14 номінацій на Оскар, 7 Золотих глобусів, премія Гільдії акторів за кращу жіночу роль і Кубок Вольпі у цій же номінації на Венеціанському кінофестивалі: такі високі оцінки кінокритиків нового мюзиклу «Ла-ла ленд». Сайт MyJane.ru не міг пройти повз кінопрокату такої феноменальної новинки на великому екрані, і сьогодні в нашій постійній рубриці кінокритики ми готові поділитися зі своїми читачками враженнями від побаченого.
Про що це
Жанр, в якому знято фільм складно охарактеризувати одним словом: тут і драма, мелодрама, комедія. Головні герої – молоді люди Мія (Емма Стоун) і Себастіан (Райан Гослінг). Вони знайомляться в Лос-Анжелесі. Мія працює в кафе і мріє про кар’єру актриси, заради чого постійно тікає від робочої барної стійки заради кінопроб. Себастіан перебивається заробітками, граючи в ресторані на роялі, і мріє відкрити свій власний клуб, де б зміг грати улюблений джаз. Зближуючись, молоді люди розуміють, що опиняються перед нелегким вибором: бути разом або пожертвувати своєю любов’ю заради досягнення своєї мрії.
Чому «Ла-ла ленд»
У назві мюзиклу укладено подвійний сенс. По-перше, ЛА (ел Ей) – це скорочене англійське назва Лос-Анжелеса, де, власне, розгортаються події у фільмі. По-друге, в англійській мові «La La Land» – це сленгове вираз, який означає неіснуюче місце, країну мрій. А, оскільки стрічка представляє з себе мюзикл, то в російській трактуванні «ла-ла» ще й немов підкреслює музикальність фільму.
Що є у фільмі
1. Потужний акторський склад. Виразна гра Емми Стоун і Райана Гослінга вже відзначена Золотими глобусами і номінацій на Оскар. Дует вийшов надзвичайно гармонійним і правдивим. Цікаво, що роль Мії спочатку була запропонована Еммі Уотсон, але та відмовилася від неї на користь зйомок в іншому мюзиклі «Красуня і чудовисько». У результаті роль дісталася іншій Еммі. Району Гослінгу також пропонували зіграти в «Красуні і чудовисько», але той на відміну
від міс Уотсон відмовився від неї на користь «Ла-ла ленда».
© movieandtvcorner.com
2. Як і належить мюзиклу, у фільмі багато різної музики: ліричною і надихає, джазової та «попсовою», фортепіанної та електронної. Власне, саме з-за музикальності ідея фільму виникла ще в 2010 році, знайшла реалізацію тільки зараз. А все із-за того, що фінансувати такий віджилий жанр як мюзикл, ніхто не хотів. У підсумку, як бачимо, ризик був винагороджений прихильною оцінкою кінокритиків і частини звичайної публіки. На виході ми отримали стрічку в кращих традиція золотої епохи мюзиклів, за якою дехто встиг скучити. Примітно, що всі сцени гри на фортепіано, в тому числі і крупним планом, завдяки старанним уроків Райан Гослінг зіграв без дублерів особисто.
© startfilm.ru
3. Танці. У «Ла-ла ленді» танцюють скрізь: в автомобільній пробці, під зірками, на пірсі в променях заходу, на великій сцені. Без танців не було б таких мегапопулярних мюзиклів як «Кабаре», «Чикаго», «Мулен Руж». Не мислимо без танців і «Ла-ла ленд». Подейкують, що Емма Стоун і Райан Гослінг при підготовці до сьемкам брали уроки бальних танців і стьопа.
© moviesharkdeblore.com
4. Стильні костюми. І що це за стиль! Крій, принт, кольору відсилають нас до 60-м рокам минулого століття, але ми-то знаємо, що події розгортаються в наші дні. І це тимчасове заломлення – справжня «родзинка» стрічки. Жовте плаття Мії в поєднанні з синіми босоніжками і великою червоною сумкою вже копіюють найсміливіші модниці. Вечірки в стилі «Ла-ла ленд» поряд зі «Стилягами», «Великий Гетсбі», «Чикаго» і т. п. стають тематичними в найпопулярніших вечірніх клубах.
© kinopoisk.ru
Чого у фільмі немає
1. Вульгарних жартів. А ось «здорового» гумору, приводів посміхнутися і навіть голосно засміятися у стрічці предостатньо. Герої виражаються просто, природно і без пафосу. Вони кохають, мріють, міркують, сперечаються, і ми на 100% віримо їм.
2. Відвертих сцен. Фільм ліричний, він здебільшого про кохання, але до честі творців стрічки і акторів вони без постільних сцен і демонстрації сексуального бажання між головними героями зуміли змусити повірити нас в неймовірну хімію любові Мії і Себастіана.
3. Сцен жорстокості і насильства. Стрічка просякнута добротою і не містить жодного натяку на зло в цьому світі.
4. Динамічного сюжету з погонями. За майже дві години перегляду «Ла-ла ленда» викиду адреналіну ви не дочекаєтеся. Все, що відбувається буде рівним, місцями проникливим, підкреслено надихаючим мріяти і не відмовлятися від своєї мрії, не дивлячись ні на які життєві обставини.
5. Передбачуваного фіналу в дусі happy-end. Хоча сам розвиток сюжету досить просто передбачаєш. У фіналі ж творці дивують і радують своїм оригінальним рішенням розв’язки.
6. Феєричності. Пісні, танці, яскраві гротескні костюми – все це начебто є, але в цілому феєрії мюзиклу не вистачає, особливо, коли порівнюєш його з такими попередниками як «Мулен Руж», «Чикаго», «Великий Гетсбі», навіть російськими «Стилягами».
© static01.nyt.com
Щоб захоплено сприйняти «Ла-ла ленд» і приєднатися до його фанам потрібно бути особливим шанувальником кіно. Пересічному глядачеві, досвідченому проектами киновселенной Marvel, моторошними душу сучасними трилерами, неповторними казковими дітищами Тіма Бертона, по-справжньому чуттєвими проникливими драмами і мелодрамами мюзикл може здатися нудним, простуватим, наївним, невиразним і передбачуваним. Після нього не буде післясмаку, хіба що роздуми про те, в чому ж феномен успіху «Ла-ла ленда» у кінокритиків?
І під час цих роздумів мимоволі проводиш паралелі з «Бердменом», який отримав головний Оскар у позаминулому році. Схоже, кінокритики все ж не можуть собі відмовити в тому, щоб з усіх претендентів на нагороди виділити кіно про кіно. «Бердмен» був про який відбувся актора, який зіграв свою головну роль. «Ла-ла ленд» розповідає про мечтательнице Мії, прагне до запаморочливої кар’єри в синематографі, готової на вівтар цієї мрії покласти навіть любов всього свого життя.
Схоже, в цьому і полягає головний феномен успіху «Ла-ла ленда» у кінокритиків. Ми всі з великим інтересом ставимося до того, з чим співзвучний наш власний життєвий досвід. Кіно про кіно зі значною порцією того, з чого скучив (в даному випадку – стиль класичного мюзиклу), і вуаля, ви вже в центрі уваги світових цінителів муві. Така захоплена доля свого часу винесла на вершину загальної уваги німого «Артиста», номінувала на Оскар чорно-білу «Небраску». На цей раз пощастило мюзиклу в ретро-стилі «Ла-ла ленд». Але, панове кінокритики, ви повторюєтеся! У нас вже був як мінімум «Мулен руж» і «Чикаго» і до їх високої планки «Ла-ла ленд» точно не дотягнув. Така думка MyJane.ru. Але фільм все ще в прокаті, і у вас всі шанси скласти власну думку про нього.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
