У Париж треба прилітати восени, тоді цей найромантичніше місто світу стає ще більш чарівним, буквально містичним. Прозоре повітря, волошкове небо, багряні дерева, листя каштанів під ногами, феєрична архітектура, вуличні танцюристи, закохані парочки і чарівний аромат кави. А ці вуличні кафешки, з їх дивовижною атмосферою, ще тепло, але вже не жарко, можна бродити по Парижу нескінченно довго. Сіна в цей час року пронизливо синє, немов намальована на мольберті художником в шарфі, який з ранку творить на набережній річки. Я полюбила це місто всім серцем, але не полюбила з першого погляду і навіть не з другої спроби. Прилетівши в Париж восени, я зрозуміла, що по цьому місту треба ходити ногами, тільки пішки, щоб насолоджуватися його атмосферою і красою.
Маршрут перевірений особисто, для того щоб пройти по ньому пішки знадобиться від п’яти годин до цілого дня, залежно від того з якою швидкістю ви збираєтеся пересуватися і милуватися красотами Парижа. Нотр-дам де Парі – Лувр – Мадлен – Єлисейські поля, Тріумфальна арка – Ейфелева вежа, саме в такій послідовності можна спокійно і з задоволенням подивитися казкові місця.
1. Нотр-Дам-де-Парі.
До Собору Паризької Богоматері, можна дістатися з будь-якої точки Парижа на метро, вихід з метро знаходиться в трьох хвилинах від Собору і заблукати не вийде. До речі, на цей раз в метро мені вже не здалося так страшно, як мої перші поїздки в Париж. Метро метро, зручно і швидко. Біля Нотр-Дам-де-Парі завжди дуже багато туристів, цілі вервечки людей. Всередину пускають всіх, черга хоч і величезна, але рухається дуже швидко. У самому соборі казково красиво, в черговий раз я зазначила дивовижний звук цього органу і пишнота самого собору. Всередині є книга з побажаннями, де кожен може написати щось від себе. На цей раз зважилася і я, написала «Бажаю всім любові, удачі і здоров’я. Гордіна. Єкатеринбург. Росія». Мені здається, що ці три складові «любов», «удача» і «здоров’я» і є найголовніше в житті.
2. Лувр.
© Chris Dorney/Rusmediabank.ru
Від Собору Паризької Богоматері можна вздовж набережної досить швидко дійти до Лувру. Про красу самого музею і його іменитих експонатах я вже писала не раз і не два і не три. Тому зараз я хочу розповісти про парку Лувру, який сам по собі прекрасний. Навіть у жовтні в ньому пахнуть троянди, цвітуть квіти і працюють фонтани. Навколо кожного фонтану знаходиться багато пластикових садових крісел, самої різної конфігурації, в них можна і сидіти, і напівлежати, абсолютно безкоштовно насолоджуючись і квітами, і фонтаном, і архітектурою (в саду багато чудових скульптур). У невеликому ставку дуже багато качок, вони настільки ручні або нахабні, що спокійно вилазить з води, йдуть лапами по траві, підходять до туристів і ледь не відбирають у них їжу. Наприклад, у нас, ці чарівні створіння відбили булочку.
© Фото Олени Гординой
Якщо ми продовжимо свою подорож по осінньому Парижу, слідуючи по все тій же набережній, то можна буде побачити численні книжкові розклади. Уздовж річки знаходиться багато критих вітрин, де представлені раритетні журнали, листівки, календарі й книжки. Клянуся, якщо б мені дав мій бюджет, я б купила б половину всього цього пишності.
© Фото Олени Гординой
Набережну то і справа перетинають шикарні мости, на кожному з яких відбувається своя історія. На одному виступають вуличні музиканти, на іншому йде уявлення акробатів, на третьому справжня фотосесія.
3. Церква Мадлен.
Вона шалено красива, ця церква, особливо всередині. Над головним вівтарем розташована скульптура видатного італійського художника Шарля Марокетти «Вознесіння Святої Магдалини», що зображає вознесіння Пресвятої Марії Магдалини двома ангелами на небеса. Так само всередині храму знаходиться величезний орган і постійно звучить музика. Можна спокійно присісти на стілець і насолодитися пишністю.
© Фото Олени Гординой
4. Єлисейські поля.
Спустившись по численних сходах церкви Мадлен, пройшовши трохи вперед, ми потрапляємо на Єлисейські поля. Головна вулиця Парижа блищить розкішшю, саме на ній розташовуються бутіки всіх іменитих дизайнерів. Рухаючись по Єлисейським полям, ми виходимо прямо до Тріумфальної арки. Монумент звели за наказом Наполеона в пам’ять про тих, хто бився за Францію під час революцій і наполеонівських воєн. Біля її підніжжя проводяться заходи, присвячені важливим подіям у житті Франції, а також свята та народні гуляння. Ну, а в звичайні дні дуже-дуже-дуже багато туристів. Звичайно, на Єлисейських полях розташовано багато кафе і ресторанів, на будь-який розмір кошик. Але навіть самий бюджетний турист може дозволити собі філіжанку дивовижного кави, відпочиваючи у відкритому кафе з видом на Тріумфальну арку.
5. Ейфелева вежа.
© Фото Олени Гординой
А тепер нам доведеться трохи спуститься вниз і слідуючи по прямій ми виходимо до символу Парижа-Ейфелевої вежі. На неї краще милуватися трохи здалеку, а фотографії виходять найкрутіші не біля підніжжя вежі, а з набережної або з будь-якого моста. Якщо пройти ще трохи вперед, то можна вийти на набережну Бранлі, де в Російському духовно-культурному православному центрі і проходив третій салон російської книги, на який я і прилетіла в цей раз в Париж.
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
