Часто з колегами по роботі ми проводимо набагато більше часу, ніж зі своєю сім’єю, і, цілком природно, їм довіряємо і у відповідь чекаємо від них довіри. Але що робити, якщо раптом з’ясовується, що в колективі завівся крадій?
На двадцятиріччя батьки зробили Христині приголомшливий подарунок – смартфон, про який вона давно мріяла. Дівчина була щаслива і демонструвала подарунок всім навколо.
Через пару днів Христина зателефонувала старшій сестрі в сльозах: подарунок витягли з сумки прямо на роботі. Дівчина підозрювала у крадіжці одну з колег, яка вранці не змогла приховати заздрості, побачивши у Христини новенький смартфон. Але старша сестра сумнівалася.
Тоді Христина розповіла їй про своє рішення пошукати пропажу в сумочці цієї колеги. Умовляння сестри, яка вважала, що злодюжка навряд чи ризикне приносити з собою на роботу вкрадене, а ритися в чужих речах неправильно, дівчина не слухала. Погодилася лише з тим, що обов’язково потрібно взяти з дому документи, в яких вказано серійний номер смартфона, щоб самій не стати злодюжкою, а бути точно впевненою в тому, чий смартфон виявлено.
Неймовірно, але Христина, яка в житті не брала нічого чужого, дійсно, ризикнула і поцікавилася вмістом сумочки колеги. І… знайшла там зниклий смартфон. Серійний номер підтвердив, що це була саме її власність. Не відчуваючи жодних докорів сумління, Христина забрала подарунок батьків і з інтересом дослідника стала чекати реакції нечистої на руку колеги. Та незабаром виявила пропажу, але, звичайно, нічого нікому не сказала. Довести свої права на смартфон вона б не змогла. А задоволена Христина з тих пір стала набагато обережніше і обачнішими.
В рідному колективі можуть пропадати гроші, речі, так і інший вид власності – інтелектуальна. І ще невідомо, яка пропажа ранить болючіше і сильніше позначається на нашому житті.
Найменше Аліса, старший викладач одного з вузів, припускала, що зіткнеться з крадіжкою інтелектуальної власності. Одного разу в їх склався дружний колектив прийшла молода доцент, яку співробітникам кафедри російської мови представили як перспективного та амбітного фахівця.
Незабаром Аліса, гортаючи університетську газету, натрапила на статтю, що здалася їй до болю знайомою. Опустивши погляд на підпис, Аліса пережила потрясіння. Автором статті значилася її нова колега. Не вірячи очам, Аліса відкрила комп’ютерну папку зі своїми статтями і переконалася: опублікована робота виявилася її власної, написаної давно і грунтовно забутою, а зовсім не інтелектуальною власністю нової колеги.
Неконфліктна Аліса обмежилася тим, що прибрала з робочого комп’ютера всі свої статті та напрацювання. І буквально на наступний день застала колегу, в задумі «роющейся» в його пам’яті.
– Щось шукаєш? – поцікавилася Аліса не без сарказму.
Колега здригнулася і явно змішалася.
– Не шукай, там більше нічого немає, доведеться самій працювати, – усміхнулася Аліса і пішла.
Злодюжка в колективі – серйозна проблема. Мало того, що пропадають потрібні і цінні речі, так адже ще й подумати можуть абсолютно на будь-кого. Погодьтеся, малоприємна перспектива. Щоб уникнути такої ситуації або хоча б неприємних наслідків, психологи радять робити деякі кроки:
• Якщо в колектив приходить новенький, то обов’язково повідомте йому в дружній бесіді, що у вас всюди камери прихованого спостереження (навіть якщо їх і немає). Чесної людини це навряд чи збентежить, в крайньому випадку, утримає від виливання залишків кави під офісний фікус. А от працівник з замашками кишенькового злодія остерігатиметься красти.
• Майте звичку не зберігати інтелектуальну власність в загальному доступі. Як мінімум – пароль, як максимум – все важливе тримайте тільки вдома.
• Якщо у вашому кабінеті є сейф, прибирайте цінні речі туди. Нехай вас вважають людиною «з чудинкой», ніж легкою здобиччю.
• У крадіжці підозрюють вас? Відразу ж викликайте компетентні органи. Вам, коли вже ви чисті як сльоза немовляти, це нічим не загрожує. А ось косі погляди і недовіра колег набагато гірше позначаються на нервах і працездатності, ніж розслідування крадіжки.
• Вам до душі більш креативні способи виведення злодюжки на чисту воду? Тут головне не перестаратися. Адже якщо спеціальні вибухові пакети з барвником не заподіють офісному злодію особливої шкоди, то леза в гаманці або капкан в сумочці – це вже занадто і тягне на умисне заподіяння шкоди здоров’ю. Так і ви можете забути про хитромудрої пастці і теж постраждати.
Якщо ви будете виконувати ці правила, то, швидше за все, ніколи не зіткнетеся з такою неприємністю, як крадіжки на роботі. І це не буде проявом помисливості або психозу. Адже ж ми дотримуємося інші запобіжні заходи: не пхаємо пальці в розетки, пристібатися в машині, не бігаємо по рейках попереду трамвая. Так що і дотримуватися заходів «противоворишковой» безпеки нітрохи не важче і не «чудніше». Справа звички всього-то. Ви звикнете, звикнуть і оточуючі. А злодюжкам стане менше роздолля.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
