Полтергейст в перекладі означає «галасливий дух». Найчастіше цей феномен пов’язують з явищами привидів покійних. Хоча є версії, що це прояв інших так званих потойбічних сутностей – наприклад, будинкових. У різних частинах світу є подібні «неспокійні» будинку. І деякі з них навіть популярні у туристів.
В’язниця «HM Prison Crumlin Road» (Белфаст, Північна Ірландія)
Ця найстаріша ірландська в’язниця була збудована у вікторіанську епоху. Діяла вона з 1845 р. Тут були страчені сотні злочинців. Вважається, що в будинку мешкає безліч привидів. Сьогодні тюрма є не чинною і перетворилася на туристичну визначну пам’ятку.
Нещодавно тут побувала команда так званих мисливців за привидами. Керівнику групи вдалося зняти на мобільний телефон блідий людський силует, що проходить по темному коридору. За ним по п’ятах слідував куля, що світиться, продовжував парити в повітрі навіть коли фантом ” зник з очей.
Троє товаришів автора відеоролика нічого не бачили, але зате виразно чули в коридорах чиїсь кроки, голоси і стогони…
Музей Liberty Hall (Франкфорт, Кентуккі, США)
Вважається, що в цьому будинку, побудованому в 1796 р., мешкає привид Сивий леді. Звали її ніби Маргарет, і вона була не те дружиною, не то родичкою сенатора Джона Брауна.
Люди нерідко відчувають тут чиясь стороння присутність, а дехто стверджує, що бачив привид Сивий леді лицем до лиця. Хтось описує його як жіночу фігуру плаття старовинного фасону, ковзаючу над підлогою. Хтось- як немолоду жінку з попелястим волоссям. Директор музею Картер Лавлі запевняє, що привид якось навіть поклала руку йому на плече. У музеї зберігається унікальний знімок, зроблений у 1965 р. На ньому зображений димчастий силует жінки в довгому платті на сходах.
Ще тут начебто мешкають привиди солдата у формі конфедерата і дівчата – однієї з Браунів. За легендою, вони були закохані одне в одного, але молодий чоловік загинув в одному з боїв, а його наречена, дізнавшись про це, пошкодилася розумом. Тепер вони марно шукають зустрічі один з одним: привид солдата бродить по кімнатах, а нещасна дівчина прогулюється по парку маєтку.
Але примар бачать не всі. А ось явища полтергейсту спостерігаються в цих стінах постійно. Так, в будівлі самі собою ляскають двері, падають на підлогу канделябри, ночами пересувається з місця на місце меблі, відриваються сторінки стародавнього календаря, а музична шкатулка довільно починає виводити мелодію… Все це фіксують відеокамери.
Будинок Вінчестерів (Сан-Хосе, Каліфорнія, США)
Легенда свідчить, що у знаменитого винахідника гвинтівки Олівера Вінчестера був син на ім’я Вільям. Він помер досить рано, не залишивши спадкоємців (його єдина дочка померла незабаром після народження). Вдова Вільяма Сара після смерті чоловіка спробувала вийти на зв’язок з духом покійного через якогось бостонського медіума. Устами цього медіуму дух нібито заявив, що на сім’ї Вінчестерів лежить прокляття тих, хто загинув від пострілів з гвинтівки, створеній батьком Вільяма. Щоб зняти його, Сара повинна переїхати в інше місце і почати будівництво будинку для духів цих людей… Але як тільки воно буде завершено, вона помре.
Жінка послухалася медіума і переїхала з Коннектикуту до Каліфорнії, у Сан-Хосе. У 1884 р. вона почала будувати там будинок для духів. Будівництво тривало 38 років, до самої смерті Сари Вінчестер. В будинку 160 кімнат. Інтер’єр спантеличує: сходи, що впираються в стелю, декоративні елементи у вигляді павутини, потайні двері та вікна. У багатьох приміщеннях налічується по 13 вікон, сходи складаються з 13 сходинок… За логікою господині, все це повинно було заплутати духів і не дати їм дістатися до неї.
Схоже, вони тут все-таки оселилися. Працівники та відвідувачі розповідають, що іноді, особливо в темний час доби, в будівлі чуються кроки невидимих сутностей, миготять якісь вогні і ляскають двері.
Будинок примарного свистуна (Парадіс, Луїзіана, США)
Взимку 1950 р. в цьому будинку жила сім’я Кэдоу, що складалася з матері та дочки. 18-річна Жаклін Кэдоу раптом стала чути з вікна своєї спальні якийсь дивний свист, начебто доноситься знадвору. Спочатку дівчина не звернула на це особливої уваги, але одного разу, коли обох жінок не було вдома, хтось зламав двері їхнього будинку та проник всередину. Речі в кімнаті Жаклін розкидані, зломщик навіть порився в її нижній білизні. Однак поліція не виявила ніяких доказів, що вказують на особу зловмисника – ні слідів взуття, ні відбитків пальців.
Між тим, загадковий свист вечорами тривав. Господарі поставили на вікна решітки і металеві двері, щоб захистити себе від нових неприємних «візитів». Незабаром Жаклін зібралася заміж за Герберта Белсома, який служив у національній гвардії. З тих пір невідомий свистун під її вікном став «награвати» мелодію похоронного маршу. Як-то їй зателефонували, і незнайомий хрипкий, якийсь нелюдський голос, пообіцяв зарізати Жаклін, якщо вона наважиться вступити в шлюб.
З того дня ночами біля будинку Кэдоу постійно чергували наречений Жаклін і ще кілька добровольців, включаючи місцевих журналістів. Вони чули свист, але нікого не бачили. Дівчина переїхала жити до нареченого, але невідомий свистун переслідував її і на новому місці. Жаклін і Герберт завели собаку, проте пес ніяк не реагував на таємничого «мешканця». Одного разу дівчина почула свист, перебуваючи на роботі. Вона працювала на пошті, а звук пролунав з пустого підсобного приміщення…
Першого жовтня 1950 р. Жаклін і Герберт нарешті одружилися. З тих пір примарний свистун, як не дивно, назавжди заспокоївся. До речі, Жаклін все ще жива, їй зараз вісімдесят чотири роки. От тільки говорити з ким-небудь про те дивному інциденті вона вперто відмовляється.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
