Міжнародний день ДНК

28


Сьогодні у всьому світі відзначають незвичайне свято – Міжнародний день ДНК.

Так-так, ця дата присвячена тій самій важко выговариваемой дезоксирибонуклеїнової кислоти – макромолекуле, відповідальної за зберігання і передачу генетичної інформації. Кожен з нас вивчав ДНК в школі і напевно «ламав» мову, намагаючись вивчити важкий назву. Можливо, дехто встиг призабути шкільні підручники, проте про саму ДНК забути важко – настільки на слуху ця абревіатура. Сьогодні портал MyJane пропонує згадати, що ж таке ДНК, чим вона важлива для нас – не вчених-біологів (хоча, можливо, серед читачів знайдуться і такі), а «простих смертних».

Навіщо і як з’явилася «розумна» дата?

Почнемо з того, що ж все-таки таке ДНК. Кажучи простими словами, ДНК – це сховище, де міститься вся наша генетична інформація. Відкриття спіралі ДНК стало справжньою революцією в науці. І якщо до 50-х років минулого століття точне будова ДНК і спосіб передачі генетичної інформації були невідомі, то в 1953 році структура подвійної спіралі ДНК була запропонована британським молекулярним біологом, биофизиком і нейробіологом Френсісом Лементом і американським біологом Джеймсом Уотсоном. Відкриття було зроблено завдяки рентгеноструктурним даними, отриманими британськими биофизиками Морісом Уїлкинсом і Розалінд Франклін.

Пізніше троє з чотирьох вчених отримали Нобелівську премію за свою роботу, без неї залишилася лише Розалінд Франклін – вона померла від раку до її присудження, а премія Нобеля не вручається посмертно.

До речі, на сьогоднішній день з четвірки вчених ще один живий – це 87-річний Джеймс Уотсон. Вчений і зараз продовжує роботу, в даний час працюючи над пошуком генів психічних захворювань.

Але повернімося до сьогоднішньої дати. Чому 25 квітня? Справа в тому, що саме в цей день у 1953 році згаданими вченими були опубліковані результати дослідження структури молекули ДНК в журналі Nature. А рівно півстоліття, 25 квітня 2003 року, було оголошено, що проект з розшифрування геному людини наближається до кінця.

Починаючи з 2003 року організацією Дня ДНК займається Національний інститут дослідження генома людини з США. Напевно, тому саме в Сполучених Штатах і була відзначена ця дата вперше. Деколи вона може змінювати свій день, проте незмінно наголошується в кінці квітня. Проходить цей день і в Росії – вперше День ДНК згадали в 2009 році в Красноярському державному медичному університеті.

А чи знаєте що, або цікаві факти про ДНК

• Якщо б ви могли розмотати ДНК всіх клітин власного тіла, то вони розтягнулися на… 16 млрд км! За відстанню це все одно, як якщо б ви «прокотилися» від нашої планети до Сонця 30 разів в одну і в іншу сторону.

• ДНК – це самий місткий носій інформації. Тільки уявіть: лише одна клітка ДНК зберігає до 1,5 гігабайти інформації. А в нашому організмі їх 40 трильйонів!

• Часом в світі народжуються люди, у яких присутній не один, а два набори ДНК. Як таке можливо? Виявляється, справа в тому, що багато вагітності починаються як блізнецовие, а пізніше один із зародків «вбирає» в себе іншого. Відбувається це ще до того, як зародок можна побачити неозброєним оком. Найчастіше на цьому і закінчується історія одного з зачатих дітей-близнюків, проте трапляється, що один з них зберігає і власну ДНК і ДНК брата або сестри. Так і виходить, що людина має цілих дві ДНК. Таких людей називають химерами, але більшість з них ніколи не дізнаються про свій химеризме, оскільки це можна дізнатися лише під час перевірки сумісності органів для трансплантації та в ряді інших не надто частих випадків.

• На борту Міжнародної космічної станції існує «Диск безсмертя», де містяться ДНК відомих особистостей, зуміли чимось виділитися. Так, диск містить ДНК велогонщика Ленса Армстронга, фізика Стівена Хокінга, американського актора Стівена Колберта, моделі Playboy Джо Гарсіа та ін Навіщо потрібен «Диск безсмертя»? Він надасть будівельні блоки для людства в тому випадку, якщо Земля постраждає від апокаліптичних подій.

• ДНК людини в ряді випадків багато в чому збігається з ДНК інших істот і навіть рослин. Так, ДНК людини збігається з ДНК шимпанзе на 95%, з ДНК миші – на 70%, з ДНК банана – на 50% і з ДНК листки салату – на 30%.

• Якось аналіз ДНК здорово підвів криміналістів. Так, у 1993 році в Німеччині, Франції та Австрії відбулося близько 40 злочинів (серед них було 6 вбивств), на місці яких були знайдені сліди ДНК однієї і тієї ж жінки. Злочини були абсолютно різними за місцем, спільникам і жертвам. Наслідок все більше заходило в глухий кут, а передбачувана жінка — серійний вбивця була прозвана «Фантомом з Хейлбронна». Вирішилася ситуація в 2009 році самим несподіваним чином: виявилося, що зв’язку між злочинами і справді не було – просто на ватяних паличках, якими робилися проби, «відбилась» ДНК працівниці, яка упаковывала вироби на австрійській фабриці.