Рукотворні кам’яні лабіринти зустрічаються по всій земній кулі. Як правило, ці споруди з заплутаними ходами зводилися з релігійними, культовими або військовими цілями; могли бути й інші призначення…
«Сірі камені»
Найчастіше у стародавніх лабіринти символізували смерть і відродження, а також були пов’язані з культом Сонця. В даний час відомо більше сотні таких споруд. Абсолютна більшість їх зосереджена на півночі і північно-заході Європи. На одному тільки російському узбережжі Білого моря їх налічується більше 30.
Всі вони датуються приблизно другою половиною III – початком II тисячоліття до н. е. «Сірі камені в колах чудесами повні», – писав про російських північних лабіринтах Н.До. Реріх.
Чималий інтерес у туристів і краєзнавців викликають північні лабіринти або «вавилоны» (від давньоруського слова, що означає «безлад, хаос», звідси і визначення «вавилонистый» – звивистий). Це концентричні кола з каменів, викладені на землі у вигляді підкови і утворюють хитромудрі тунелі, з яких не відразу виберешся; в чималій кількості їх можна зустріти по берегах Баренцева, Білого і Балтійського морів.
© www.lomonosov.org
Багато дослідники висувають припущення про зв’язок лабіринтів з культом мертвих – адже нерідко поруч з ними знаходяться поховання. Є гіпотеза про те, що будували лабіринти для того, щоб у них заплутувалися душі померлих, щоб вони не могли повернутися у світ живих.
Деякі лабіринти могли грати роль календарів, за якими жерці або шамани передбачали точну кількість днів у поточному році, дати настання весни, затемнень і т. д.
Шлях до бога або диявола
На півночі Росії лабіринтів зустрічається безліч. Якщо у племені народжувалася дитина, спорудження додавався ще один камінь. Для стародавніх лабіринтові побудови представляли собою модель світобудови; називали їх і «сховищами часу». Часто простір всередині лабіринту використовувалося для проведення обрядів чи ритуалів цілительства. З різних позначок або каменям, так званим «узелкам», люди визначали час ловлі риби, збирання лікувальних трав і коріння, мисливського промислу. Так що лабіринти, крім ритуального, мали ще і практичне призначення.
Понад 30 таких споруд нараховується на островах Соловецького архіпелагу. Вони, як правило, мають форму спіралі діаметром від 5 до 30 м. Всередині – вузькі проходи, які часто закінчуються тупиками. Саами вважали, що їх будували на честь сейдов – божеств, часто їх будівництво приписується історичним або міфічним особистостям, наприклад, велетням або карликам.
У 20-ті рр. минулого століття археолог М.Н. Виноградов, знаходячись у Соловецькому таборі особливого призначення (СЛОН), провів ретельні дослідження кам’яних лабіринтів і прийшов до висновку, що це святилища, залишені якимись стародавніми племенами, і являють вони собою символічний шлях у потойбічний світ; додатковими доказами того послужили і людські останки, знайдені під камінням.
Сучасні богослови, в свою чергу, передбачають, що символ лабіринту в християнстві служив для позначення тернистого шляху до Бога, на якому людині належить зіткнутися з дияволом, а сподіватися в цьому випадку можна тільки на віру.
У карельських краях є містечко Куркиеки, поблизу від якого також знаходиться кам’яний лабіринт. Невідомо, хто і коли його спорудив, але серед туристів і місцевих жителів він оповитий безліччю самих різних повір’їв. Так, кажуть, що якщо пройти по всій стежці між каменів, по дорозі згадуючи свої гріхи, а в центрі обов’язково піднести дарунки п’яти природним стихіям, то можна як би очиститися і звільнитися від негативної енергетики.
Туристи і вандали
Лабіринти незмінно привертають увагу туристів. Звичайно, по-справжньому заблукати в їх завитушках важко: гіди завжди допоможуть вам вибратися, але хоча б на час гострі відчуття забезпечені.
Стародавні лабіринти, зрозуміло, є безцінною історичною спадщиною, яке підлягає охороні і ретельному вивченню. На жаль, починаючи з другої половини 1990-х рр. стали все частіше з’являтися повідомлення про факти вандалізму, пов’язаних з руйнуванням культових місць на півночі Карелії, зокрема, на острові Німецький Кузов. Можна зустріти тут і чимало «новинок» – імітацій лабіринтів, зведених руками відвідувачів-ентузіастів, насамперед шанувальників різних культів.
А в 2005 р. невідомими особами був розчищений від рослинності відомий стародавній лабіринт на мисі Червоний. За законом про охорону історичної спадщини для таких робіт потрібен дозвіл і просто так їх проводити не можна! Але хіба цим «любителям історії» щось доведеш? Охорону у кожного історичного пам’ятника не поставиш, і доводиться сподіватися тільки на свідомість громадян, а ці надії далеко не завжди виправдовуються…
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
