Вільхова Сережка…

16


За гороскопом друїдів всі народилися в період з 18 березня по 14 квітня, вважаються людьми вільхи. Як правило, це незалежні, сильні люди. До їх позитивних якостей належать щирість, мужність, надійність і здатність переконувати інших у правильності своїх поглядів.

Вільха дерево не зовсім звичайна, вона поєднує в собі міцність, красу і ніжність…

Деревина вільхи не піддається гниттю. Саме на вільхових палях були побудовані Венеція, Роттердам, Винчестерский кафедральний собор, водяні млини на островах у Шотландії. По всій Європі з деревини вільхи виготовляли палі для закладання основ під будівлі на багнистих місцевостях. З неї ж робили дерев’яні черевики. А пізніше такі музичні інструменти, як флейти, свистки. І красиву меблі. В наш час деревину вільхи використовують для художнього різьблення.

Вільха оповита переказами й легендами. Майже у всіх народів вона вважалася священним деревом.

Наприклад, в Ірландії людина срубивший вільху, вважався злочинцем. На нього покладалася відповідальність за всі нещасні випадки, що відбулися в селищі. За повір’ями, дріада вільхи за його проступок могла спалити будинок цієї людини.

Можливо, що причина обожнювання вільхи криється в тому, що як тільки вільху зрубують, її біла деревина червоніє, точно спливає кров’ю, як людина.

Вільхова гілка, нирки на якій розташовані у вигляді спіралі, вважається символом воскресіння.

В одному з міфів Стародавнього Риму говориться, що ковчег, в якому Рея Сільвія відправила майбутніх засновників Вічного міста братів Ромула і Рема вниз за течією річки, був зроблений з вільхи.

У Греції духом вільхи вважався Фороней, син німфи ясена Мілині. За переказами саме Фороней першим відкрив секрет отримання вогню і став користуватися ним. Його приклад наслідували ковалі та гончарі, використовуючи для підтримки спека найкращий природний матеріал – вільхові дрова.

У стародавніх греків чорна вільха символізувала Пана і була пов’язана з весною і святами вогню.

Згадки про вільхі є у Гомера в «Одіссеї», де з трьох дерев воскресіння, зростаючих в гаю на благословенному острові Огигия, вільха називається першою.

В епічному твір Вергілія «Енеїді» йдеться про те, що сестри Фаетона, оплакуючи свого брата, перетворилися на вільхову гай на берегах річки По.

В античні часи вільха символізувала тонку грань між підземним і земними царствами. Особливо яскраво це виражено в легенді про Орфея і Еврідіку. Після того, як Еврідіка померла від укусу отруйної змії, а спустившемуся в царство мертвих Орфею не вдалося дотримати умова богів – ні в якому разі не оглядатися назад, Орфей втратив Еврідіку. Він був настільки засмучений, що перестав звертати увагу не тільки на інших жінок, але і на богиню Афродіту, яка наслала на співака вакханок, які і пошматували його. З тіла Орфея зросла вільха, адже саме з цього дерева була перша музична сопілочка Орфея.

У стародавньому кельтському міфі «Битва дерев», вільха б’ється в перших рядах, що показує її хоробрість. А в переказах Британії та Ірландії вільха уособлює обожненого цими народами короля Брана. Тому, що всі пророцтва, сказаним його забальзамированной головою збулися, поки її несли через всю країну.

В Поліссі вільху садили поблизу будинків, щоб «чорт не прив’язувався» до людини.

Вільха вважається деревом, протегують сім’ї, роду, вона зміцнює родинні зв’язки, не дає роду розпастися і зникнути.

Назва роду Вільха походить від кельтських слів «al» – «за», «alis» – «вода» і «lan» – «берег». Пояснюється це тим, що вільха найчастіше росте на березі, біля води.

У нашій країні вільха має багато народних назв – вольха, олех, ольшняк, вільха, елоха, елха, елшина, лешинник, олешник…

У середній смузі Росії найчастіше ми можемо побачити вільху сіру. Це дерево прикрашає ландшафт, надихає поетів, лікує, і використовується в косметиці.

Вільха – вільха сіра — Alnus incana L. -\– листопадне дерево, рідше кущ родини березових. Дерево виростає у висоту до 20 метрів.

Радує око її блискуча, гладка, сріблясто-сіра кора. Молоді гілки і бруньки неклейкі, сіроповстяні, загострені. Листки яйцевидні або у вигляді розширеного еліпса, по краях зубчасті, зверху темно-зелені, а знизу сизувато-зелені. Листя вільхи не змінюють свій колір до пізньої осені. Так не пожовклими і зеленими вони опадають.

Зацвітає вільха до розпускання листя. Вже у квітні-на початку травня можна бачити її сережки, які зібрані дрібні квіти. Але висять тільки довгі чоловічі сережки, а жіночі розташовані по 3-5-8 штук на безлистому квітконосі. Запилюється вільха вітром, при цьому сильно порошить.

Ближче до осені зелені лусочки суцвіть темніють, дерев’яніють і утворюють коричневі або чорні шишки овальної форми. У них слабкий запах і терпкий смак. Ці шишки і збирають в лікувальних цілях з пізньої осені і всю зиму, зрізуючи секатором з тонких кінців гілок.

Висушують шишки в теплі в приміщенні. Запах у них слабкий, колір темно-бурий або коричневий, смак злегка в’яжучий.

Плід вільхи — односім’яний двокрилих горішок, дозріває в жовтні.

На жаль, живе вільха не дуже довго – 70-80 років. Розмножується насінням, кореневими нащадками, живцями.

Вільха високо цінується в лісовому господарстві за те, що листки її багаті азотом, при перегнивании вони збагачують грунт.

Росте вільха на всій європейській частині Росії, в Сибіру, в меншій кількості на Кавказі. Зустріти її можна в долинах річок, по берегах, біля струмків, по сируватим лісах, а на болотах вільха утворює цілі зарості.

Вільху використовує для зміцнення берегів і обривів. Поляки захищали посіви від кротів, які розривали грунт уткнутими гілками вільхи. Гілки і поміщали в снопи, щоб у них не заводилися миші. Багато садівники-любителі встромляють гілки вільхи біля грядок, щоб уберегти врожай від шкідливих медведок.

В народній медицині використовують кору вільхи, яку збирають навесні та шишки, які збирають восени і взимку.

Вільхові шишки містять: вітамін С, танін, дубильні речовини.

У листі вільхи знайдено: вітамін С, органічні кислоти, кавова, хлорогенова і протокатехинова кислоти, гіперозид, кверцитрин.

В корі: дубильні речовини, смоли, тритерпеновий спирт, альнулин.

В деревині: рослинні олії, глікозиди, флавоноїди, органічні кислоти, алкалоїди.

Препарати вільхи мають, протизапальну, кровоспинну, в’яжучу, дезінфікуючу та потогінні властивості. У XIX столітті відвар кори вільхи використовували для очищення крові.

Під час Великої Вітчизняної війни шишки вільхи застосовували як в’яжучий засіб при шлункових захворюваннях, гострому і хронічному ентериті й коліті.

Сучасна народна медицина використовує препарати з вільхи при застуді, ревматизмі, подагрі, харчових отруєннях, хронічних запаленнях кишечника, хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

Відвар з суплідь вільхи для нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту після прийому антибіотиків:

2 ст. ложки сухої подрібненої сировини залити 1 склянкою води і кип’ятити на повільному вогні 20 хвилин, остудити, процідити, долити кип’ячену воду до початкового об’єму. Приймати по 1 ст. ложці 3 рази в день до їжі.

Свіже листя вільхи сірої у вигляді компресів прикладають при варикозі до розширених венах.

У вигляді тампонів в ніс при кровотечі з носа.

Відвари з кори використовують при ангіні для полоскання горла і при запаленні ясен.

Свіже листя вільхи сірої можна закладати у вигляді тампонів в ніс при кровотечі.

Від головного болю

1 ст. ложку шишок залити 2 склянками окропу, Довести до кипіння і кип’ятити на повільному вогні 30 хвилин, вимкнути вогонь, настоювати ще 30 хвилин. Процідити, приймати по 1/4 склянки 3 рази в день до їжі.

Ванна для ніг з відвару вільхи знімає біль і втому в ногах.

Віник з вільхи в лазні не тільки очищає шкіру, роблячи її гладкою і пружною, але і знищує хвороботворних мікробів.

Препарати вільхи нетоксичні, не змінюють склад крові, що не чинять негативного впливу на серцево-судинну та нервову системи, але все одно перед початком лікування вільхою краще порадитися з лікарем.

Використання в косметології

Відваром з суплідь вільхи протирають обличчя вранці і ввечері замість лосьйону, особливо такий лосьйон благотворно впливає на жирну пористу шкіру.

Обполіскують волосся після миття для позбавлення від лупи і зайвого саловиділення.

Протирають всі місця від пітливості.

У магії

Маги говорять, що шматочок вільхи може служити оберегом від нещасної любові, зрад і хвороб.

Вільха, зростаюча недалеко від будинку захищає від стихії і людської заздрості.

А ще вона дуже красива, і дивлячись на неї, в душі співучої пташкою починає співати радість, даруючи гарний настрій і гармонію.