Швидше за все, цієї статті не судилося побачити світ, якби в дитинстві авторові не довелося подивитися дивовижний фільм «Коло чистої води», про дружбу і взаєминах людини і видри. З тих пір пройшло майже 50 років, проте до цих пір для мене ця історія стоїть в одному ряду з такими кіношедеврами, як «Білий Бім, Чорне Вухо», «Хатіко» та інші оповідання про справжніх відданості і любові…
Немає ніякого сенсу переповідати тут сюжет фільму, він вартий того, щоб подивитися його повністю.
Кадр з фільму
© yaokino.ru
Зворушливу історію видри по імені Мідж і її господаря, лондонського клерка , краще дивитися всією родиною, разом з дітьми. Незважаючи на сумну долю головного героя, видри, фінал картини все одно дуже життєстверджуючий.
Кадр з фільму
© yaokino.ru
Власне, а що ми знаємо про выдрах? Річкова видра, вона ж видра звичайна або порешня (Lutra lutra) – хижий ссавець родини Куницевих (Mustelidae). До цього сімейства, крім куниці й видри, відносяться також норка, тхір, ласка, соболь, борсук, росомаха і калан, морська видра, найближчий родич видри річкової. Дані про кількість відомих науці видів видр істотно різняться: деякі джерела вказують, що їх всього 17, інші, навпаки, стверджують, що їх близько 50 (щоправда, разом з вимерлими видами).
Більшість видів видр – невеликі тварини, довжина тіла в них не перевищує 1 м, хвоста-55 см, вага знаходиться в межах 10-12 кг Будова тіла видри характерно для всіх куницевих: воно витягнуте і дуже гнучкий, має обтічну форму, що дозволяє тварині швидко плавати.
© wildrepublic.com
Голова у видри дещо сплюснута, вуха розташовані з боків, шия і лапи короткі, між пальцями на лапах є перетинки. Довгий м’язистий хвіст видри служить їй в воді своєрідним «кермом». Шерсть у видри коротка, груба, з дуже густим підшерстям, вона не промокає у воді і захищає звірка від переохолодження, забарвлення буре, причому горло, груди і живіт більш світлі.
Ареал проживання видри надзвичайно широкий, їх можна зустріти на всіх континентах, крім Австралії. Відмітна особливість даних тварин у тому, що вони завжди селяться в безпосередній близькості від водоймищ: у разі південноамериканської котячої видри це буде морське узбережжя, конголезька видра воліє бурхливі гірські річки, а наша звичайна річкова видра селиться по берегах невеликих річок без сильної течії, рідше біля озер і ставків.
© ru.wikipedia.org
Найчастіше житло видри – це нора на березі, вхід в яку знаходиться під водою. Така нора має кілька житлових камер-спалень і вентиляційні отвори, замасковані на поверхні заростями очерету або чагарником. Видра ні за що не вийде на берег біля входу в нору, вона пропливе під водою кілька метрів і лише потім з’явиться на поверхні. Також видри можуть використовувати під житло печери на берегах водойм, а в теплу пору року влаштовувати лігво і просто в заростях очерету. У разі небезпеки видра віддасть перевагу сховатися у воді:
© baikalru.ru
Майже всі видри одинаки від природи, тільки гігантські видри з Південної Америки живуть групами по 10-15 особин. Пари видри утворюють ненадовго виключно в шлюбний період,
© poznaimir.net
також дитинчата можуть до року жити разом з матір’ю. Територія проживання однією видри, як правило, прибережна смуга шириною близько 100 м та довжиною 2-6 км, яку видра ретельно мітить і охороняє від стороннього вторгнення, проте взимку при нестачі їжі видра здатна долати відстань до 20 км в день.
Основу раціону видри в природі складає риба,
© animalbox.ru
однак ці звірки не проти закусити ракоподібними або молюсками. У видри відмінний апетит: щоб насититися, їй необхідно не менше кілограма риби в день. Будучи хижаками, вони можуть полювати на дрібних гризунів і водоплавних птахів, а також розоряти пташині гнізда, щоб поласувати яйцями і пташенятами.
Велику частину часу видри проводять у воді: тут вони ловлять рибу, і не тільки для їжі, але і для забави – спочатку ловлять, а потім відпускають, пірнають, перекидаються, грають, чистять шерсть… Видра дуже швидко плаває, наздогнати будь-яку рибу для неї не проблема, може глибоко пірнати і затримувати дихання у воді на кілька хвилин. Видри, які живуть в країнах з холодними зимами, не впадають у зимову сплячку – вони не бояться морозів, пірнають в ополонку і з задоволенням катаються з засніжених гір.
Шлюбний період у видр припадає на весну у північних видів або збігається з початком сезону дощів у південних, однак деякі види, залежно від місця проживання, спаровуються круглий рік. Парування у цих тварин відбувається у воді. У видр помірного поясу спостерігається цікаве явище: вагітність у них складається з двох фаз, латентної та періоду виношування дитинчат. Безпосередньо після запліднення розвиток зародка завмирає, це і є латентний період вагітності, який може тривати до 270 днів. З наближенням сприятливих умов розвиток зародка відновлюється і по закінченні періоду виношування, приблизно через два місяці на світ з’являються 2-4 сліпих дитинчат.
Колаж автора
Очі у малюків відкриваються через місяць, діти залишаються з матір’ю досить довго. Статевої зрілості молоді видри різних видів досягають через 2-3 роки.
У природі ворогами видр, в залежності від регіону проживання, можуть бути вовки хижі птахи, ягуари, пуми і крокодили. Проте головний ворог видри – людина. У багатьох місцях видр практично винищили з-за цінного хутра, а враховуючи той факт, що ці тварини можуть жити тільки в чистій воді, не забрудненого промисловими відходами, з достатніми рибними запасами в якості основної їжі, ареал проживання видр неухильно скорочується, а деякі їх види перебувають на межі вимирання. Смертельно небезпечними можуть бути для видр і різні пестициди, застосовувані в сільському господарстві. В деяких місцях видри вже занесені в Червону Книгу.
Видри дуже розумні, допитливі і грайливі,
© pikabu.ru
у них багата міміка, за їх витівками можна спостерігати без втоми. А ще видри вміють посміхатися!
Колаж автора
Ці тварини досить легко приручаються і прив’язуються до людини, особливо якщо знають його змалку.
Колаж автора
Підлозі ручних видр в деяких країнах використовують у якості «мисливської тварини» – вони заганяють рибу в мережі рибаків. Видри також легко знаходять спільну мову з іншими домашніми тваринами:
Колаж автора
Незважаючи на доброзичливий характер, відсутність агресії і легкість приручення, тримати видру у міській квартирі дуже складно, це мука і для тварини, і для господарів. Видри необхідна вода – великий акваріум або басейн, екскременти тварини рідкі і мають сильний неприємний запах з-за рибного раціону, причому випорожнюються видри кілька разів в день. Залишені навіть ненадовго без нагляду, ці милі тваринки здатні проникнути куди завгодно і навести в домі порядок» за власним розумінням, тобто рознести квартиру в пух і прах.
© pikabu.ru
Виходячи з усього цього, рекомендувати видру в якості домашнього улюбленця не можна.
Так і в спеціальних акваріумах або зоопарках видра буде нудьгувати – тварині, яка звикла до свободи і вільного життя, тісно в будь-якому, самому комфортабельному вольєрі, вона сумуватиме і може навіть серйозно захворіти.
© fishki.net
Видру також практично неможливо розводити на спеціальних звірофермах з-за складнощів змісту.
Єдиний можливий вихід для збереження видр в дикій природі – широкомасштабні охоронні заходи, створення заповідників і заказників і повна заборона полювання на цих тварин.
© fishki.net
Нехай ці чудові звірі і далі радують нас своєю присутністю на нашій планеті!
Вам буде цікавоВИБІР РЕДАКТОРА |
