ви знаєте свого чоловіка, тільки вам відома порожнеча його очей. І якщо раптом ви помітили в його поведінці щось не те, то ні один спікер на світі не скаже вам, зрада це чи втома на роботі.

Хочу все і відразу.

Ми всі шукаємо заповітну таблетку, яку вип’єш один раз, і будеш щаслива завжди. І це нормально. Правда, тільки таблетки такої немає. І раз вже доводиться весь час працювати над собою, так давайте робити це правильно.

Перестаньте шукати правильні рішення на стороні. Ви і самі все знаєте. Хто ж може знати вас краще, крім самої себе? Ось тільки навчитися чути себе – це проблема. Вірніше, навіть не проблема, а завдання. Але з нею треба працювати.

Наближається новорічна ніч. Не забирайте у неї чари. Загадайте бажання під бій курантів, і повірте в те, що воно обов’язково збудеться. Але, замість того, щоб прокинутися з першого січня не змитою тушшю під очима в обіймах п’яної подруги, розплануйте свій рік вже зараз.

Завдання

(Писати обов’язково). Записуєте на листок, чого ви хочете, щоб вже було в грудні 2016 року. В кожній сфері свого життя. Їх у нас вісім: здоров’я, кар’єра, освіта, особисте життя, захоплення, духовне життя, розваги, фінансова сфера.
І описуєте, про що саме мрієте. Нічого неможливого немає. Пишіть усе, чого хочете. Побудувати успішний бізнес, вийти заміж, купити, нарешті, ту норкову шубу, про яку мрієте останні два десятки років, побачити Париж і отримати диплом про вищу освіту.

Дайте політ своєї фантазії. Ми, в нашому чоловічому світі дожили до того, що розучилися мріяти. І отучаем від цього своїх дітей. Нам, навпаки, необхідно згадувати це майстерність. Адже мріючи, ми гортаємо каталог життя. Будь-то гарна мрія, про те чого ви хочете, або погана – чого боїтеся, ви гортаєте аркуш за аркушем, каталог Всесвіту, а потім робите замовлення. Так чому ж ви, отримуючи посилку з маркою, завжди так дивуєтеся? Я замовляла не це! Це, цей. Згадайте, скільки разів ви на самоті, від усього серця, піднімаючи очі до неба, ставили нестямний питання: чому мене ніхто не любить? Всесвіт чує – мене ніхто не любить, акуратненько вам це запаковує в різдвяну папір і відправляє. А ви не раді.

Коли, усі ваші бажання і мрії, записані на папір, перевірте, чи дійсно це істинно ваші мрії? Бути може, це нав’язав вам соціум? Впевнена, у більшої половини писали, проскочать такі бажання – квартира, машина. Це навіяне суспільством. Жінка в принципі про таке не мріє. Це чоловічі бажання. Жінка буде мріяти про чоловіка, з квартирою і машиною. Ці дві речі – атрибут статусу, а не комфорту.

Часто ми плутаємося: де наші бажання, а де нав’язані суспільством. Ну, хіба ви не з жалістю дивіться на даму, якій вже сорок, а вона не заміжня? Вас як мінімум це дивує. Це в вас говорить соціум. У більшості країн такого поняття немає, що до тридцяти, ти щось там вже повинна.

Тому гарненько відстежуйте, де саме ваші мрії, а де ні. Зробити це можна, прислухавшись до себе. Коли ви перечитуєте написані бажання, всередині вас щось має відгукнутися. Легким трепетом, вам хочеться підскочити на місці з вереском «Хочу, хочу!», запамороченням, загалом, ви самі і ваше тіло повинно відчувати, коли перед очима саме ваша мрія. Якщо всередині все мовчить – це не ваше. Це суспільне.

І ось, коли ви виписали саме потрібне і сокровенне, тут-то ми і «включимо чоловіка», тобто по кожному пункту, складемо чіткий розклад: де це може статися, як це здійснити, і скільки часу потрібно, щоб це зробити.

Загалом, ви пишете ясний план, покрокову інструкцію, ту, яку шукали у інших людей, відвідуючи різні семінари і слухаючи розумних і успішних спікерів. І за нею будете працювати далі. Тепер ця книга буде лежати у вас біля ліжка, а тритомник «П’ятдесят відтінків сірого», перемістіть у ванну кімнату, почитаєте на дозвіллі.

І коли план написаний, залишилося тільки відповідати написаному і робити.
Проявіть наполегливість, вас не раз буде зносити в бік, від наміченого плану. Це не страшно. Головне, завжди повертатися до своїх мрій. А зробити це можна, лише ще раз перечитавши їх. І ви самі повернете, куди потрібно.